Справа №2-о- 13/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 травня 2010 року.   Ватутінський міський суд Черкаської області

                 в складі: головуючого                           Муляр В.С.

                                при секретарі                           Крамаренко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Ватутіне справу за  заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Звенигородська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,  –

встановив:

представник заявниці просить суд встановити факт належності батькові ОСОБА_1 ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Ватутіне Черкаської області свідоцтва про право на спадщину за законом, на будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виданого 20 листопада 1990 року державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори, виписаного на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_2, посилаючись на те, що 30 липня 1988 року в Новомиргородському районному відділі РАГС ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюбу, та ОСОБА_1 взяла прізвище чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_1 ОСОБА_2, актовий запис про смерть № 262. Після смерті батька відкрилась спадщина, що складається з вищевказаного будинковолодіння, що належало йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20 листопада 1999 року, державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори. Заповіт ОСОБА_2 не залишив, ОСОБА_1 має право на спадкування майна, належного покійному батькові, як спадкоємець першої черги за законом. ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримала витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Однак послідуюче нотаріальне оформлення не можливе в зв’язку з розбіжностями в документах, а саме: в свідоцтві про смерть та в свідоцтві про право на спадщину за законом. Так в свідоцтві про смерть прізвище батька ОСОБА_1 зазначено «ОСОБА_2», а в свідоцтві про право на спадщину за законом «ОСОБА_2». Вказана невідповідність в документах сталася внаслідок того, що особа, яка виписувала документи допустила помилку в написанні прізвища, на яку вчасно ніхто не звернув уваги. Внести зміни в свідоцтво про право на спадщину не можливо в зв’язку із смертю фактичного власника будинковолодіння, а тому ОСОБА_1 і змушена була звернутися до суду із даною заявою.

    Представник зацікавленої особи в судове засідання не з’явився, Звенигородська державна нотаріальна контора подала до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати у відсутності представника, заявлені вимоги заявниці ОСОБА_1  визнають повністю.

    Заслухавши представника заявниці та вивчивши матеріали справи суд вважає, що заявлені заявницею вимоги є законними, обґрунтованими і в судовому засіданні доведеними відповідними доказами.

    В суді встановлено, що дійсно 30 липня 1988 року в Новомиргородському районному відділі РАГС ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюбу, та ОСОБА_1 взяла прізвище чоловіка, що стверджується копією свідоцтва про шлюбу (а.с.9). ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_1 ОСОБА_2, актовий запис про смерть № 262(а.с.7). Після смерті батька відкрилась спадщина, що складається з будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належало йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20 листопада 1999 року, державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори (а.с.8). Заповіт ОСОБА_2 не залишив, ОСОБА_1 має право на спадкування майна, належного покійному батькові, як спадкоємець першої черги за законом.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримала витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Однак послідуюче нотаріальне оформлення не можливе в зв’язку з розбіжностями в документах, а саме: в свідоцтві про смерть та в свідоцтві про право на спадщину за законом. Так в свідоцтві про смерть прізвище батька ОСОБА_1 зазначено «ОСОБА_2» (а.с.7), а в свідоцтві про право на спадщину за законом «ОСОБА_2» (а.с.8). Вказана невідповідність в документах сталася внаслідок того, що особа, яка виписувала документи допустила помилку в написанні прізвища, на яку вчасно ніхто не звернув уваги. Внести зміни в свідоцтво про право на спадщину не можливо в зв’язку із смертю фактичного власника будинковолодіння.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили той факт, що померлий ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж самою людиною.

Тому суд вважає за необхідне встановити факт належності батькові ОСОБА_1 ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Ватутіне Черкаської області свідоцтва про право на спадщину за законом, на будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виданого 20 листопада 1990 року державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори, виписаного на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_2.

На підставі викладеного та ст.256 ЦПК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 259 ЦПК України суд, –

вирішив:

заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Звенигородська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити повністю.

Встановити факт належності батькові ОСОБА_1  ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Ватутіне Черкаської області свідоцтва про право на спадщину за законом на будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виданого 20 листопада 1990 року державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори, виписаного на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_2.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                       В.С. Муляр