ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року                                                                     м.Хмельницький

 Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону у відкритому судовому засіданні, в приміщенні  суду у складі:

головуючого - підполковника юстиції Антонюка О.В.,

при секретареві – Фамері Ю.А.,

з участю державного обвинувача – старшого помічникавійськового прокурора Хмельницького гарнізону  майора юстиції ОСОБА_2,  підсудного ОСОБА_3, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А0711, сержанта служби за контрактом,

               ОСОБА_3, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малі Мацевичі, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, на військовій службі за контрактом з вересня 1995 року за призовом Старокостянтинівського  РВК, Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1  ст.410  КК України.  

               Судовим слідством суд,

                                                              ВСТАНОВИВ:

 В травні 1995 року ОСОБА_3, при звільненні зі строкової військової служби, маючи намір згодом продовжити військову службу на контрактній основі і отримувати грошове забезпечення у більшому розмірі, за допомогою невстановленої особи – офіцера військової частини 28684, вніс у власний військовий квиток та обліково-послужну картку завідомо неправдиві відомості про присвоєння йому  військового звання «молодший сержант». Насправді вказане військове звання він не отримував і був звільнений в запас у військовому званні «старший солдат». (В частині використання ОСОБА_3 завідомо підробленого документу, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.358 КК України,  в порушенні кримінальної справи, органами досудового слідства відмовлено, т.1 а.с.80-81).

В подальшому, в період проходження військової служби за контрактом, з вересня 1995 року по березень 2010 року, ОСОБА_3, з корисливих мотивів, шляхом обману, тобто незаконно використовуючи військові звання «молодший сержант», а пізніше «сержант» заволодів   військовим майном – грошовими коштами на загальну суму 3312 (три тисячі триста дванадцять) грн. 36 коп.

Військовим прокурором в інтересах військової частини А0711 до підсудного ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином шкоди на суму 228 (двісті двадцять вісім) грн. 14 коп., що становить залишок невідшкодованого в добровільному порядку розміру збитків.

 Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у пред’явленому обвинуваченні і про обставини і мотиви скоєного дав покази аналогічні описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що дійсно, з метою отримання при проходженні контрактної служби грошового забезпечення у більшому розмірі, зі  сторонньою допомогою, вніс у власний військовий квиток та обліково-послужну картку завідомо неправдиві відомості про присвоєння йому  військового звання «молодший сержант», а в подальшому незаконно використовуючи військові звання заволодів грошовими коштами.  В скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов визнає в повному обсязі.

               У зв’язку з тим, що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи, які були зібрані в ході досудового слідства, і які ні ким з учасників судового розгляду не оспорювались, а також враховуючи клопотання останніх, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного та дослідженням документів, які характеризують особу останнього.

                Таким чином, військовий суд вважає доведеним, що ОСОБА_3, в період проходження військової служби за контрактом, з вересня 1995 року по березень 2010 року, з корисливих мотивів, шляхом обману, тобто незаконно використовуючи військові звання «молодший сержант», а пізніше «сержант», заволодів   військовим майном – грошовими коштами на загальну суму 3312 (три тисячі триста дванадцять) грн. 36 коп.

    Такі його дії суд розцінює, як заволодіння військовим майном шляхом шахрайства і кваліфікує за ч.1 ст.410 КК України.

                При призначенні підсудному покарання суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 скоїв тяжкий умисний злочин.

                Разом з тим суд враховує, що  до кримінальної відповідальності підсудний притягується вперше. В скоєному щиро розкаявся,  сприяв органам досудового слідства у розкритті злочину і в добровільному порядку відшкодував більшу частину заподіяної шкоди. Останні обставини суд визнає такими, що пом”якшують покарання ОСОБА_3.

                З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, а також всіх даних про особу підсудного, його  виключно позитивних характеристик по службі, сімейного становища, обумовленого наявністю на утриманні двох малолітніх дітей,   обставин, які пом’якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_3 ст. 69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ст. 410 ч. 1 КК України. Крім того, суд вважає за можливе  замість позбавлення волі, відповідно до ст. 58 КК України, застосувати до нього покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.

               На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 322-324, 328,330, 333-335 КПК України, військовий місцевий суд,-

                                                  З А С У Д И В  :      

ОСОБА_3 визнати винним у сконні злочину, передбаченого ст.410 ч. 1 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, позбавити його волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 58 КК України замість позбавлення волі строком на 1 (один) рік, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням в доход держави 10 (десяти) відсотків із суми його грошового забезпечення.

Цивільний позов військового прокурора задовольнити в повному обсязі і стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь військової частини А0711 -228 (двісті двадцять вісім) грн. 14 коп.

Запобіжний захід щодо засудженого – підписку про невиїзд - відмінити.

Речові докази по справі: військовий квиток серії НОМЕР_1 та обліково-послужну картку ОСОБА_3, які знаходяться в матеріалах справи – зберігати при матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 Головуючий по справі

 підполковник юстиції                                                                     О.В.Антонюк