АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-778/2010
Категорія 19, 20 Головуючий по 1 інстанції
Манько М.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2010 року м.Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.О.
при секретарі: Іскра І.Б., Петренко С.П.
адвоката ОСОБА_3
позивача ОСОБА_4,
представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6
відповідача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Смілянського міського нотаріального округу Таран Галина Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на те, що 23.01.2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В., згідно якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_7 купив за 20 000 грн. будинок з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_1. Позивачка при укладені договору купівлі-продажу, вважала, що вона укладає договір довічного утримання., так як відповідач являється їй внуком і зобов’язувався надавати постійну допомогу та доглядати за нею, але своїх зобов’язань не виконував. Тому позивачка просить суд визнати договір купівлі-продажу від 23.01.2008 року недійсним.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2010 року розірвано договір купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами від 23 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 290, згідно якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_7 купив будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2010 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні її позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується не на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та розриваючи договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними спорудами, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що договір купівлі-продажу є безгрошовим, та цим правочином приховано інший правочин – договір довічного утримання. Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції також вийшов за межі позовних вимог, так як позивачка просила визнати договір купівлі-продажу будинку недійсним, своїх позовних вимог не змінювала, а суд першої інстанції розірвав договір купівлі-продажу.
Погодитись з такими висновками суду першої інстанції не є можливим.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 23 січня 2008 року ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_7 купив жилий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 за 20000 гривень. Форма договору відповідає вимогам ст. 657 ЦК України. Продаж вчинено за 20000 гривень, які сплачено покупцем на рахунок продавця до підписання договору. На запит суду відділення №503 АКІБ «УкрСиббанк» підтвердило, що 23.01.2008 року у відділенні №503 на ім’я ОСОБА_4 було відкрито рахунок на підставі її заяви. В цей же день, 23.01.2008 року на даний рахунок були внесені кошти в сумі 20000 гривень ОСОБА_7 24.01.2008 року з даного рахунку були зняті кошти в сумі 20000 гривень ОСОБА_4 Таким чином, сторони по договору купівлі-продажу виконали свої зобов’язання, продавець передав свій предмет купівлі-продажу, а покупець оплатив предмет купівлі-продажу за ціною оговореною сторонами, що не суперечить ст. 632 ЦК України. Вказані дії підтверджують, що волевиявлення учасників правочину відповідало їх внутрішній волі.
Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові №9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в ч. 2 п. 19 роз’яснив, що обставини, щодо яких помилилась сторона правочину (ст. 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Таку обставину, щодо якої помилилась позивачка на момент вчинення правочину, нею не наведено.
Ч.4 п.7 зазначеної постанови також визначено, що виконання чи невиконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Так як умови договору купівлі-продажу будинку сторонами було виконано, позивачка отримала кошти від продажі будинку, якими вона розпорядилась на власний розсуд, тому в суду першої інстанції були відсутні підстави визнавати договір купівлі-продажу будинку удаваним правочином та розривати його.
Але судом першої інстанції при вирішенні даного спору було неповно встановлено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що потягло неправильне вирішення спору по суті. При таких обставинах рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, яким позивачці необхідно відмовити в задоволенні її позовних вимог за підставами, зазначеними в позовній заяві.
Так як позивачці, яка звільнена від сплати судового збору, відмовлено в задоволенні позову, то відповідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України, дані судові витрати віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2010 року задоволити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2010 року скасувати.
ОСОБА_4 відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Судові витрати (судовий збір) віднести на рахунок держави.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.І. Ювшин