Справа № 2-992 /10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и  

(заочне)

26 березня 2010  р.                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого - судді         Домарєва О.В.,

при секретарі                    Луценко А.Г.,

за участю позивача: ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності», -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2010 року   позивач звернувся до суду із позовом, яким просив визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсним, визнати за ним право власності на вказану квартиру загальною площею 26,3 кв.м, яка складається з однієї кімнати житловою площею 12,2 кв.м, кухні площею 4 кв.м, прибудови літер А1-2.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив суд їх задовільнити та дав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, не повідомив суд про причини неявки, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у зв’язку з чим на підставі п. 4 ст. 169 ЦПК України, суд ухвалив справу розглянути у їхню відсутність на підставі наявних у ній матеріалів. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає  положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності у рівних частках квартира АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвами про право на спадщину від 20.04.05 за НОМЕР_1, від 20.04.05 за НОМЕР_2, від 20.04.05 за НОМЕР_3, зареєстрованими в КП БТІ м.Донецька» 28.04.05.

Рішенням Калінінської районної у м. Донецьку ради №534/4 від 14.12.05  дозволено ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, діючій за згодою матері ОСОБА_4, продати належну їй 1/3 частку квартири АДРЕСА_1

25 липня 2006 року позивач уклав з відповідачами договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Факт укладення договору підтверджується розпискою від 25.07.06, згідно з якою відповідачі отримали від позивача грошові кошти в розмірі по 1330 доларів США кожна за продажу квартири АДРЕСА_1, та домовилися про нотаріальне посвідчення договору.

Також позивачем було здійснено добудову до спірної квартири літер  А-1-2. Відповідно до технічного паспорту від 24.06.09 квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 26,3 кв.м. складається з однієї кімнати житловою площею 12.2 кв.м., кухні 14,1 кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири складає 84524 грн., в тому числі самовільно побудованої житлової прибудови літ.А1-2 - 65949 грн.

Відповідно до висновку АТЗТ ПП „Донбасреконструкція” про технічний стан №1783-У/2009 прибудова літ.А1-2 до квартири АДРЕСА_1 знаходиться у стані гідному для користування, прибудова не порушила несучу здатність і придатна для подальшої експлуатації.Позивачка звернулася до Інспекції ДАБК в Донецькій області з заявою про введення квартири до експлуатації, проте їй було відмовлено листом №П/0287 від 14.08.09 у зв’язку з тим, що вказана квартира є самовільно перепланованою, на теперішній час законодавством не передбачений порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, які самовільно побудовані.

    Відповідно до ст.. 152 Житлового Кодексу України, переобладнання та перепланування житлової квартири, що належить особі на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

В силу ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст..657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо воно будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.3 ст. 383 Цивільного Кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.

    Згідно вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Оскільки визнання права власності на квартиру із прибудовою літер А1-2 за позивачем не порушує прав інших осіб, відповідно до ст. 376 ЦК, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 220, 319, 328, 376, 383, 657 ЦК України, 152 ЖК України ст. ст. 209, 213-215, 216, 218, 223-224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності» – задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.07.06, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26,3 кв.м., яка складається з однієї кімнати житловою площею 12.2 кв.м, кухні площею 14,1 кв.м., прибудови літер А1-2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.      

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Суддя                                                           О.В. Домарєв