Справа №22ц-2089/2010                                               Головуючий  у  першій  інстанції – Карапиш Т.В.

 Доповідач – Заболотний В.М.

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

 14 травня 2010 року                                                                              місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді  Литвиненко І.В.

                           суддів  -  Заболотного В.М.,  Євстафіїва О.К.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України (далі – УПФ) в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до УПФ в Ічнянському районі про визнання дії протиправною та зобов’язання нарахувати підвищення соціальної допомоги дитині війни та забезпечення її виплати,

В С Т А Н О В И В :

     Оскаржуваною постановою Ічнянського районного суду від 24.12.2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов’язано УПФ в Ічнянському районі провести перерахунок та виплату надбавки до пенсії позивачці, за період з 27 листопада по 31 грудня 2008 року включно, згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

     В апеляційній скарзі УПФ в Ічнянському районі Чернігівської області просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт вказує, що відповідно до ст. 7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач наполягає на тому, що позивачу виплата підвищення до пенсії у 2008 р. здійснювалась у законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених у Державному бюджеті. Крім того, апелянт зазначає, що відповідно ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із вищевказаним Законом, що обмежує застосування даної статті виключно в межах даного Закону. Також, на думку апелянта, судом порушено ст.152 Конституції України та ст.1175 ЦК України, якими передбачено, що у випадку прийняття законів, які визнаються неконституційними, шкода, завдана фізичним особам, відшкодовується державою у встановленому законодавством порядку, а не органами виконавчої влади.

     Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

     По справі встановлено, що позивачка ОСОБА_2 має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6).

     Статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

     Пунктом 41 розділу ІІ ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік” текст статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, яка набрала чинності з 01.01.2008 року, викладено в новій редакції, а саме положеннями даної норми передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

     Проте пункт 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

     Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_2 за 2008 рік, суд першої інстанції правомірно керувався положеннями ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які з 22 травня 2008 року втратили чинність.

     Крім того, враховуючи конституційні норми та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення статті 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни ”. А тому безпідставними є посилання апелянта на те, що розмір щомісячної соціальної державної допомоги у 2008 році визначався у законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених у Державному бюджеті України .

     Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

     Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                             У Х В А Л И В :

     Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області – відхилити , а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2009 року – залишити  без  змін .

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

          Головуючий:                                   Судді: