Справа № 2-130/10        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12  квітня 2010 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

        головуючого судді                Смолки І.О.,

        при секретарі                    Немній С.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,  

                          в с т а н о в и в:

Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави МО України в особі Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, у якому просять стягнути з останнього грошові кошти в рахунок витрат, пов'язаних з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 11069,13 грн. В обґрунтування позову зазначив, що Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова національного авіаційного університету - це виконавчий орган ЗС України, якій фінансується через Міністерство Оборони України з державного бюджету.

 Згідно п.1 постанови КМ України № 344 від 01.03.2007 року «Про реорганізацію Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С.П. Корольова» Житомирський військовий інститут радіоелектроніки імені С.П. Корольова перейменовано в Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету.

На підставі зазначеної постанови КМ України та виданого в її розвиток спільного наказу МО України та Міністерства освіти і науки України № 264/413 від 23.05.2007 року «Про заходи щодо реорганізації Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С.П. Корольова» здійснені відповідні організаційні заходи.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року (із наступними змінами) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодовують Міністерству оборони України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно з п. 84 «Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних силах України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів», затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.01 р., курсанти в разі розірвання контракту відшкодовують Міністерству оборони України витрати, пов'язані з їх навчанням і утриманням у вищому військовому навчальному закладі. Відшкодування коштів здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

12 липня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України № 964. яка є підзаконним нормативним актом, що деталізує норми закону, затверджено «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» (далі Постанова), на виконання якої 16 липня 2007 року прийнято «Порядок розрахунку витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» затвердженого спільним наказом Міністра оборони України, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України, Міністра транспорту та зв'зку України та інш. № 419/831/240/605/ 537/219/534 (далі Наказ).

Згідно п. 5 вище зазначеної Постанови витрати на навчання відшкодовуються у повному розмірі курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби за період навчання, що перевищує цей строк.

Пунктом 6 Постанови передбачено що витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

12.07.2003 року ОСОБА_1 зарахований курсантом першого курсу Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова наказом начальника інституту № 2 від 12.07.2003 року за спеціальністю «Радіоелектронні комплекси і системи та засоби озброєння та військової техніки» та поставлений на всі види забезпечення з 12.07.2003 року.

Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що «...у строк військової служби військовослужбовцям зараховується тривалість військової служби під час навчання у вищих навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів із розрахунку два місяці служби (навчання) за контрактом - за один місяць строкової військової служби.

31 серпня 2004 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах Украйни курсантами (слухачами) вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний проходити військову службу (навчання) у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки ім. С.П. Корольова, сумлінно виконувати вимоги статутів Зброїних Сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов'язки. Після закінчення навчання ОСОБА_1 повинен був продовжувати проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом не менше п'яти років.

05.04.2007 року наказом начальника Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова № 67 ( по стройовій частині) від 5.04.2007 року ОСОБА_1 відраховано зі списків військового інституту у зв'язку із достроковим розірванням контракту через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.

Тобто відповідач, всупереч вимог ст. 526 ЦК України порушив умови контракту та відповідно до ст. 623 ЦК України повинен відшкодувати позивачу завдані збитки.

Збитками в даному випадку є витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки ім. С.П. Корольова та які складаються з різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утриманням військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю що підтверджується довідками-розрахунками.

Утримання ОСОБА_1 у військовому інституті здійснювалось шляхом здійснення грошового, продовольчого, речового, медичного забезпечення і забезпечення комунальними послугами та енергоносіями.

    Грошове забезпечення проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.00 № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №452 «Про упорядкування додаткових видів
грошового забезпечення військовослужбовців», Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.05  №193     «Про підвищення грошового забезпечення  деяких категорій військовослужбовців та інших осіб» та наказу Міністра оборони України від 05.03.01 № 75 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.01 №251/5442 «Про затвердження про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України».

Продовольче забезпечення здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» (зі змінами) та Наказу Міністра Оборони України від 09.12.02 № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час».

Речове забезпечення проводилося за нормою № 6 Наказу Міністра Оборони України від 01.10.98 року № 350 (Про заходи щодо виконання Постанови КМ України від 22.07.98 року № 1135 «Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час»), та відповідно до чинного додатку № 1 до Наказу Міністра Оборони 1979 року № 260 «Керівництва по обліку озброєння, техніки ,майна та інших матеріальних засобів в Збройних Силах».

Забезпечення комунальними послугами та енергоносіями здійснювалось відповідно до Положення проходження військової служби (навчання) за контрактом у ЗСУ курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, затвердженого Указом Президента України від 07.11.01 № 1053/2001 та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.97 №38 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами».

У зв'язку із розірванням контракту між ОСОБА_1 та Міністерством Оборони України, державі завдано збитків у вигляді витрат пов'язаних з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі. Витрати пов'язані з продовольчим забезпеченням - 4597 грн. 36 коп., пов'язані з речовим забезпеченням - 1630 грн. 14 коп., з грошовим забезпеченням - 1614 грн. 65 коп., по забезпеченню комунальними послугами та енергоносіями - 2379 грн. 95 коп., по медичному забезпеченні - 664 грн. 56 коп., забезпечення військово - перевізними документами на час канікулярної відпустки - 182 грн. 47 коп., а разом у сумі - 11069 грн. 13 коп., що підтверджується довідками-розрахунками відповідних служб Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету.

Курсанти, які навчаються в Житомирському військовому інституті

радіоелектроніки ім. С.П. Корольова (наданий час Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету) перебувають на повному державному забезпеченні, кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

    У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути з відповідача, ОСОБА_1, грошові кошти в рахунок витрат пов'язаних з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 11069 грн. 13 коп.

Відповідач у судовому засіданні з позовом не погодився, подав до суду письмове заперечення та дав особисті пояснення, згідно яких відповідно до ст.58 Конституції України «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент вступу до вищого військового навчального закладу діяло відповідне положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців згідно указу президента України № 1053/2001 від 07.11.2001, в пункті 4. якого зазначено, що «Для осіб рядового, сержантського і старшинського складу встановлюються такі строки військової служби:

а) для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України, - до 18 місяців».

Згідно пункту 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року N 2232-ХІІ : «...у строк військової служби військовослужбовцям зараховується тривалість військової служби  під час навчання у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів із розрахунку два місяці служби (навчання) за контрактом - за один місяць строкової військової служби.»

Таким чином, враховуючи п.4 указу президента України № 1053/2001 від 07.11.2001 та п.11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року N 2232-ХІІ, а також положеннями ст. 58 Конституції України, строк військової служби військовослужбовця під час навчання у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів дорівнює 36 місяців.

Враховуючи момент зачислення курсанта до навчального закладу, а саме 12.07.2003 рік, строк його строкової служби повинен був закінчитися 07.2006 року.

Матеріалами справи та наявними в ній доказами, судом встановлено наступне:

12.07.2003 року наказом начальника інституту № 2 від 12.07.2003 року за спеціальністю «Радіоелектронні комплекси і системи та засоби озброєння та військової техніки» відповідач - ОСОБА_1 зарахований курсантом першого курсу Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова та поставлений на всі види забезпечення з 12.07.2003 року, що підтверджено довідкою інституту від 23.02.2009 року за вих. №292 (а.с.6), та не заперечується відповідачем.

31 серпня 2004 року між відповідачем ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах Украйни курсантами (слухачами) вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний проходити військову службу (навчання) у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки ім. С.П. Корольова, сумлінно виконувати вимоги статутів Зброїних Сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов'язки. Після закінчення навчання ОСОБА_1 повинен був продовжувати проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом не менше п'яти років (а.с.8).

05.04.2007 року наказом начальника Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова № 67 ( по стройовій частині) від 5.04.2007 року ОСОБА_1 відраховано зі списків військового інституту у зв'язку із достроковим розірванням контракту через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання (а.с.12).

На час навчання відповідача у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки ім. С.П. Корольова з 12.07.2003 рік по 05.04.2007 рік, ОСОБА_1 утримувався за державні кошти шляхом здійснення грошового, продовольчого, речового, медичного забезпечення і забезпечення комунальними послугами та енергоносіями.

Зазначені витрати на утримання відповідача, згідно Постанови КМУ від 12.07.2006 р. №964 „Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах” складають 11069,13 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.      

Згідно пункту 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року N 2232-ХІІ : «...у строк військової служби військовослужбовцям зараховується тривалість військової служби  під час навчання у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів із розрахунку два місяці служби (навчання) за контрактом - за один місяць строкової військової служби.»

З урахуванням того, що строк військової служби для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України складає до 18 місяців, то на підставі п.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» можна зробити висновок, що військовослужбовець під час навчання у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів за контрактом, навчається не більше 36 місяців, тобто до 3 років.

Таким чином, саме навчання за контрактом у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів є необхідною умовою для застосування зазначеного положення закону.

Як вбачається з матеріалів справи, контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах Украйни курсантами (слухачами) вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, був укладений між відповідачем ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова - 31 серпня 2004 року. Тому, на підставі п.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба у вищого військовому навчального закладу повинна проходити до серпня 2007 року (36 місяців).

Суд вважає, безпідставними посилання відповідача на те, що    

 строк його військової строкової служби необхідно обчисляти з дати його зачислення як курсанта до навчального закладу, а саме з 12.07.2003 рік., оскільки проходження військової служби у вищому навчальному закладу починається з моменту укладання контракту про проходження військової служби, а контракт був укладений 31 серпня 2004 року.

    У матеріалах справи міститься лист за вих. №39/1/49 від 05.04.2007 року, який направлявся ОСОБА_1 (а.с.11), за яким останній повідомлявся військовим інститутом про необхідність відшкодування витрат, пов’язаних з його утриманням під час навчання в загальній сумі до 37000 грн. З зазначеним листом ОСОБА_1 ознайомлений, з відшкодуванням витрат пов’язаних з його утриманням у військовому інституті погодився, про що свідчить його особистий підпис на звороті листа.    

     Матеріалами справи встановлено, що на утримання відповідача у військовому закладі були витрачені державні кошти. Розмір витрачених коштів на відповідача під час його навчання складає 11069,13 грн., що підтверджується наданими розрахунками.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку ( 964-2006-п ) і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов”язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов”язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.2 ст.1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.    

Суд, враховуючи викладене, вважає, що позов обґрунтований, законний, та підлягає задоволенню у повному обсязі.  

    На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,212-215 ЦПК України, суд

                     В и р і ш и в:

     Позов задовольнити.

     Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету грошові кошти в рахунок витрат, пов’язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 11069 грн. 13 коп., 110 грн. судового збору і 30 грн. за інформаційно – технічне забезпечення слухання справи.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                          І.О. Смолка