АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц –766/2010р.                                    Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                                                                Харлан Н.М.                                          

                                                                                   Суддя-доповідач: Антонов В.М.

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 року,   м. Полтава, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого :                                    Антонова В.М.

Суддів:                                       Чічіля В.А.,  Пікуля В.П.

при секретарі :                                   Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3

на   рішення Гадяцького районного суду Полтавської області  від 06 січня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Гадяцької  центральної районної лікарні , третя особа  ОСОБА_4  про захист честі,  гідності , ділової репутації, встановлення факту  недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області  від 06 січня 2010 року  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

    Із вказаним рішенням суду не погодилась позивачка, в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати, та постановити нове, про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

    Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

    Відповідно до  ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою звернення до суду із позовом ОСОБА_3 стало, на думку позивачки, поширення завідуючою  поліклінічного відділення  ОСОБА_4 недостовірної та негативної інформації на зборах лікарів-членів медичної  водійської комісії  30 січня 2008 року про ОСОБА_3 , яка начебто отримала  від громадянина ОСОБА_5 незаконну винагороду (хабар) в розмірі 200 грн. за проходження медичної комісії  без нього, та послідуючі  викладення даних обставин в офіційних документах (в актах та довідках).  

Вказану інформацію, позивачка вважає недостовірною та такою, що  принижує її честь, гідність і ділову  репутацію, а також, такою, що завдала їй моральної шкоди.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається  інформація,   яка   не   відповідає дійсності  або  викладена неправдиво,  тобто містить відомості про
події та явища,  яких не існувало взагалі або  які  існували,  але відомості   про   них   не  відповідають  дійсності  (неповні  або перекручені).

          Негативною  слід  вважати  інформацію,  в  якій стверджується  про  порушення  особою,   зокрема,   норм   чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів  моралі,  загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) і яка,  на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно ст.ст. 10,60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, обставини проступку ОСОБА_3 були встановлені рішенням Гадяцького районного суду від 14 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів апеляційного суду Полтавської області від 26 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Гадяцької ЦРЛ про поновлення на роботі.

Тому, місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що поширена інформація щодо проступку ОСОБА_3 не є недостовірною.  

Крім того, при зверненні до суду позивачем не було надано належних доказів того, що саме внаслідок поширення завідуючою  поліклінічного відділення  ОСОБА_4 негативної інформації на зборах лікарів-членів медичної  водійської комісії  30 січня 2008 року було порушено  її особисті немайнові права.

Оскільки апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки суду першої інстанції, то виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що рішення  суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3   відхилити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області  від 06 січня 2010 року  залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                підпис

Судді:     підписи

З оригіналом згідно: