копія

                                                                            Справа ‡‚ 2-777/10 року                                                  

    РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    14  травня  2010  року                     Кіровський районний суд   м. Кіровограда

в  складі:   головуючого судді -                            Бершадської О.В.

      при секретарі -                                     Гуйван О.В.  

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом

Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“  до   ОСОБА_1,   ОСОБА_2   про стягнення   заборгованості   за договором   кредиту  та  зустрічний  позов   ОСОБА_1  до Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“  про розірвання   кредитного договору,  -

                                                                     ВСТАНОВИВ:

    У  вересні 2009 року   Публічне   акціонерне   товариство   „ОТП Банк“   звернулось  в  суд   із позовом  до   ОСОБА_1,   ОСОБА_2   про стягнення   заборгованості   за договором   кредиту.  Вимоги мотивували тим, що  24 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»  та гр. України ОСОБА_1  був укладений Кредитний договір ‡‚МL-К00/167/2008 . Відповідно до п.п.2, 3 частини ‡‚1, п.1.5 та п. 1.4 частини ‡‚2 з відповідними підпунктами Кредитного договору, відповідач   ОСОБА_1 отримала  кредит у сумі 53 700,00 доларів США на споживчі цілі та зобов'язалась  здійснити повернення кредитних коштів у строки та у сумах згідно Додатку ‡‚1 до Кредитного договору та сплачувати відсотки за їх використання з розрахунку 5,99% річних +FIDR, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22.09.2023 року.  В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором,  ОСОБА_1 передала  в іпотеку   банку  квартиру ‡‚66, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки ‡‚РМL-К00/167/2008, що був посвідчений 24.09.2008 року приватним нотаріусом

Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3   Банк  повністю виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання, що  підтверджується валютним меморіальним ордером ‡‚75 від 24.09.2008 р. Станом на 16.04.2009 року  у  відповідача  ОСОБА_1  перед  позивачем за Кредитним договором існує  заборгованість в сумі 56 375,44 доларів США (п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят п'ять доларів США (еквівалент

в гривнях станом на 16.04.2009 р. за курсом НБУ - 434 090,89 грн.) та 20 593, 42 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три, 42) гривень, яка складається з: суми заборгованості по кредиту в розмірі 53 103,32 доларів США; суми заборгованості по відсоткам в розмірі 3 272,12 доларів США  ; заборгованість по штрафним санкціям (пені) в розмірі 20 518,42 гривень ; штрафу згідно умов Кредитного договору в сумі 75,00 гривень . Зазначена  заборгованість  позичальником  не сплачена. Крім того, 24 вересня 2008 року між громадянкою України ОСОБА_2  та банком  було укладено договір поруки ‡‚ SR-К00/167/2008 ,  відповідно до ст. ст. 1, 2 з відповідними підпунктами, п.п.3.1. якого  поручитель зобов'язується  відповідати перед позивачем за повне та своєчасне виконання  позичальником  його  боргових  зобов»язань  за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Згідно п.п.3.1. Договору поруки 1, у випадку невиконання  ОСОБА_1 боргових зобов'язань  за  Кредитним договором, банк  має право звернутись до поручителя  з вимогою про виконання боргових  зобов'язань в повному обсязі чи в частині. Згідно п. 1.2. Договору поруки ,   поручитель та позичальник  відповідають як солідарні боржники.  Оскільки, кредит був фактично виданий в доларах США, поручитель  прийняв на себе зобов'язання сплатити суму кредиту в доларах США.  Позовна вимога  позивача стягнути суму заборгованості в доларах США є цілком правомірною. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору (ст.526 Цивільного Кодексу України). Судове рішення про стягнення суми  в іноземній валюті підлягає виконанню на території України таким же чином, як і про стягнення в гривнях (ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»).

    Посилаючись   на вказані  обставини, представник  позивача   в   судовому  засіданні   просить   стягнути , солідарно,  із  ОСОБА_1  ( ідент. номер  НОМЕР_1),   ОСОБА_2 ( ідент. номер  НОМЕР_2)   на користь  Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“   заборгованість   за договором кредиту   в  сумі -   56 375, 44 доларів  США (еквівалент  в гривні  станом  на  16.04.2009 року   за курсом  НБУ  434 090,89 грн.)  та   20 593, 42  грн.,   а  також понесені   банком  судові  витрати.

    Відповідач –ОСОБА_1,   її представник , згідно довіреності  в  судовому  засіданні первісний позов   визнав у повному обсязі, проте подав зустрічний, який був судом об»єднаний в одне провадження  ( а.с. 72), згідно вимог просив розірвати вказаний вище кредитний договір , укладений  між Публічним   акціонерним   товариством   „ОТП Банк“  та  ОСОБА_1, оскільки внаслідок всесвітньої економічної кризи з  листопада  2008 року на валютному ринку України спостерігаються суттєві зміни, які викликали постійне підвищення курсу долара США відносно національної валюти, як наслідок було збільшено фактичний розмір щомісячного платежу по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування, про які   сторони  договору  в  момент  його укладення  не знали  та  не могли  передбачити.  Зміна  обставин  є  істотною, якщо  вони змінились  настільки, що, якби  сторони  могли  це передбачити, вони  не  уклали  б   договір  або уклали  його на інших умовах.  ОСОБА_1   в  свою чергу,  просила  банк  внести  зміни  до кредитного договору  щодо зменшення   відсоткового   навантаження  у зв»язку  із   кризовими явищами, проте  банк   позитивної відповіді  не дав.  Вважає, що   у  її випадку   умови щодо  розірвання  договору наявні, а саме:  по-перше,  на момент   отримання  кредиту та укладання договору   нею при розрахунку можливості користування кредитними коштами використані прогнози Уряду та Національного банку України про зростання добробуту населення, збереження його споживчої активності, утримання щорічного рівня інфляції в межах 10 відсотків та поступове зміцнення національної валюти. При визначенні рівня можливих фінансових ризиків з метою забезпечення їх подолання,  нею, за погодженням із Банком, передбачені всі існуючі на той час фактори з метою запобігання неминучості отриманню негативних результатів власної господарської діяльності. За таких обстави, орієнтуючись на офіційні прогнози розвитку економіки   вона  не могла передбачити, що економічні показники значно відхиляться від прогнозованих  значень,  внаслідок того, що офіційний рівень інфляції перевищив 22 відсотки   (проти прогнозованих 10%), а курс гривні знизився у 1,6 раз, значно знизилась купівельна спроможність населення, з огляду на що, облікований рівень її кредитних зобов'язань значно перевищив рівень розумного прогнозу. Отже, слід визнати, що укладаючи кредитний договір  від 24.09.2008 року  вона та Банк виходили із того, що різке падіння економіки не настане, а прогнозовані зміни, за існуючих умов кредитування  можуть бути подолані нею самостійно (п.п.1 ч.2 ст. 652 ЦК України);

по-друге, на її  фінансовий стан та здатність повертати та обслуговувати   наявні кредити вплинули зростання фінансових витрат на сплату відсотків  за  користування кредитом через різке падіння курсу гривні, зменшення обсягу оборотних коштів, внаслідок зростання кредитного навантаження, зростання   собівартості через падіння курсу гривні та високого рівня інфляції. Отже,   зміна умов обслуговування кредиту (обставини) зумовлена причинами, які  вона не могла усунути після їх виникнення при всіх передбачених засобах   протидії проявам економічного спаду (п.п.2 ч.2 ст. 652 ЦК України);

по-третє,  збільшення  витрат   на придбання  валюти  для погашення  кредиту   через  обставини   непереборної  сили (  різка зміна   курсу  валюти)  в  умовах  зниження  споживчого попиту призводить   до реальної  та обґрунтованої загрози втрати   всього  бізнесу.  Отже,   зважаючи на те,   що   наслідком   подальшого перебування   із банком   у  кредитних  правовідносинах   на існуючих умовах  призвело до   згортання   бізнесу  та  виїзду  на заробітки  (збитковість) , при   збереженому   зобов»язанні  повернути   кредитній  установі   надані  у тимчасове  оплатне  користування  кошти  та  сплатити  відсотки  за їх   використання.   Виконання  спірного  кредитного договору    порушить  співвідношення  майнових інтересів  сторін і  позбавить  її(відповідачку)  не тільки  запланованого  рівня   прибутковості  , а    призведе    до  неможливості  існування (п.3 ч.2 ст. 652 ЦК );

по-четверте, правовим  аналізом  умов  спірного   кредитного договору  встановлено  відсутність  умов    покладення  ризику  виникнення  описаних  вище  кризових явищ  у  економіці, як  обставин, що суттєво    впливають  на умови  обслуговування   кредиту, власне  на неї  та  її обов»язку  усунути  їх   одноосібно.  Не  передбачено такого обов»язку  і  законодавчо, отже  ризик  появи   елементів  світової  економічної кризи у  економіці     України  повинні  нести   усі  учасники  господарських відносин, а  відтак,  ризик  зміни     обставин   у  спірній  ситуації   вона  не  повинна   нести  самостійно  (п.4 ч.2 ст. 652 ЦК ).  

    Відповідач  - ОСОБА_2  в  судове засідання  не з»явилась,  повідомлялась

( а.с.   ) , надала  заяву  про   розгляд справи у  її відсутності.   Позовні вимоги   первісного позову  не визнала, зустрічний    підтримала  ( а.с.      ).

Представник Банку   зустрічний  позов   не визнала, просила  у  його  задоволенні  відмовити, надала  письмові  заперечення ( а.с.       ).

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24 вересня 2008 року між  Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»  та гр. України ОСОБА_1  був укладений Кредитний договір ‡‚МL-К00/167/2008 ,  відповідно до якого  Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі сумі -53 700,00 доларів США на споживчі цілі та   ОСОБА_1  зобов'язалась  здійснити повернення кредитних коштів у строки та у сумах згідно Додатку ‡‚1 до Кредитного договору та сплачувати відсотки за їх використання з розрахунку 5,99% річних +FIDR, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22.09.2023 року ( а.с. 16-23).

Згідно умов Договору кредиту, Кредитор прийняв на себе зобов'язання надати кредитні кошти позичальнику, в порядку визначеному в кредитному договорі.

Позичальник, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання, повернути Кредит в повному обсязі, із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений умовами договору кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків.

Зобов'язання щодо відкриття позичкового рахунку Кредитором виконано в повному обсязі. Факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі 53700,00 доларів США підтверджують   валютним   меморіальним  ордером  ‡‚75  від 24.09.2008 року  (а.с.26)  та не заперечувалось  представником  відповідачки  ОСОБА_1  в  суді.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, позичальник  свої зобов'язання, передбачені Договором кредиту щодо погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, не виконує.

Станом на 16.04.2009 року  у  відповідача  ОСОБА_1  перед  позивачем за Кредитним договором  існує  заборгованість в сумі 56 375,44 доларів США (п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят п'ять доларів США (еквівалент в гривнях станом на 16.04.2009 р. за курсом НБУ - 434 090,89 грн.) та 20 593, 42 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три, 42) гривень, яка складається з: суми заборгованості по кредиту в розмірі 53 103,32 доларів США; суми заборгованості по відсоткам в розмірі 3 272,12 доларів США  ; заборгованість по штрафним санкціям (пені) в розмірі 20 518,42 гривень ; штрафу згідно умов Кредитного договору в сумі 75,00 гривень ( а.с. 6)  .

Частина 2 статті 1050 ЦК України передбачає, що в разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати отриману позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась не сплаченою та сплати процентів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання           зобов 'язань, або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

24 вересня 2008 року між громадянкою України ОСОБА_2  та банком  було укладено договір поруки ‡‚ SR-К00/167/2008 ( а.с. 24-25),  відповідно до ст. ст. 1, 2 з відповідними підпунктами, п.п.3.1. якого  поручитель зобов'язується  відповідати перед позивачем за повне та своєчасне виконання  позичальником  його  боргових  зобов»язань  за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Згідно п.п.3.1. Договору поруки 1, у випадку невиконання  ОСОБА_1 боргових зобов'язань  за  Кредитним договором, банк  має право звернутись до поручителя  з вимогою про виконання боргових  зобов'язань в повному обсязі чи в частині. Згідно п. 1.2. Договору поруки ,   поручитель та позичальник  відповідають як солідарні боржники.  

Суд  погоджується   із   позицією  позивача, що  оскільки, кредит був фактично виданий в доларах США, поручитель  прийняв на себе зобов'язання сплатити суму кредиту в доларах США, то  і  позовна  вимога  позивача стягнути суму заборгованості в доларах США є цілком правомірною та  не   суперечить   ЦК України  та  ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача по первісному позову є обгрунтованими та доведеними, а тому  первісний   позов підлягає задоволенню  у повному обсязі.

           Щодо  вимог по  зустрічному позову, слід  зазначити наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Судом в процесі розгляду справи з»ясовано, що в момент укладання договору сторони не знали і не могли передбачити, що така зміна настане ( внаслідок всесвітньої економічної кризи з  листопада  2008 року на валютному ринку України спостерігається постійне підвищення курсу долара США відносно національної валюти, а як наслідок було збільшено фактичний розмір щомісячного платежу по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування).

Обставини  ( явища   в  економіці), які   змінили  фінансову   схему   розрахунків   за спірним   кредитним  договором   є істотними   настільки, що при їх  існуванні в  момент   укладення  договору, на існуючих умовах,   позичальник   не  зміг  би  погодитись   на отримання  кредитних коштів, а банківська  установа -  позивач   не  зміг  би  прийняти   рішення   про оптимальний  рівень   кредитного  ризику-гарантованість  повернення, та винести   рішення  про   надання  кредиту  з огляду   на  окупність   і безпечність    кредитної  лінії.

Зважаючи на те, що  наслідком   подальшого   перебування   із     позивачем   у кредитних  правовідносинах   на існуючих умовах   призведе до  неминучості отримання     відповідачем   значних негативних фінансових результатів , при   збереженому  зобов»язанні   повернути   кредитній  установі  надані  у  тимчасове  оплатне користування  кошти  та сплатити   відсотки  за їх   використання,   суд вважає, що   подальше  виконання   спірного кредитного  договору  порушить   співвідношення  майнових  інтересів   сторін.  Тому,   враховуючи   вищевикладене ,   суд  дійшов  висновку , що зміна   умов   обслуговування  кредиту  зумовлена причинами, які  відповідачка     не  могла   усунути  після  їх  виникнення   при  всіх  передбачених   засобах    протидії  проявам  економічного  спаду (  п.2 ч.2 ст. 652  ЦК  України).

Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Збільшення  витрат   на придбання   валюти  для  погашення  кредиту  через обставини  непереборної   сили (різка зміна  курсу валют   по відношенню  до гривні)  призводить  до   реальної  та обґрунтованої   загрози  фінансової  залежності відповідачки   ОСОБА_1  перед Банком   на   викладених  у  договорі   умовах.

Суд  приходить до висновку, що    укладаючи  кредитний  договір, ні позивач, ні  відповідач   не могли   передбачити   такого різкого  зниження   економічних   показників   не тільки в  Україні, а  і  в світовій  економіці. Тому, слід визнати, що  укладаючи договір,  сторони  виходили  з того, що різке  падіння   рівня  економіки  не настане,  а  прогнозовані зміни , за існуючих   умов  кредитування , можуть  бути  подолані    позичальником   самостійно.      

Згідно ч. 3 ст. 652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити і наданий зустрічний позов.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 543, 553 , 554, 652,653,1050, 1054   ЦК України та керуючись ст.ст. 88,214-215,218   ЦПК України, суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:

    Позов   Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“  до   ОСОБА_1,   ОСОБА_2   про стягнення   заборгованості   за договором   кредиту   та  зустрічний  позов    ОСОБА_1  до Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“  про розірвання   кредитного договору  -   задовольнити.

    Стягнути , солідарно,  із  ОСОБА_1  ( ідент. номер  НОМЕР_1),   ОСОБА_2 ( ідент. номер  НОМЕР_2)   на користь  Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“   заборгованість   за договором кредиту   в  сумі -   56 375, 44  доларів  США (еквівалент  в гривні  станом  на  16.04.2009 року   за курсом  НБУ  434 090,89 грн.)  та  20 593, 42  грн.

    Стягнути із  ОСОБА_1  ( ідент. номер  НОМЕР_1),   ОСОБА_2 ( ідент. номер  НОМЕР_2)   на користь  Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“   по 60 грн., з кожного ,  в итрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду  справи  та   по   110, 39 доларів  США, з кожного,  - судового збору.

    Розірвати  кредитний  договір  ‡‚ML  -К 00/167/2008   від 24.09.2008 року , укладений  між Публічним   акціонерним   товариством   „ОТП Банк“  та  ОСОБА_1.

    Стягнути   із Публічного   акціонерного   товариства   „ОТП Банк“  на користь   ОСОБА_1 - 8 грн. 50 коп . судового збору   та    37  грн . - в итрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду  справи

      Рішення може бути оскаржене  в  апеляційному  порядку  до апеляційного суду Кіровоградської області через  суд  першої  інстанції   шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з дня   проголошення рішення  заяви  про   апеляційне  оскарження   і  поданням   після цього протягом  20  днів апеляційної  скарги , з  подачею  її копії  до  апеляційної   інстанції   або  в порядку  ч.4 ст.295 ЦПК  України.

    Суддя                 підпис  

    Згідно  з оригіналом:

    Суддя Кіровського райсуду

 м. Кіровограда                                                  О.В.Бершадська