Справа № 22Ц-1192/09 Головуючий в суді І інстанції Семенцов Ю.В.
Категорія Доповідач в суді ІІ інстанції Голуб С.А.
Р і ш е н н я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Мережко М.В.
суддів: Березовенко Р.В., Голуб С.А.,
при секретарі : Мацевичу О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,
в с т а н о в и л а :
У липні 2008 року позивачка пред»явила в суді названий позов, посилаючись на те, що 01 липня 2006 р. о 14 годині 30 хвилин в приміщенні бібліотеки в с.Липовий Ріг Миронівського району Київської відповідачка ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, на грунті неприязних відносин, завдала їй тілесні ушкодження у вигляді саден правої лопаткової ділянки і гомілки, синців правого стегна правої гомілки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, внаслідок чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні Миронівської ЦРЛ з 3-го по 26-те липня 2006 року.
Постановою дільничного інспектора Миронівського РВ ГУ МВС України у Київській області від 13.07.2006 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідачки ОСОБА_3 за відсутністю в її діях ознак складу злочину, передбаченого ст.296 КК України.
Позивачка вважала, що в діях відповідачки містяться ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Своїми діями відповідачка завдала позивачці матеріальних збитків на придбання ліків на суму 270,73 грн. та 26,15 грн. за проїзд до лікарні, що становить 296,88 грн., а з врахуванням індексу інфляції - 429,67 грн., які на даний час відповідачкою не відшкодовані.
Крім того, відповідачка неодноразово погрожувала їй розправою, вчиняла хуліганські дії стосовно неї. Так, 14.07.2007 р. біля 12-ої години відповідачка за місцем проживання позивачки в с.Липовий Ріг Миронівського району Київської області, по вул. Шевченка, 4, ображала її нецензурною лайкою та розбила в будинку віконне скло розміром 20 х 120 см вартістю 40 грн.
Таким діями відповідачка завдала позивачці моральну шкоду, яка виразилась у тому, що позивачка відчувала фізичний біль, втратила спокій, був порушений нормального спосіб її життя . Позивач працює бібліотекарем, постійно контактує з людьми, тому перебування на людях з синцями спричинило їй душевні страждання, принизило її честь та гідність. На даний час постійно відчуває головний біль, вживає ліки, втратила сон. Все це вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Тому просила стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду в сумі 514,04 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн. та судові витрати: 1000 грн. за надання правової допомоги та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Миронівського районного суду від 17 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачки на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 259,03 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн., всього 5259,03 грн.
Стягнуто з відповідачки на користь позивачки судові витрати: 539,55 грн. на оплату правової допомоги та 15,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з відповідачки 52,59 грн. судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку з підстав порушення судом при його ухваленні норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає про те, що суд не встановив обставини, що мають значення для справи, оскільки перекрутив показання свідків. Висновки суду про заподіяння відповідачкою позивачці матеріальної та моральної шкоди не підтверджені доказами.
Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2006р. близько 14-ї години 30 хвилин в приміщенні бібліотеки в с.Липовий Ріг Миронівського району Київської області відповідачка ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин завдала тілесні ушкодження у виді саден правої лопаткової ділянки лівої гомілки, синців правого стегна правої гомілки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно висновку № 61/76 (додаткова) від 27.11.2009 р. відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Миронівській ЦРЛ з 3-го по 26-те липня 2006 року. 13.07.2006р. постановою дільничного інспектора міліції Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідачки ОСОБА_3 за відсутністю в її діях ознак злочину, передбаченого ст.296 КК України (хуліганство).
14.07.2007р. біля 12-ої години відповідачка за місцем проживання позивачки в с.Липовий Ріг Миронівського району Київської області, по вул.Шевченка, 4 та розбила в будинку віконне скло розміром 20 х 120 см вартістю 14,40 грн. За результатами перевірки по заяві позивачки 20.07.2007р. постановою дільничного інспектора міліції Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідача ОСОБА_3 за відсутністю в її діях ознак злочину, передбаченого ч.І ст.194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна).
Судом встановлено, що неправомірними діями відповідачки, які виразились у заподіянні позивачці легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та легких тілесних ушкоджень, відповідачка завдала позивачці матеріальну шкоду на придбання ліків на суму 259,03 грн., які підтверджені документально і на час ухвалення рішення суду відповідачкою не відшкодовані.
До таких висновків суд прийшов на підставі показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, які, на думку суду, узгоджуються між собою та з поясненнями позивачки щодо обставин отримання нею 01.07.2006р. тілесних ушкоджень, а також підтверджуються висновком експерта № 61/76 (додаткова) від 27.11.2009р.
Заперечення відповідачки факту нанесення нею тілесних ушкоджень позивачці 01.07.2006р. суд визнав необґрунтованими і такими, що спростовуються як висновком експерта № 61/76 (додаткова) від 27.11.2009р., так і показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, які хоча і не були безпосередніми свідками нанесення відповідачкою 01.07.2006р. позивачці тілесних ушкоджень, але в судовому засіданні надали суду аналогічні покази, що узгоджуються між собою та підтверджують пояснення позивачки про обставини подій вказаного дня щодо отримання нею тілесних ушкоджень.
Судова колегія не може погодитись з такими висновками виходячи із наступного.
Згідно зі ст. ст. 1166, 1195 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, як її завдала. Фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, придбання ліків, протезування тощо.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка завдала їй матеріальну та моральну шкоду внаслідок вчинення щодо неї дій, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Факт заподіяння фізичною особою іншій фізичній особі тілесних ушкоджень, може бути встановлений лише постановою або вироком суду у кримінальній справі, які є підставою для відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства і є єдиним належним доказом.
Відповідачка до кримінальної відповідальності за нанесення позивачці тілесних ушкоджень не притягувалась.
Прокурор Миронівського району в своєму листі від 24.10.2006 року роз»яснював позивачці її право на звернення до суду в порядку статті 27 КПК України зі скаргою приватного обвинувачення. Позивачка своїм право не скористалась, до суду зі скаргою приватного обвинувачення не зверталась.
В порушення вимог цивільної юрисдикції, суд першої інстанції, при розгляді справи в порядку цивільного судочинства встановлював обставини заподіяння позивачці тілесних ушкоджень шляхом допиту свідків, призначав по справі судово-медичну експертизу для встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, у рішенні суду встановив вину відповідачки в заподіянні позивачці легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом при встановленні обставин справи використані неналежні докази, а тому рішення суду не може вважатись законним і обґрунтованим.
Судова колегія, відповідно до вимог ч.1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення.
Для деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв»язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, його вина.
Судова колегія вважає, що в судовому засіданні позивачка не надала належних і допустимих доказів, які б доводили наявність протиправної поведінки відповідачки, її вину, наявність причинного зв»язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідачки, заподіяння їй внаслідок протиправних дій відповідачки матеріальної та моральної шкоди, а тому позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :