НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

  РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010  року    справа № 2-250/10        м. Нововолинськ  

           Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

     головуючого  судді                 Федонюк С.Ю.,                          

           при секретарі                                           Навроцькій М.Р.,

           за участю:

 представника позивача                   Петрука П.Ф.,                      

     відповідача                           ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"  до ОСОБА_4,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

    12 листопада 2009 року позивач ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"    звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором кредиту.

    Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що між ним та відповідачем ОСОБА_4  13 серпня 2008 року було укладено кредитний договір №013/1135/43569, відповідно до якого  відповідачеві було надано кредит в сумі 3000 гривень строком на 12 місяців з 13 серпня 2008 року по 07 серпня 2009 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28% річних. У відповідності заяви про видачу готівки  від 15 серпня 2008 року банком було надано ОСОБА_4 кредитні кошти в сумі 3000 грн. на умовах кредитного договору. Однак  відповідач порушує умови кредитного договору  щодо сплати  кредиту та нарахованих  відсотків за користування кредитом і станом на  29 листопада 2009 року заборгованість по кредиту становить  1351,43 грн.

    13 серпня 2008 року між позивачем та   ОСОБА_2 було укладено договір поруки№013/1135/43569/П-1, згідно умов якого  відповідач ОСОБА_2   на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед банком  відповідати  по зобов’язанням, що виникають  з умов кредитного договору №013/1135/43569 від 13 серпня 2008 року.

    Так як добровільно повертати кошти відповідачі не бажають, то позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1351, 43 грн.,  та судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 51 грн.., а також 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Петрук П.Ф. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі і просить винести рішення яким стягнути  солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та  ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним  договором в розмірі 1351, 43 грн. та судові витрати.

    Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Суду пояснив, що  01 березня 2010 року  відповідачем  ОСОБА_4 частково було погашено суму заборгованості за кредитом в розмірі 1000 грн., а тому  на даний час  сума боргу становить 351, 43 грн.

    Так,  з копії договору  від 13 серпня 2008 року  (а.с.6-10) вбачається, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір про надання кредиту. Відповідач відповідно до умов укладеного договору  відповідач отримала кредит у розмірі 3000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28 % на рік.

    13 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №013/1135/43569/П-1, згідно п. 2.1 якого,  у випадку не виконання зобов’язань  взятих на себе позичальником ОСОБА_4.  по кредитному договору, поручитель несе  солідарну відповідальність  перед кредитором  за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій, пені.

    В судовому засіданні встановлено,що відповідачі були повністю ознайомлені з умовами кредитного договору.

    Відповідно  до умов договору  кредитор надав позичальникам кредит  на умовах його забезпечення,  цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.  Відсотки за користування кредитом  нараховуються на залишок заборгованості, починаючи з дня надання кредиту, до  дня  повного погашення заборгованості за кредитом. Кредитор зобов’язався надати позичальникам кошти на позичковий рахунок в сумі та терміни обумовлені договором. Позичальники зобов’язувались  погашати заборгованість та  відсотки за користування кредитом  у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості щомісяця у формі ануїтетного платежу; сплачувати, у разі порушення виконання зобов’язань по кредитному договору,  неустойку, пеню та інші штрафні санкції; сплатити разову комісію за  ведення позичкового рахунку в розмірі 4% від суми кредиту.

Із матеріалів справи, а саме заяви на отримання готівки (а.с.15) вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав в повному обсязі.

    Відповідачі користувалися кредитними коштами, але не дотримувались умов договору щодо погашення, допускаючи систематичне порушення термінів повернення  кредиту та сплати відсотків.

Заслухавши пояснення представника позивача , відповідача, дослідивши письмові докази, а саме:  копію кредитного договору (а.с.6-10),  копію графіку погашення кредиту та відсотків (а.с.11), копію договору поруки (а.с.12-13), копію розрахунку нарахованих та сплачених відсотків (а.с.14), копію заяви на отримання готівки (а.с.15), суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення  частково.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із  квитанції № NOV/369-11 від  01 березня 2010 року вбачається, що відповідачем ОСОБА_4  було частково погашено суму боргу в розмірі 1000 грн., а тому станом на  28 квітня 2010 року заборгованість  становить 351, 43 грн.

    Відповідно до ст.536 ЦК України за користування  чужими   грошовими   коштами   боржник зобов'язаний   сплачувати   проценти,  якщо  інше  не  встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором.

    Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

    Як зазначено у ч.1 ст.1054 ЦК України,  за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

      Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні встановлено, що відповідачі порушили умови договору кредиту, суд позов задовольняє частково та  стягує з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором  в розмірі 351, 43 грн.

    Також до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати, а саме сума сплаченого судового збору — 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Керуючись ст.10, ст.11, ст.60, ст.88,ст. 212-215, ЦПК України,  на підставі ст. ст. 16, 509, 526, 533, 536, 549, 550, 553, 554, 625, 651, 653, 1054, 1055 ЦК  України, суд,

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_4,  ОСОБА_2 в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"  заборгованість за кредитним договором в розмірі  351 ( триста п’ятдесят оду ) гривню 43 копійки, сплачений судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні та 120 (сто двадцять) гривень витрат понесених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 522 (п’ятсот двадцять дві) гривні 43 копійки .

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий