справа   №  2-1320/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 квітня 2010   року       Шевченківський  районний суд  м. Львова

у  складі  головуючого - судді         Невойта П.С.

при  секретарі  с/з                              Галоян К.Л.

за участю представника                  ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в  приміщенні  суду   в  м. Львові цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,-

у с т а н о в и в :

17.02.2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в розмірі 10000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 2002 по 2008 року він перебував у шлюбі з відповідачкою. Під час спільного проживання він вкладав свої кошти для ремонту квартири, разом із відповідачкою перекрили дах. Крім цього, син відповідачки побив його внаслідок чого він отримав інвалідність другої групи. Однак, після розірвання шлюбу відповідачка відмовилась повертати частину коштів затрачених ним на ремонт квартири, крім цього постійно обманює його, обіцяючи повернути гроші. На його думку такими діями відповідачки йому завдана моральна шкода в сумі 10000 гривень, які і просить стягнути з останньої.

В судовому засіданні позивача підтримав позов, уточнивши позовні вимоги, зокрема просив стягнути з відповідачки 10000 грн. моральної шкоди за надання нею неправдивих показів при розірванні шлюбу, а саме зазначивши у позовній заяві, що він ніде не працював та зловживав алкоголем. Щодо стягнення матеріальних збитків, затрачених ним спільно з відповідачем на ремонт квартири, то на цьому не наполягав, оскільки вважає, що їх не доведе, так як відсутні письмові докази, а тому наполягає на стягненні моральної шкоди та дав суду аналогічні пояснення викладеним у позовній заяві та доповненнях, просив позов задовольнити в повному об’ємі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, однак надіслала на адресу суду заяву, в якій вказала, що не визнає заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги та просить справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позов заявлений позивачем є безпідставним та необґрунтованим. Квартира  АДРЕСА_1, була придбана до укладення шлюбу, крім цього під час перебування у шлюбі позивач не працював, зловживав спиртними напоями, що і стало причиною розлучення. Посилання позивача на те, що діями відповідачки йому завдана моральна шкоди нічим не підтвердження а тому просить у позові відмовити.

  Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідка, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995 р. № 4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

У судовому засіданні встановлено, що у вересні 2008 року ОСОБА_4 був поданий позов до суду про розірвання шлюбу. Позивач отримав позовну заяву, з нею ознайомився та не бажавши прийняти участь у судовому засіданні, направив на адресу суду письмову, нотаріально завірену згоду (а.с.7), чим погодився на розірвання шлюбу. 12.03.2009 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про розірвання шлюбу.

Будучи у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що позивач ОСОБА_3 працював на ринку «Південний» та не зловживав спиртними напоями. Крім цього, йому відомо, що з відповідачкою у них була нормальна сім»я, вони проживали разом, проводили в квартирі ремонт.

Судом не приймаються до уваги показання свідка, оскільки такі спростовуються довідкою ТзОВ «АЙПІЄ-Л» (а.с.28) про те, що позивач у трудових відносинах з ТВК «Південний» не перебував.

Крім цього, показання свідка ОСОБА_5 не мають значення для розгляду даної справи та не підтверджують доводів позивача наведених ним при обґрунтуванні позову.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні не навів інших міркувань та тверджень, які б підтвердили про нанесення йому такої шкоди, наявність такої шкоди, протиправність дій заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останньої в її заподіянні, а тому дана позовна вимога є безпідставною.

За таких обставин суд вважає, що у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд,-    

ВИРІШИВ :

            У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю за безпідставністю.

Рішення може бути повністю або частково оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду і поданням після  цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя         /підпис/             П.С.Невойт          

    З оригіналом згідно

     Рішення не набрало законної сили, оригінал рішення знаходиться у справі № 2-1320/10.

Суддя                                                                               П.С.Невойт