Справа № 2-293/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

( заочне)

“16“ квітня 2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді             ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                 ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом фірми «Васіл» Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

Фірма «Васіл» ТзОВ звернулося до суду з позовом, в якому просить постановити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу 50326,10грн. збитків. У позові вказує на те, що відповідач ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з фірмою «Васіл» ТзОВ, на її службовому автомобілі 10.06.2006р. порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що призвело до заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили її смерть.

Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 29.01.2008р. ОСОБА_1 визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді, а з фірми «Васіл» ТзОВ стягнуто 5751грн. матеріальної та 40000грн. моральної шкоди. Вирок суду був звернений до виконання, фірма сплатила вказані кошти, що стверджується копією платіжної вимоги та копією постанови про зняття арешту з рахунку. В результаті цього фірма понесла збитки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на обставини справи, вказані у позовній заяві, просить задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відомостей про причину його неявки немає. Суд, за згодою позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких мотивів.

ОСОБА_1 наказом №23-к від 01.06.2006р. по фірмі «Васіл» ТзОВ прийнятий на посаду водія у відділ головного енергетика з 01.06.2006р.

10.06.2006р. близько 07,30год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ-110207» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул.Шевченка в м.Львові, грубо порушив правила дорожнього руху України, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини дороги на тротуар та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 В результаті наїзду ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження та 16.06.2006р. померла.

Власником автомобіля ЗАЗ-110207» д.н.з. НОМЕР_1 була фірма «Васіл» ТзОВ, ОСОБА_1 керував цим автомобілем на підставі подорожнього листа службового автомобіля.

Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 09.01.2008р. ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.286 КК України. Цим вироком також частково задоволено цивільний позов, вирішено стягнути з фірми «Васіл» ТзОВ в користь потерпілої ОСОБА_3 5751грн. моральної шкоди та 40000грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Вирок набрав законної сили та звернений до виконання.

На виконання вироку постановою Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 07.05.2008р. накладено арешт на кошти фірми «Васіл» ТзОВ. 12.05.2008р. виставлено платіжну вимогу на суму 50326,10грн., з яких 45751грн. за вироком суду, 4575,10грн. виконавчий збір. Оплата цих коштів проведена позивачем і у зв’язку з цим 14.05.2008р. арешт з коштів позивача був знятий.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові №14 від 29.12.1992р. право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, установою, організацією сум третій особі, і з цього ж часу обчислюється строк на пред’явлення регресного позову.

Враховуючи те, що позивачем виплачено відшкодування потерпілій ОСОБА_3 у розмірі 45751грн. за вироком суду, ця сума підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу.

Вимога про стягнення виконавчого збору в розмірі 4575,10грн. не підлягає задоволенню у зв’язку з її безпідставністю, оскільки не передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання позивачем судового рішення.

У зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача в користь позивача підлягають частковому  стягненню в користь позивача судові витрати.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215,224,226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 в користь фірми «Васіл» Товариства з обмеженою відповідальністю 45751 (сорок п’ять тисяч сімсот п’ятдесят одну)грн. збитків в порядку регресу та 707грн. судових витрат.

У стягненні суми 4575,10грн. виконавчого збору відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

    СУДДЯ                     Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА