ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________

    Справа №2-а-596 /09

П  О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009р.                                                    Іванівський районний суд Одеської області

в складі:     судді     Доніна В.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Управління Соціального захисту населення в Іванівському районі Одеської області, Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2009р. ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому посилається на те, що має право на одержання щомісячної державної соціальної допомоги «діти війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року соціальна допомога позивачу не виплачувалася, а з 1 січня 2008 року по теперішній час виплачується тільки в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просить зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року включно в повному розмірі, та дорахувати й виплатити допомогу з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, загалом суму 3 890 грн. Крім того, просить зобов'язати відповідачів нарахувати та виплачувати з 1 січня 2009 року державну соціальну допомогу у повному обсязі, тобто 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

До адміністративного позову додана заява про розгляд справи за відсутністю позивача, в порядку письмового провадження.

Судом отримані заперечення відповідачів, яки містять клопотання розглядати справу за наявними в матеріалах справи доказами, за відсутністю відповідачів, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, яки беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

З врахуванням заявлених клопотань сторін про розгляд справи за їх відсутністю, справа розглядатися в порядку письмового провадження.

    Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що дійсно, ОСОБА_1, 1944 року народження, громадянка України, відноситься до категорії громадян «діти війни» на підставі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195-IV (із наступними змінами)  згідно з якою, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач отримує пенсію за віком відповідно до ст.ст.8, 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (із наступними змінами).

На підтвердження зазначених обставин, позивачем надана копія паспорту громадянина України НОМЕР_2 виданого 19.09.2000р. Іванівським РВ УМВС України в Одеській області та копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 виданого 20.05.2002р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області.

Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством (ч.1 ст.6 Закону України «Про державне пенсійне страхування»).

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195-ІV, в редакції, що діяла до 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Тому, відповідачем у справі належить визначити Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області.

Позивач безпідставно включив Управління Соціального захисту населення в Іванівському районі Одеської області  до складу відповідачів.

Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-ІV зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19.01.2006р. №3367-ІV було внесено такі зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»:

виключено пункт 17 ст.77;

стаття 110 викладена в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».

Вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» не були визнані неконституційними.

З наведеного, твердження позивача про безпідставність відмови Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області у нарахуванні щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» в 2006 році, та вимоги адміністративного позову в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої допомоги за 2006 рік, - не ґрунтуються на законі.

Згідно з п.12 ч.1 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. №489-V дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинено на 2007 рік з урахуванням ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якої у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст.29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому, до спірних відношень сторін у 2007 році, суд застосовує положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007р.

Станом на 09.07.2007р. розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (із наступними змінами) згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівняє прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-ХІV (із наступними змінами) прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. №489-V був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.

Зазначена стаття змінена Законом України від 15.03.2007р. №749-V та існує в новій редакції з 28.03.2007р., відповідно до якої прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений  з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. і 415 грн. 11 коп.

З наведеного, суд визнає обґрунтованими доводи позивача про безпідставність відмови Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області у нарахуванні щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.

Суд вважає, що дійсно в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. дітям війни підлягала виплаті   щомісячна державна соціальної допомога, а саме: липень  – 410 грн. 06 коп. х 30% : 31 дн. х 23 дн. = 91 грн. 27 коп. ; серпень  - 410 грн. 06 коп. х 30% = 123 грн. 02 коп. ; вересень  - 410 грн. 06 коп. х 30% = 123 грн. 02 коп.  ; жовтень  – 415 грн. 11 коп. х 30% = 124 грн. 53 коп. ; листопад  – 415 грн. 11 коп. х 30% = 124 грн. 53 коп. ; грудень – 415 грн. 11 коп. х 30% = 124 грн. 53 коп. , загалом суму 710 грн. 90 коп .

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107-VІ (із наступними змінами), з 01.01.2008р. внесені зміни зокрема до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплат замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008р.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто, до спірних відношень сторін у 2008 році, суд застосовує положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008р., а саме з 22.05.2008р.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (із наступними змінами) згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівняє прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджений прожитковий мінімум у 2008 році на одну особу в розрахунку на місяць в розмірі (для осіб, яки втратили працездатність): з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня 498 грн.

З наведеного, в період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області було зобов'язано сплачувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому, за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.  підлягає донарахуванню державна соціальна допомога (не нарахована та несплачена частина 20 відсотків ) в наступному розмірі: травень  – 481 грн. 00 коп. х 20% : 31 дн. х 10 дн. = 31 грн. 03 коп. ; червень  - 481 грн. 00 коп. х 20% = 96 грн. 20 коп .; липень  – 482 грн. 00 коп. х 20% = 96 грн. 40 коп. ; серпень  - 482 грн. 00 коп. х 20% = 96 грн. 40 коп .; вересень – 482 грн. 00 коп. х 20% = 96 грн. 40 коп. ; жовтень  – 498 грн. 00 коп. х 20% =  99 грн. 60 коп. ; листопад – 498 грн. 00 коп. х 20% = 99 грн. 60 коп. ; грудень  – 498 грн. 00 коп. х 20% = 99 грн. 60 коп. , загалом в сумі 715 грн. 23 коп.

З 1 січня 2009 року, на підставі ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835-V, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року.

    Тому, в 2009 році Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області нараховує та сплачує позивачу соціальну допомогу у встановленому законом розмірі.

Згідно з ст.1 Закону України від 17.07.1997р. N 475/97-ВР про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст.46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Отже, текст Конвенції з Протоколами до ней, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського суду з прав людини, є частиною національного законодавства і є обов'язковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Суд приймає до уваги, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

В даному випадку, Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області, дійсно безпідставно відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.

Однак, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду (ч.3 ст.100 КАС України).

При цьому, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (ч.1 ст.100 КАС України).

Управління Соціального захисту населення в Іванівському районі Одеської області та Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області не наполягають на відмові у задоволенні позову з причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Пропущений з поважних причин процесуальних строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ч.1 ст.102 КАС України). Однак, позивач не надав суду такого клопотання та не повідомив про поважність причин його пропуску.

Про поновлення порушених прав за період з 01.01.2006р. по теперешній час, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом тільки 23.03.2009р.

Тому, вимоги адміністративногот позову можуть бути вирішені тільки в межах процесуального строку 1 рік до звернення до суду, за період починаючи з 23.03.2008р.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На користь позивача повинна бути донарахована та сплачена Управлінням Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області соціальна державна допомога за період з 15.09.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі 20 відсотків недоплаченого розміру цієї допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

    На підставі ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Керуючись ст.ст.8, 19, 55 Конституції України, ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Рим, 1950), ст.ст.4, 7, 17, 18, 19, 122, 159-163, 256 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області (ідент.код ЄДРПОУ – 24529395, місцезнаходження: 67200, Одеська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул.Леніна, 65) дорахувати та сплатити ОСОБА_1 (ідент.номер – НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 частину 20 відсотків щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 15.09.2008р. по 31.12.2008р. загалом в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 23 коп.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Одеської області (ідент.код ЄДРПОУ – 24529395, місцезнаходження: 67200, Одеська область, Іванівський район, смт Іванівка, вул.Леніна, 65) на користь ОСОБА_1  (ідент.номер – НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 03 (три) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяті днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя –