справа № 2-1538/2010р.

                                                    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            30 квітня 2010  року         Шевченківський районний суд м. Львова

у складі головуючого - судді         Невойта П.С.

при секретарі сз                 Галоян К.Л.

за участю представника               Ми куш Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Львівського міського центру зайнятості про розірвання трудового договору,-        

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 24 березня 2010 року звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, Львівського міського центру зайнятості про розірвання трудового договору від 26.08.2009 року, стягнення 2000 грн. за надання правової допомоги і 5000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування вимог зазначив, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 26.08.2009 р. було укладено трудовий договір, який цього ж дня був зареєстрований Львівським міським центром зайнятості. Однак відповідач в порушення умов укладеного договору без поважних причин перестав з’являтись на роботу та виконувати свої посадові обов’язки, про що було складено відповідні акти. В подальшому на підставі даних актів було винесено наказ про звільнення відповідача з займаної посади. Крім цього про даний факт було повідомлено Львівський міський центр зайнятості. В свою чергу на адресу відповідача були надіслані листи з проханням повідомити причини не виходу на роботу, однак жодної відповіді ним представлено не було. Також відповідачу було скеровані листи з проханням прибути для того, щоб ознайомитись із наказом про звільнення та розірвати трудовий договір, однак і ці вимоги були проігноровані. Крім цього, він змушений був звертатись за юридичною допомогою через що поніс витрати, у зв'язку з цим змушений звернутись до суду. Такими діями йому нанесено моральну шкоду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився про причини своєї неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, представивши письмові заперечення проти позову та пояснив, що надані позивачем акти про відсутність його на робочому місці були складені у суботу та неділю, які згідно із трудовим договором відносяться до вихідних днів. Крім цього, жодної кореспонденції від відповідача ним отримано не було, що підтверджується довідкою Львівської дирекції Поштамп-Центр. Також вказав, що не заперечує щодо свого звільнення з даної посади, однак лише на підставі ст. 38 КЗпПУ. Що стосується відшкодування моральної шкоди то дана вимога позивача, яка полягає у тому, що він був змушений шукати іншого водія є необґрунтованою, оскільки за двома машинами закріплено три водії-експедитори. Враховуючи обставини справи просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача- Львівського міського центру зайнятості –Водолазський Д.Д. в попередньому судовому засіданні представив суду письмові пояснення стосовно заявленого позову та вказав, що при його вирішенні спору покладається на розгляд суду.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона являється головним бухгалтером у позивача. Нею разом із ОСОБА_2 були складені акти, згідно яких відповідач ОСОБА_3 з 11.02.2010р. по 19.02.2010р. був відсутній на роботі про причини відсутності на роботі не повідомив. Крім цього 19.02.2010р. був виданий наказ за № 1 про звільнення водія експедитора ОСОБА_3 з займаної посади. Також їй відомо, що позивачем на адресу відповідача були скеровані повідомлення стосовно складених актів, з проханням з’явитись для дачі пояснень щодо відсутності на робочому місці, а також повідомлення про звільнення його з займаної посади, однак відповідач жодним чином не прореагував на них.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

У судовому засіданні встановлено, що 26.08.2009 року між ПП ФО ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений трудовий договір, згідно якого працівник зобов’язаний виконувати роботу водія експедитора. Даний договір є безстроковим (а.с.7).

Вищевказаний договір зареєстрований Львівським міським центром зайнятості за № 13500904283.

Згідно ст. 21 КЗпПУ трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підганянням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або повноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На підставі наказу № 1 від 19.02.2010р. відповідача ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади водія експедитора згідно п.4 ст. 40 КЗпПУ. Також про факт звільнення відповідача було повідомлено Львівський міський центр зайнятості.

 У відповідності до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпПУ трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено бо розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У судовому засіданні встановлено і цього не заперечують сторони, що ОСОБА_3 24.02.2010 року на поштове відділення за місцем проживання надійшов рекомендований лист ПП ФО ОСОБА_2 від 19.02.2010 року у якому роботодавець просив прибути ОСОБА_3 01.03.2010 року на 10.00 год. у приміщення Львівського міського центру зайнятості для належного оформлення розірвання трудового договору.  Не зважаючи на те, що відповідач був завчасно повідомлений про прибуття у приміщення Львівського міського центру зайнятості для належного оформлення розірвання трудового договору, однак такого прохання не виконав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала наступні показання, що вона працює  головним бухгалтером у позивача. 19.02.2010р. був виданий наказ за № 1 про звільнення водія експедитора ОСОБА_3 з займаної посади. Також їй відомо, що позивачем на адресу відповідача були скеровані повідомлення стосовно складених актів, з проханням з’явитись для дачі пояснень щодо відсутності на робочому місці, а також повідомлення про звільнення його з займаної посади та просив прибути ОСОБА_3 01.03.2010 року на 10.00 год. у приміщення Львівського міського центру зайнятості для належного оформлення розірвання трудового договору.  Прибувши разом з ОСОБА_2 у центр зайнятості, вони не зустрілися з ОСОБА_3 та почекавши його близько 30 хв. повернулися  на роботу в офіс.

Відповідно до п.6   Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом від 08.06.2001 року № 260 міністерства праці та соціаль-ної політики України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за N 554/5745 у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припине-ння з посиланням на відповідні статті КЗпП України (322-08), про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір.

    У випадку виникнення спору сторони вправі вирішувати такі питання у судовому порядку.

    В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він не має наміру звертатися до суду про поновлення його на роботі чи змінит формулювання підстав звільнення.

    Оскільки судом встановлено,  що відповідач ОСОБА_3 належним чином і завчасно був повідомлений про причини розірвання трудового договору та без поважних причин не прибув 01.03.2010 року на 10.00 год. у приміщення Львівського міського цент-ру зайнятості для належного оформлення розірвання трудового договору, суд вважає позовні вимоги у цій частині підставними і такими, що підлягають до задоволення.

При цьому суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7 оскільки вони спростовуються матеріалами справи та є суперечливими з поясненнями самого відповіда-ча, за клопотанням якого і був допитаний свідок.

Крім цього, на думку суду підлягає до часткового задоволення вимога позивача стосовно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки позивач був змушений звертатись до адвокатського об’єднання про надання правової допомоги, що підтверджується договором № 15 від 01.03.2010р, однак з урахуванням матеріального стану відповідача та обставин справи, а саме тривалості судових засідань, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути 1000 гривень.

Стосовно відшкодування моральної шкоди завданої позивачу, то стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995 р. № 4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Позивач ОСОБА_2. в судовому засіданні не навів міркувань, які підтвердили про завдання такої шкоди, а тому дана позовна вимога є безпідставною .

Також позивачем понесені витрати пов’язані з сплатою судового збору-8,50 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи -37 грн., що підтверджуються квитанціями, та підлягають стягненню з відповідача

В зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позов є підставним, підлягає до часткового задоволення а тому слід розірвати трудовий договір від 26.08.2009р., укладений між сторонами та зобов’язати Львівський міський центр зайнятості зняти з реєстрації вищевказаний трудовий договір, крім цього слід стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень та понесені судові витрати , а саме 8,50 грн. судового збору та 37 гривень 00 копійок витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Керуючись ст.ст. 8,10,11,58,60,88,169,174, 209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст. 21,40 КЗпПУ, ст. 651 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Розірвати трудовий договір від 26 серпня 2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Зобовязати Львівський міський центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір від 26 серпня 2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про що зробити запис у книзі реєстрації трудових договорів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) гривень за надання правової допомоги, 8(вісім) гривень 50 копійок судового збору та 37 (тридцять сім) гривень 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді, а всього, 1045, 50 грн.

У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

        Суддя                             П.С.Невойт