справа № 2-1165/2010р.

                                                    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            13 квітня 2010  року         Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючого - судді         Невойта П.С.

при секретарі                 Галоян К.Л.

за участю представника               Козак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Рясне-402» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про зобов’язання не чинити перешкод при здійсненні демонтажу самовільно влаштованих перегородок на сходовій клітці,-        

у с т а н о в и в:

Львівське комунальне підприємство «Рясне-402» (далі ЛКП «Рясне-402») 28 січня 2010 року звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про зобов’язання не чинити перешкоди при здійсненні демонтажу самовільно влаштованих перегородок на сходовій клітці.

Ухвалою судового засідання як співвідповідачами у справі залучено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12

В обґрунтування вимог зазначили, що відповідачі самовільно встановили перегородки на сходовій клітці в будинку АДРЕСА_1. Висновком міжвідомчої комісії визнано, що самовільно влаштовані перегородки підлягають демонтажу, у зв’язку з порушенням будівельних норм  а скаргами мешканців даного будинку. В подальшому Шевченківською районною адміністрацією видано розпорядження якими було зобов’язано відповідачів демонтувати самовільно влаштовані перегородки, однак останні відмовляються його виконувати. Крім цього, комісією ЛКП «Рясне-402» був здійснений вихід на місце з метою демонтажу даних перегородок, однак через те, що відповідачами чинився опір проведення демонтажу не було здійснено, у зв’язку з чим змушені звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача Козак І.С.. позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві. Просить  позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що у квартирі АДРЕСА_1 він поживає з вересня 2009 року. Близько року тому він разом із мешканцями квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 добудував на сходовій клітці комірчину, де зберігав свої речі. Коли вони здійснювали добудову, то всі мешканці не заперечували, однак згодом від деяких мешканців будинку надійшли скарга з метою демонтажу збудованого. Вважає, що збудована ним добудова відповідає будівельним нормам, а тому просить у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він проживає у квартирі № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та ним близько одного року тому в приміщенні колишнього сміттєзбірника була облаштована комірчина. Під час будівництва добудови жодних претензій від мешканців будинку не було, крім того ними була дана усна згода на будівництво прибудови, однак згодом кимось із мешканців була написана скарга, в ході перевірки якої було встановлено, що не всі підписи, вказані у ній підтвердились. Крім цього ним було сплачено штраф за незаконне здійснення прибудови. На його думку позов є безпідставним, оскільки  збудована ним добудова відповідає будівельним нормам, а тому просить у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_11 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він проживає у квартирі НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 та коли проводив перепланування, то погоджував з сусідами і такі не заперечували проти цього.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судове засідання не з’явились, однак представили на адресу суду заяву в якій просять справу розглядати у їх відсутність.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.380 ЦК України, житловий будинок є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Як вбачається з  пояснень представника позивача та із пояснень самих відповідачів на сходовій клітці в будинку АДРЕСА_1 ними були самовільно встановленні перегородки з дверима, що не відповідає проектним нормам.

Висновком міжвідомчої комісії, згідно протоколу № 29 п.15 від 27.10.2009 р. визнано, що самовільно влаштовані перегородки з дверима на сходовій клітці в будинку АДРЕСА_1 підлягають демонтажу у зв’язку з порушенням будівельних норм, типового будинку та скаргою мешканців даного будинку.

Крім цього, 23.11.2009 року Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження № 827 «Про демонтаж самовільно влаштованих перегородок з дверима на сходовій клітці», згідно  якого зобов’язано мешканців квартир - відповідачів у місячний строк з дня отримання даного розпорядження демонтувати самовільно влаштовані перегородки з дверима на сходовій клітці в будинку АДРЕСА_1 у зв’язку з порушенням будівельних норм, типового проекту будинку та скаргою мешканців будинку.

З метою виконання даного розпорядження 22.01.2010р. комісія ЛКП «Рясне-402» був здійснений вихід на місце, а саме будинок АДРЕСА_1 для проведення демонтажу перегородок, однак здійснити демонтаж виявилось не можливим, оскільки відповідачами чинився опір, про що було складено відповідний акт.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачі розпорядження Шевченківської районної адміністрації  № 827 «Про демонтаж самовільно влаштованих перегородок з дверима на сходовій клітці» не виконали.

 В зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позов є підставним, підлягає до задоволення та слід зобов’язати мешканців квартири НОМЕР_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, мешканців кв. НОМЕР_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, мешканців кв.НОМЕР_2 ОСОБА_7, ОСОБА_8ОСОБА_9, мешканців квартири №НОМЕР_3 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не чинити перешкоди при здійсненні самовільно влаштованих перегородок з дверима на сходовій клітці у будинку АДРЕСА_1, крім цього слід стягнути з відповідачів судові витрати.

Керуючись ст.ст. 8,10,11,58,60,88,169,174, 209,212,214,215 ЦПК України, ст.380 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зобов’язати мешканців квартири НОМЕР_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, мешканців кв.НОМЕР_4 ОСОБА_13, ОСОБА_6, мешканців кв.НОМЕР_2 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, мешканців кв. НОМЕР_3 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не чинити ЛКП «Рясне-402» перешкод при здійсненні демонтажу самовільно влаштованих перегородок з дверима на сходовій клітці у буд. АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 солідарно на користь Львівського комунального підприємства «Рясне-402» 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи у суді.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

        Суддя                             П.С.Невойт