У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.07                                                                                       Справа №7/171/06-10/284/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

    

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників сторін:

позивача – Неудачін Р.В. за дов. № КД-4937 від 29.12.06р., Доля І.В. за дов. №2695 від19.09.06р.  

відповідача –Камисов  А.Я. за дов. № б/н від 01.08.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 7/171/06 – 10/284/06 та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно- промислове підприємство «Тандем» м. Енергодар Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2006р. у справі №7/171/06 – 10/284/06

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку(закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м.Енергодар Запо-різької області ”,м. Енергодар Запорізької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислове підприємство «Тандем»”, м. Енергодар Запорізької області

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2006р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м.Енергодар Запорізької області»(далі за текстом- АК ПІБ) до ТОВ “ТПП «Тандем” про стягнення з відповідача на підставі ст.ст. 526, 527, 569 ЦК України 58676,20грн., з яких: 533342грн. борг з відшкодування суми, сплаченої по гарантії за договором № 6-БГ надання банківської гарантії від 03.08.05р. та 5334,20 грн. - штраф за невиконання зобов’язання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01 грудня 2006р. у справі № 7/171/06 – 10/284/06 (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено та стягнути з відповідача на користь позивача 53342грн. - суми, сплаченої банком за гарантією та 5334,20грн. - штрафу, а також судові витрати по справі.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст. 569 ЦК України та мотивовано тим, що зобов’язання відповідача щодо відшкодування банку сум сплачених за гарантією виникло на підставі договору № 6-БГ надання банківської гарантії від 03.08.05р. Рішенням господарського суду м. Києва від 17.04.06р. на користь ВАТ «Дніпроенерго» з позивача стягнуто суму гарантії у розмірі 53342грн. Суму гарантії банком сплачено в повному обсязі. Однак відповідач на вимогу банку суму сплаченої гарантії не відшкодував, тому відповідно до п.4.3 договору від 03.08.05р. відповідач повинен сплатити 10% штрафу за невиконання зобов’язання.

Не погодившись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ТОВ “ТПП «Тандем” просить рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2006р. у справі №7/171/06 – 10/284/06 скасувати у зв’язку з порушенням господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що гарантією було лише забезпечено зобов’язання ТОВ «ТПП «Тандем» щодо укладання договору на закупівлю робіт в галузі будівництва ВАТ «Дніпроенерго». З гарантійного листа № 6-л від 03.08.05р. випливає, що гарантією забезпечується значно більше зобов’язань ТОВ «ТПП «Тандем» ніж договором банківської гарантії № 6 від 03.08.05р. Гарантійний лист не стосується відповідача і створює гарантійні обов’язки лише для позивача. У самому договору банківської гарантії ніякої мови про забезпечення гарантією невиконання чи неналежного виконання умов договору підряду не йдеться та відсутні будь-які умови про інші зобов’язання відповідача. Оскільки відповідач виконав зобов’язання забезпечене гарантією, тобто уклав 04.08.05р. договір підряду № 2058 –ДПО/05 з ВАТ «Дніпроенерго», то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що рішення господарського суду Запорізької області у справі № 7/171/06 – 10/284/06 є законним та відповідає обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів банк посилається на те, що разом із заявою про надання гарантії принципал подав до банку – гаранта копію тендерної документації. Відповідно до п.13.1 розд.13 “ Забезпечення виконання договору про закупівлю” тендерної документації на закупівлю робіт в галузі будівництва, а саме: будівництво об’єкту “Реконструкція системи гідроізоловидалення Запорізької ТЕС” від 02.06.05р., наданої відповідачу ВАТ “Дніпроенерго”, “...Замовник вимагає від учасника-переможця процедури про закупівлю внесення під час укладання договору про закупівлю забезпечення його виконання у формі банківської гарантії....” До того ж, сам договір підряду на загально-будівельні роботи на об’єктах  ВАТ “Дніпроенерго” та Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за  державні кошти”, відповідно до якого проводився тендер, передбачають наявність банківської гарантії. Промінвестбанком гарантія надавалася згідно вимог тендерної документації та чинного законодавства. Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 17.04.06р. у справі № 8/44 з позивача на користь ВАТ “Дніпроенерго” стягнуто 53342,42грн. суми гарантії та встановлено, що Промінвестбанк виступив гарантом ТОВ ТПП “Тандем”, якщо він не виконає своїх зобов’язань за договором, який він укладає з ВАТ “Дніпроенерго” за результатами тендеру на закупівлю робіт. Сума, що стягнута за рішенням господарського суду м. Києва, була сплачена за платіжним дорученням № 1 від 05.05.06р. Тому позивач, як гарант, згідно ст. 569 ЦК України має право на зворотну вимогу.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТОВ “Торгівельно-промислове підприємство “Тандем”, прийнята та призначена до розгляду на 21.02.2007р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 506 від 20.02.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Радченко О.П., Хуторной В.М., якою і прийнято постанову.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.08.05р. відповідач звернувся з листом № 57 до позивача про надання йому банківської гарантії для забезпечення підписання договору про закупівлю з ВАТ “Дніпроенерго” у розмірі 59366,70грн. на термін до 10.12.05р.

03.08.2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (гарант за договором) та ТОВ “ТПП “Тандем” (принципал) укладено договір № 6-БГ про надання банківської гарантії (а.с.27-28), за умовами якого банк зобов’язався надати на користь ВАТ “Дніпроенерго” (бенефіціар за договором) гарантію протягом двох банківських днів з моменту підписання цього договору (п. 3.2.1), а відповідач відшкодувати гаранту суму, сплачену ним по гарантії на користь бенефіціара протягом 30 робочих днів з дати здійснення гарантом цього платежу за гарантією (п.3.3,6). Сторонами узгоджено, що гарантія вважається наданою та набирає чинності з моменту передання примірника гарантійного листа представнику принципалу для подальшого передання його бенефіціару та гарантує виконання принципалом своїх зобов’язань щодо проведення тендеру. Як визначено у п. 5.3 цей договір діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

У пункті 2.2. вказаного договору гарантія надається відповідно до тендерної документації про проведення тендеру, укладеного з ВАТ “Дніпроенерго”. Згідно п.2.5. гарантія надавалася терміном до 10.12.2005р.

03.08.05р., на виконання договору № 6-БГ про надання банківської гарантії, позивачем був виданий гарантійний лист № 6-л, згідно якого позивач виступив гарантом відповідача і зобов’язався сплатити ВАТ “Дніпроенерго” 53342 грн. у випадку, якщо принципал не виконає своїх зобов’язань за договором, який він укладе з ВАТ “Дніпроенерго” за результатами тендеру на закупівлю робіт об’єкту “Реконструкція системи гідро золовидалення Запорізької ТЕС” Лот 2 “Службова автодорога по гребеню дамби нарощування 1 ярусу”.

За умовами гарантійного листа № 6-л від 03.08.05р. передбачено, що гарант зобов’язується сплатити суму гарантії протягом 5 банківських днів після отримання від бенефіціара письмової вимоги. Письмова вимоги бенефіціара має бути передана гаранту не пізніше 10 днів з дати настання гарантійного випадку.

04.08.05р. між ВАТ “Дніпроенерго2 та ТОВ “ТПП “Тандем” укладено договір підряду на загальнобудівельні роботи на об’єктах ВАТ “Дніпренерго” № 2058ДПО/05, відповідно до п.1.1 якого відповідач зобов’язався до 01.12.05р. виконати загально будівельні роботи на об’єкті : “Реконструкція системи гідро золовидалення Запорізької ТЕС” Лот2 “Службова автодорога по гребеню дамби нарощування 1 ярусу”.

12.12.05р. на адресу позивача від ВАТ “Дніпроенерго” надійшов лист від 09.12.05р. № 34/7341, в якому останній повідомив , що відповідач не виконав умови договору підряду та вимагає сплатити суму гарантії у розмірі 53342грн. Банк відмовив у задоволенні вимоги про виплату гарантії.

Відповідно до ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом письмово підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Аналогічні приписи містяться у ст.560 ЦК України.

Статтею 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого гарантією, гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Рішення господарського суду  м. Києва від 17.04.06р. у справі  № 8/44 за позовом ВАТ “Дніпроенерго” до АК ПІБ (закрите акціонерне товариство) за участю третьої особи ТОВ “ТПП “Тандем” з позивача на користь ВАТ “Дніпроенерго” стягнуто суму гарантії у розмірі 53342грн. Факт сплати банком вказаної суми гарантії за рішенням суду від 17.04.06р.підтверджується платіжним дорученням  № 1 від 05.05.06р.

Зазначене рішення господарського суд м. Києва не оскаржене у встановленому законом порядку, не скасовано, набрало законної сили і відповідно до ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для вирішення спору у справі № 7/171/06 – 10/284/06.

Згідно ч.1 ст. 569 ЦК України  гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором  між гарантом і боржником.

Договором іншого не встановлено. Як вже зазначалося, у пунктом 3.3.6 договору відповідач зобов’язався відшкодувати гаранту суму, сплачену ним по гарантії на користь бенефіціара протягом 30 робочих днів з дати здійснення платежу за гарантією.

Позивач, сплативши суму за гарантією, направив відповідачу вимогу № 04-347 від 15.05.06р. про перерахування на його рахунок сплаченої по гарантії суми. До теперішнього часу відповідач суму сплачену банком за гарантією не перерахував банку. Доказів сплати цієї суми суду не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення  з ТОВ “ТПП “Фаворит” 53342грн.

Крім того, п. 4.3 договору № 6-БГ про надання банківської гарантії від 03.08.05р. сторони домовилися, що при невиконанні принципалом зобов’язань, передбаченого п.3.3.6 договору, відповідач сплачує гаранту штраф у розмірі 10% від суми, що була сплачена  гарантом та невідшкодована принципалом.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення 5334,20грн. штрафу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що гарантійним листом забезпечено значно більше зобов’язань ніж договором банківської гарантії № 6 від 03.08.05р. колегією суддів не приймаються, оскільки як вже зазначалося обсяг гарантійних зобов’язань та факт порушення зобов’язань принципалом встановлений рішенням господарського суду  м. Києва від 17.04.06р. у справі № 8/4, яке має преюдиціальне значення для справи № 7/171/06 – 10/284/06. Також гарантія надавалася банком через відповідача, який знав умови гарантії, яку він згідно ч.2 ст.24 Закону України “ Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” надавав разом з тендерною пропозицією. Гарантія, згідно п. 2.2 договору № 6-БГ про надання банківської гарантії, надавалася банком відповідно до тендерної документації про проведення тендера. Відповідно до п.13.1 тендерної документації замовник вимагав від відповідача у забезпечення виконання договору про закупівлю під час укладання такого договору саме забезпечення у формі банківської гарантії. До того ж, право зворотної вимоги виникло у позивача безпосередньо з закону, а саме: ч.1 ст.569ЦК України.

Обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих до матеріалів справи доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.        

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.49, ст. 99, ст.ст.101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислове підприємство «Тандем», м. Енергодар Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2006року по справі №7/171/06 – 10/284/06 без змін.