2-304/2010

                                                           РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Тончук Р.І.

при секретарі Придачук Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ганнопільської сільської Ради,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

                                                    встановив:

    ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Ганнопільської сільської Ради,  про визнання права власності на спадкове майно. Посилається на те, що з 1994 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, який помер 21.11.2000 року. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на належний йому житловий будинок з надвірними будівлями забудови 1983 року, що розташований  у АДРЕСА_1. Вона , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину, однак, не може отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документу на будинковолодіння. Вказуючи як на доказ належності покійному чоловікові зазначеного будинку на витяг з погосподарської книги Ганнопільської сільської Ради, у якій він значиться його власником, та на рішення виконкому Ганнопільської сільської Ради від 26.10.1995 року про передачу чоловікові у приватну власність земельної ділянки, на якій розташований будинок,  просить визнати за нею право власності на будинок та надвірні будівлі.

    Судом до участі в справі в якості відповідачів були залучені діти спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3

    У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з»явилась у зв»язку з тяжкою хворобою. Надала суду письмову заяву про підтримання позову та слухання справи у її відсутність.

    Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, давши пояснення про те, що будинок АДРЕСА_1 дійсно був побудований  у 1983 році її батьком ОСОБА_4 до реєстрації шлюбу з позивачкою. Однак, за ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом,  повинне бути визнане право власності на будинок. Вона  ж на спадщину не претендує і заяви про її прийняття до нотаріальної контори не подавала.

    Представник Ганнопільської сільської Ради у судове засідання не з»явився, надавши письмову заяву про визнання позову та слухання справи у його відсутність.

    Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з»явився, надіславши суду телеграму про визнання позову , відсутність претензій щодо спадкового майна та  визнання права власності за ОСОБА_1

    Заслухавши пояснення відповідачки ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, ОСОБА_1 перебувала із ОСОБА_4.у зареєстрованому шлюбі з 1994 року, що стверджується  копією свідоцтва про одруження(а.с.8). Отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємцем першої черги за законом померлого 21 листопада 2000 року ОСОБА_4(а.с.7).

    Довідкою Ганнопільської сільської Ради № 92 від 29.01.2010 року стверджується, що згідно запису у погосподарській книзі цієї сільської Ради(особовий рахунок № НОМЕР_1) ОСОБА_4.є власником будинку АДРЕСА_1(а.с.14). Рішенням виконкому Ганнопільської сільської Ради  № 51 від 26.10.1995 року йому передана у власність земельна ділянка, на якій розташований будинок(а.с.34)

    Згідно технічного паспорту на будинок та акту-висновку Славутського БТІ будинок також рахується за ОСОБА_4 і складається з  трьох кімнат, двох коридорів, кухні, кладовки, веранди загальною площею 101.1 кв.м. Будинок знаходиться у задовільному стані і придатний для використання за призначенням. Біля будинку є надвірні будівлі – хлів з літньою кухнею та погріб.(а.с.9-13).

    Наведені докази свідчать про те, що власником будинку був саме ОСОБА_4 і за позивачкою, як його спадкоємцем, може бути визнане право власності  на нього. Вона своєчасно прийняла спадщину після смерті чоловіка, подавши про це до нотаріальної контори заяву,за якою заведена спадкова справа, що стверджується повідомленням Славутської державної нотаріальної контори від 26.01.2010 року № 55(а.с.6). Їй видано свідоцтва про право на спадщину  на інше майно померлого чоловіка(а.с.15,16)

    ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що також є спадкоємцями першої черги, спадщини не прийняли і не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_1 Інші спадкоємці відсутні, що вбачається з пояснень відповідачки ОСОБА_2, вищевказаного повідомлення держнотконтори.

    За таких обставин за ОСОБА_1 повинне бути визнане право власності на  спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 1216,1261,1268 ЦК України, ст.ст. 8,10,212,213 ЦПК України, суд

                                              вирішив:

позов задовільнити. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування  право власності на  цегляний житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1, загальною площею 101.1 кв.м. , і складається  з кімнати площею 18.4 кв.м, кімнати площею 21.3 кв.м., кімнати площею 18.1 кв.м. коридора площею 6.3 кв.м, коридора площею 6.1 кв.м., кладовки площею 9.7 кв.м., кухні площею 8.8 кв.м., веранди площею 12.4 кв. м., а також хлів з літньою кухнею площею 61.6 кв.м., погріб площею 17.7 кв.м. загальною вартістю 75929 грн.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду . Заява про апеляційне оскарження  рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: