УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "10" липня 2007 р. Справа № 3/964
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Машевської О.П.
судді
за участю представників сторін
від позивача
від відповідача
Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)
до Приватного підприємства "Агрофірма "Левада" (с.Бейзимівка Чуднівського району)
про стягнення 2609,16 грн.
У судовому засіданні 10.04.2007 року розгляд справи було відкладено до 15.05.2007 року на підставі п.п. 1.3 ч.1 статті 77 ГПК України у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних документів.
У судовому засіданні 15.05.2007 року розгляд справи було відкладено до 14.06.2007 року на підставі п.п. 1, 2 , 3 ч.1 статті 77 ГПК України у зв’язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів
У судовому засіданні 14.06.2007 року розгляд справи було відкладено до 10.07.07 року на підставі п. 2 ч.1 статті 77 ГПК України у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів та ознайомлення з матеріалами справи № 4/76"б" про визнання банкрутом СТОВ ім.Семенюка.
ВАТ «ЕК «Житомиробленерго» звернулось з позовом до господарського суду Житомирської області до відповідача – Приватного підприємства «Агрофірма «Левада» (с.Бейзимівка Чуднівського району) про стягнення реструктуризованого боргу в сумі 2609, 16 грн. В обґрунтування позову посилається на Договір поручництва від 21.06.2005 року № 239-п/05 та додаткову угоду № 330/05 (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості ) від 21.06.2005 року до договору на постачання електричної енергії № 14 від 19/09/2003 року. Як правову підставу позову зазначено ст.ст. 611, 612, 623, 625 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 ГК України.
У судовому засіданні представником позивача надано пояснення до ціни позову (вих.. № 732 від 09.07.07р.).
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с. 32).
Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з матеріалами справи № 4/76 «б» про визнання банкрутом СТОВ ім.Семенюка, заслухавши представника позивача, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду від 09.07.2002 року у справі № 3/2244 задоволено позов ВАТ «ЕК «Житомиробенерго» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Семенюка (с.Бейзимівка Чуднівського району) та стягнуто на користь позивача 10507, 50 боргу, 373,64 пені, 46, 20 грн інфляційних, 68,14 річних, 109,95 грн державного мита та 118 витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (копію рішення господарського суду долучено до матеріалів справи).
На виконання рішення господарського суду від 09.07.2002 року видано накази за № 3/2244 від 24.07.02 року для пред’явлення в банк (державному виконавцю) зі строком дії до 09.10.2002 року (копію наказів долучено до матеріалів справи).
Позивачем не подано докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду № 3/2244 від 24.07.02 року, однак подано постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.10.2003 року з підстави, визначеної п.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» , а саме внаслідок створення стягувачем перешкод провадженню виконавчих дій шляхом укладення з боржником СТОВ ім. Семенюка угоди № 437 від 07.10.2002 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію до 2004 року, в тому числі за зобов’язаннями, встановленими рішенням господарського суду від 09 07.2002 року у справі № 3/2244.
Укладення угоди № 437 від 07.10.2002 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію відбулося в порушення вимог статті 121 ГПК України, відповідно до якої розстрочення виконання рішення здійснюється за ухвалою господарського суду, який видав виконавчий документ.
Як зазначено позивачем у поясненні до ціни позову, повернуті виконавчою службою накази господарського суду № 3/2244 від 24.07.02 року повторно на примусове виконання не передавались, у зв’язку з порушенням господарським судом провадження у справі № 4/76 «б» про банкрутство СТОВ ім. Семенюка – боржника за рішенням господарського суду від 09.07.2002 року у справі № 3/2244.
Як встановлено господарським судом при ознайомленні з матеріалами справи № 4/76 "б" про визнання банкрутом СТОВ ім.Семенюка, ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" 17.08.2004 року звернулось з майновими вимогами до боржника на загальну суму 4530,99 грн. , в тому числі за рішенням господарського суду від 09.07.2002 року у справі № 3/2244. (а.с. 215 Т.І справи № 4/76"б").
Ухвалою господарського суду від 30.09.2004 року було затверджено реєстр вимог кредиторів СТОВ ім.Семенюка, відповідно до якого вимоги ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" на суму 3759,10 грн боргу віднесено до четвертої черги задоволення, 574,18 грн пені - до шостої черги (а.с. 255 - 256 Т.І справи № 4/76 "б" ).
Постановою від 04.11.2004 року боржника СТОВ ім.Семенюка визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 10-11 Т.ІІ справи № 4/76 "б").
Як свідчать матеріали справи, ліквідаційна процедура у справі № 4/76"б" станом на дату винесення судового рішення 10.07.2007 року продовжується. Наведене свідчить, що погашення вимог кредиторів, в тому числі ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" здійснюється в порядку черговості, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" з врахуванням затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів.
Позивачем не заперечується факт участі у справі про банкрутство СТОВ "Семенюка" в якості кредитора на день винесення судового рішення у цій справі.
Однак, як встановлено господарським судом між ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" (позивач у цій справі) та ПП "Левада" (відповідач у цій справі) укладено Договір поручництва № 239-п/05 від 21.06.2005 року, відповідно до п.п. 2.1 та 3.1 якого відповідач поручився солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань СТОВ ім.Семенюка за договором № 14 від 19.09.2003 року про постачання електричної енергії споживачам та Додатковою угодою до цього договору № 330/05 від 21. 06.2005 року про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості на загальну суму 5 622,20 грн. (а.с. 7, 9-12).
Зокрема у п.2 Додаткової угоди № 330/05 від 21. 06.2005 року про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості зазначено, що боржник СТОВ ім.Семенюка визнає в повному обсязі заборгованість перед кредитором ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" на суму 5622,20 грн, що складається з: 2660,09 грн боргу за активну електроенергію, 574,18 грн - пені, 1400,70 грн - інфляційних , 634, 28 грн - 3% річних, 194,95 грн - державне мито, 158,00 грн - судові витрати.
У поясненні до ціни позову зазначено, а господарським судом перевірено, що у загальній сумі заборгованості 5622,20 грн, яку зобов'язався погасити за боржника відповідач у цій справі є заборгованість за зобов'язаннями, встановленими рішенням господарського суду від 09.07.2002 року у справі № 3/2244, і зокрема: 373, 64 грн. - пені, 46,20 грн. - інфляційних, 68,14 грн - 3% річних, а також 194,95 грн державного мита та 158,00 грн - витрат на іформаціно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи, що за Договором поручництва № 239-п/05 від 21.06.2005 року ПП "Левада" (відповідач у справі) зобов'язалось відповідати за боржника СТОВ ім.Семенюка, проти якого порушено справу про банкрутство, то укладення такого договору мало відбуватися з врахуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі у межах справи про банкрутство СТОВ ім. Семенюка (йдеться про допустимі Законом випадки виконання зобов'язання боржника третьою особою у справі про банкрутство), а також з врахуванням статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Оглянуті господарським судом матеріали справи № 4/76 "Б" про визнання банкрутом СТОВ ім.Семенюка таких доказів не містять.
Наведене свідчить, що укладення Договору поручництва № 239-п/05 від 21.06.2005 року відбулося з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки у межах справи про банкрутство СТОВ ім.Семенюка за позивачем ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" зберігається право на задоволення його вимог в порядку черговості, встановленої ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" незалежно від існування договірних відносин поруки із ПП "Левада".
Окрім того, внаслідок укладення Договору поручництва № 239-п/05 від 21.06.2005 року позивач фактично звернувся повторно за судовим захистом матеріально-правової вимоги, що грунтувалася на Договорі на постачання електричної енергії споживачам, зокрема СТОВ ім.Семенюка, № 14 від 19.09.2003 року, була захищена господарським судом Житомирської області шляхом прийняття рішення від 09.07.2002 року у справі № 3/2244 та визнана господарським судом у межах справи № 4/76"б" про банкрутство СТОВ ім.Семенюка.
У статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права, в тому числі, право на судовий захист, особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Однак позивач, в порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким визначено умови та порядок виконання зобов'язань боржника третьою особою, а також в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", яким визначено умови та порядок заміни сторони виконавчого провадження у зобов'язанні, встановленому рішенням суду, позивач звернувся до господарського суду з окремим позовом на підставі нікчемного правочину - Договору поручництва № 239-п/05 від 21.06.2005 року.
Відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 215 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Договір поручництва № 239-п/05 від 21.06.2005 року є нікчемним, оскільки суперечить актам цивільного законодавства України, зокрема законам України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про виконавче провадження", а відтак не породжує для сторін такої угоди прав і обов'язків та не може бути підставою позову.
Обставини часткового виконання відповідачем умов Договору поручництва № 239-п/05 від 21.06.2005 року, а також визнання позову відповідачем не впливають на висновок господарського суду про неправомірність пред'явленого позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до частини 6 статті 22 ГПК України господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
У п.3.7 Роз'яснення ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що згідно з частиною п'ятою статті 78 ГПК господарський суд рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем.
Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявою відовідача про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.
Враховуючи все вище викладене, господарський суд дійшов висновку, що у позові ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" слід відмовити .
На підставі ст.ст. 13, 16, 203, 215 ЦК України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України "ПРо виконавче провадження", керуючись ст.ст. 33,43,82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир) до Приватного підприємства "Агрофірма "Левада" про стягнення 2609,16 грн. відмовити.
"_____"__________2007р.
Суддя
Віддрукувати:
1 - в справу
2 -3 - сторонам