ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"02" серпня 2007 р.

Справа № '26/166-07-3851

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка О.Л.

 

при секретарі                                                                      Кіценко В.С.                  

 

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1, ОСОБА_2.

від відповідача -ОСОБА_3., довіреність від 19.06.07р.

 

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2007р. 

у справі № 26/166-07-3851

за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4

про стягнення 56576,97грн.

 

          Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.07.07р. на 24.07.07р., з 24.07.07р. на 31.07.07р., з 31.07.07р. на 02.08.07р.

         

В С Т А Н О В И Л А:

 

07.05.2007 р. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 (далі -СПД ОСОБА_2.) звернувся до господарського суду з позовом до Суб'єкта під приємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (далі -СПД ОСОБА_4.) про стягнення неотриманого прибутку у розмірі 19 235 грн., суми сплачених штрафів в роз мірі 22 340 грн. та додаткових витрат по оплаті робіт на надання правової допомоги у розмірі 15 001,97 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.11.2006 р. між сторонами був укладений до говір оренди нежитлового приміщення, в якому позивач встановив обладнання для виготовлення меблів. Строк дії договору встановлений сторонами до 01.10.2006 р., але був пролонгований в силу ст. 764 ЦК України. 16.02.2007 р. на вимогу відповідача орендоване приміщення СПД ОСОБА_2. було звільнено. При цьому, як вказує позивач, відповідач  перешкоджав йому при звільненні орендованого приміщення забрати розпилювальний станок "Ярома" та витяжку, належ них йому на праві власності, без котрих неможливо виготовлення меблів, що призвело до неотри мання прибутків, на які позивач розраховував при продажу виготовлених меблів, а також у зв'язку з неможливістю виконати свої зобов'язання з третіми особами СПД ОСОБА_2. повинен був сплатити штрафи, визначені договорами на постачання меблів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2007 р. (суддя Никифорчук М.І.) позовні вимоги задоволені частково, з СПД ОСОБА_4. на користь СПД ОСОБА_2. стягнуто неотриманого прибутку в розмірі 19 235 грн., сум виплачених штрафів в розмірі 31 465 грн., 507 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового про цесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, СПД ОСОБА_4. в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаю чись на  недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, на порушення норм матеріального права, оскільки позивач не довів, що відповіда чем створювались перешкоди у вивезенні обладнання для виготовлення меблів, а також того, що в орендованому приміщенні взагалі було встановлене це обладнання, наявні у справі докази не під тверджують, що укладені позивачем з третіми особами договори на постачання меблів викону вались. Факт передачі меблів і факт пропуску передачі товару також є недоведеним у зв'язку з тим, що жодним договором не встановлений чіткий строк виконання позивачем обов'язків щодо поставки меблів. Апелянт вказує на те, що позивач просив суд стягнути 22 340 грн., а суд стягнув штрафи у розмірі 31 465 грн., про які позивач навіть й не заявляв. Крім цього, СПД ОСОБА_4. стверджує що саме позивач порушив умови договору оренди від 01.11.2005 р. щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого цей договір й був розірваний.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова коле гія вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних під став.

01.11.2005 р. між сторонами був підписаний договір оренди, за умовами якого СПД ОСОБА_4. передав позивачу у строкове, платне користування нежитлове приміщення площею 126 кв.м з метою виготовлення у ньому меблів, за що останній зобов'язався сплачувати орендну плату у розмірі 500 грн. щомісячно.

Строк дії договору встановлений сторонами до 01.10.2006 р. Після спливу цього строку, позивач продовжив користуватися орендованим приміщенням у відповідності до ст. 764 ЦК України за відсутності заперечень з боку СПД ОСОБА_4.

16.02.2007 р. на підставі п. 12 зазначеного договору за домовленістю сторін він був розі рваний та позивач у той же день почав звільняти займане орендоване приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення своєї підприємницької діяльності з виготовлення меблів СПД ОСОБА_2. придбав за договором №НОМЕР_2. розпилю вальний станок "Ярома" та витяжку на суму 26000 грн., що також підтверджується накладною №НОМЕР_3. та технічною документацією на це обладнання.

З метою отримання прибутку від своєї підприємницької діяльності СПД ОСОБА_2. укладає договори на постачання товару: від 03.02.2007 р. з гр. ОСОБА_5., від 05.02.2007 р. з гр. ОСОБА_6, від 07.02.2007 р. з гр. ОСОБА_7, від 10.02.2007 р. з гр. ОСОБА_8. та від 14.02.2007 р. з гр. ОСОБА_9.

У пунктах 1.1, 2.2 цих договорів встановлені вартість виготовлення меблів та строки поставки, при невиконанні яких згідно з п. 4.1 договорів наступає цивільно-правова відповід альність СПД ОСОБА_2. у вигляді сплати штрафів у розмірі 50 % від суми, вказаної в рахунку.

У зв'язку зі здійсненням відповідачем перешкод у забиранні належного СПД ОСОБА_2. обладнання з виготовлення меблів, останній, право власності якого було порушено, не мав мож ливості виконати у строки договірні зобов'язання щодо виготовлення та постачання меблів, внаслідок чого був позбавлений отримати прибуток за цими договорами і повинен був сплатити ОСОБА_6 7500 грн. штрафу, ОСОБА_7 - 13090  грн., ОСОБА_5. - 1750 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами /а.с. 15-16/, які підписані зазначеними особами. Також СПД ОСОБА_2. було сплачено 7200 грн. ОСОБА_9. та 1925 грн. ОСОБА_8. /а.с. 22-23/.

З розрахунку, приведеному позивачем у позовній заяві видно, що за договором від 03.02.2007 р. з гр. ОСОБА_5. позивач отримав би прибуток у розмірі 1225 грн. різниці вартості виготовлення меблів, інших витрат та кінцевої ціни, встановленої в договорі; за до говором від 05.02.2007 р. сума прибутку складала б: 5250 грн.; за договором від 07.02.2007 р. сума неодержаного прибутку складає 12 760 грн.

Статтями 218, 219 Господарського кодексу України визначені підстави та межі господарсько-правової відповідальності, зокрема вказано, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законі інтереси якого порушено.

Статтею 225 ГК України конкретизовані положення вказаної вище статті щодо визначен ня складу та розміру збитків, до яких, зокрема, включаються додаткові витрати: штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною; неодержаний прибуток (втрачена (або упущена за ст. 22 ЦК України) вигода), на який сторона, яка зазнала зби тків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, судова колегія вважає, що враховуючи недоведення позивачем надання йому правової допомоги на суму 15001,97 грн., місцевий господарський суд, задовольняючи ча стково позов СПД ОСОБА_2. на суму неодержаного прибутку та додаткових витрат, вирішив спір між сторонами правильно по суті позовних вимог.

Посилання СПД ОСОБА_4. на те, що позивачем не доведено факту здійснення від повідачем перешкод та знаходження у орендованому приміщенні обладнання з виготовлення ме блів, спростовуються договором купівлі розпилювального станку "Ярома" від 24.10.2005 р., накла дною № НОМЕР_3, технічною документацією на це обладнання, а також наданими СПД ОСОБА_2. додатковими доказами: заявою ОСОБА_2. до Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеської області, протоколами осмотру міста події від 20.02.2007 р. і від 08.03.2007 р., постановами про відмову у порушенні кримінальної справи від 25.02.2007 р. та від  17.03.2007 р., повідомленням Татарбунарського РВ ГУМВС від 26.02.2007 р., актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 22.02.2006 р., висновком державної санітарно-епідеміологічної служби № НОМЕР_4, з яких, в тому числі, вбачається здійснення СПД ОСОБА_2. виробничої діяльності з виготовлення меблів, знаходження обладнання позивача з виготовлення меблів та матеріалів для цього у орендованому приміщенні. Ці додаткові докази долучені до матеріалів справи в силу положень ст.ст. 4-7, 38, 43 ГПК України.

Твердження апелянта про те, що наявні у справі докази не підтверджують виконання позивачем договірних обов'язків з виготовлення меблів, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки укладені позивачем договори не могли бути виконані саме внаслідок неправомірних дій відповідача, наявність договірних правовідносин підтверджується укладеними договорами, прибу тковими та видатковими касовими ордерами, а також фактом сплати штрафних санкцій, про що свідчать видаткові ордери СПД ОСОБА_2., вимоги третіх осіб та листами в отриманні грошо вих коштів, що за своєю правовою природою є розписками, підтверджуючими факт сплати грошо вих коштів.

З повідомлення Татарбунарського відділення МДПІ у Саратському районі Одеської області за вих. № 4317 видно, що позивач є платником єдиного податку, вид діяльності якого: "виготовлення меблів". Про це також вказують й звіти позивача до податкового органу, в яких ви значений саме цей вид підприємницької діяльності.

Згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реє страторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку можуть оформлювати роз рахунки готівкою без реєстраторів розрахункових операцій (тобто без видачі прибуткових та ви даткових касових ордерів) за умови, що вони ведуть Книгу обліку доходів і витрат у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

За цим порядком суб'єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, де у хроноло гічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що від булися у звітному (податковому) періоді. Книга повинна бути прошнурована та мати пронуме ровані сторінки. На останній сторінці зазначається їх кількість, запис про це засвідчується підпи сом керівника, печаткою суб'єкта підприємницької діяльності та печаткою органу державної податкової служби, де зареєстрований цей суб'єкт.           З наданої позивачем книги обліку доходів і витрат СПД ОСОБА_2. НОМЕР_5, ідентифікаційний код НОМЕР_6 вбачається внесення останнім даних про отримання та видачу грошей третім особам за невиконання обов'язків, передбачених укладеними з ними договорами на постачання меблів. На останній сторінці мається підпис начальника Татарбунарської МДПІ та пе чатка податкового органу із визначенням дати - 02.11.2005 р., що цілком узгоджується з даними, вказаними у листі Татарбунарського відділення МДПІ у Саратському районі Одеської області № 4317 від 12.07.2007 р., за яким заява на ведення податкового обліку з боку позивача зареєстрована в податковому органі саме 02.11.2005 р.

Також, згідно з зазначеним вище порядком та виходячи з ч. 11 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" суб'єкт підприємницької діяльності повинен надати покупцю товарів (послуг) чек, накладну або інший письмовий розрахунковий документ, яким засвідчується факт купівлі.

Отже, видані СПД ОСОБА_2. видаткові касові ордери, хоча й не були обов'язкові, між тим підтверджують факт сплати третім особам штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобов'язань з виготовлення та постачання меблів.

Крім цього, договори, укладені СПД ОСОБА_2. з третіми особами недійсними у встановленому законом порядку не були, а порушення позивачем порядку подання звітності до податкового органу не може бути достатньою правовою підставою для невизнання позовних вимог СПД ОСОБА_2.

Неспроможними судова колегія вважає й посилання скаржника на те, що факт пропуску передачі меблів є недоведеним у зв'язку з тим, що жодним договором не встановлений чіткий строк виконання позивачем обов'язків, оскільки пунктами 2.2 договорів про постачання товару, укладених позивачем з покупцями меблів, чітко зазначений кінцевий строк обов'язку СПД ОСОБА_2. передати товар, за невиконання якого передбачена відповідальність у п. 4.1 договорів у вигляді сплати штрафів.

Відхиляє судова колегія на підставі ч. 3 ст. 101 ГПК України й твердження СПД ОСОБА_4. щодо порушення позивачем обов'язків, передбачених договором оренди від 01.11.2005 р. по сплаті орендних платежів, оскільки ці вимоги не заявлялись відповідачем, не були предметом спору в суді першої інстанції та, взагалі, не відносяться до предмету доказування по даній справі.

Водночас, судова колегія погоджується з доводами апелянта щодо необґрунтованого стягнення місцевим господарським судом 31 465 грн. штрафів, сплачених позивачем третім особам.

Так, СПД ОСОБА_2. у своєму позові просив стягнути з відповідача 22 340 грн. штра фів, сплачених внаслідок неправомірних дій СПД ОСОБА_4. Свої позовні вимоги позивач не уточнював та не збільшував.

Пунктом 2 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотан ня заінтересованої сторони. Між тим, матеріали справи такого клопотання позивача не містять.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області підлягає зміні й з відповідача на користь СПД ОСОБА_2. слід стягнути 19 235 грн. суми неодержаного прибутку, 22 340 грн. додаткових витрат у вигляді сплачених позивачем штрафів третім особам, 415,75 грн. держмита та 86,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу. 

 

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

 

П О С Т А Н О В И Л А :

 

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2007 р. по справі № 26/166-07-3851 - змінити.

Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (68100, м. Татарбунари Одеської області, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (68100, м. Татарбунари Одеської області, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) 19 235 грн. неодержаного прибутку, 22 340 грн. додаткових витрат у вигляді сплаче них штрафів, 415,75 грн. держмита та 86,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення су дового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

 

Головуючий                                                                     В.В. Лашин

 

Суддя                                                                                      Г.А. Єрмілов

 

 Суддя                                                                                  О.Л. Воронюк