АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2264/10                                                             Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                      

                                                                                                                          Суркова В.П.

                                                             Суддя-доповідач:  Онищенко Е.А.

                          РІШЕННЯ

                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 року                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Онищенко Е.А.

Суддів                                     Маловічко С.В.

                                                 Подліянової Г.С.

При секретарі:                Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

                                                                ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

В позові зазначала, що з 06.06.1997 року по 16.07.2009 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дочку – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно проживає з нею та перебуває на її утриманні. Добровільно відповідач участі у вихованні дитини не бере, коштів на її утримання надає у розмірі від 500 до 800 грн. Цих коштів на утримання дитини не вистачає. Просила стягнути з відповідача на утримання дочки аліменти у розмірі ј частини від заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягувати від дня подачі позову за період 9 років до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь  ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення першої інстанції та зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька.    

            Судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення аліментів  правильно  враховані зазначені  вимоги закону, на підставі вимог ст. 182  СК України вивчені матеріальне становище і стан здоров’я платника аліментів, матеріальне становище позивачки та інші істотні обставини.

    Однак суд першої інстанції правильно обґрунтувавши стягнення аліментів у розмірі   ј  частину, безпідставно стягнув 1/6.

Тому рішення суду  на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає зміні зі  стягненням  аліментів  в розмірі ј частини від всіх видів заробітку.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом невірно відмовлено у стягненні аліментів за минулий час є безпідставними, оскільки вирішуючи це питання суд першої інстанції, посилаючись на ст. 191 СК України, та ст.ст. 10,60 ЦПК України правильно зазначив, що відповідачка не довела суду ті обставини на які посилалася як на підставу своїх вимог, а саме не довела що вона вживала будь яких заходів, що до одержання аліментів, та відповідач ухилявся від їх сплати.  

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317  ЦПК України, колегія суддів -  

                        ВИРІШИЛА :

А пеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2010 року по цій справі змінити в частині визначення розміру аліментів.

Стягнути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя аліменти на користь  ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі    ј  частини заробітку (доходу)  щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: