ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2009 р.           Справа № 4/144.

За позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернотранс”

до відповідача  Приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості та неустойки за договором про перевезення зовнішньоторгових вантажів –13112,12 грн.

Суддя                                             О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання О.М. Ратушенко

Представники:

від позивача –Шафранський О.І. –доручення від 23.11.2009 року

від відповідача –ОСОБА_5 –довіреність від 08.12.2009 року

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “Тернотранс” звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та неустойки за договором про перевезення зовнішньоторгових вантажів у сумі 13112,12 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно умов укладеного між сторонами договору № 41708 від 25.03.2008 року позивач зобов’язувався доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення, передати його уповноваженій особі, а відповідач провести розрахунки з позивачем не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання від позивача відповідних документів визначених договором. Далі позивач вказує, що відповідач оплату за надані послуги не здійснив, в результаті чого виник борг у сумі 11862,50 грн., за несвоєчасну сплату якого нараховано пеню у сумі 893,75 грн. та три відсотки річних у сумі 355,87 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує і вказує, що позивач не надав передбачені договором документи які б підтверджували виконання ним умов договору, у зв’язку з чим вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні 23 грудня 2009 року відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням про визнання позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 11862,25 грн.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

25 березня 2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю “Тернотранс” укладено договір про перевезення зовнішньоторгових вантажів № 41708, згідно умов якого позивач бере на себе зобов’язання доставити ввірений йому уповноваженою особою вантаж до пункту призначення та передати його особі, уповноваженій приймати вантаж у відповідності з умовами даного договору та поданих заявок, які є невід’ємною частиною даного договору, а відповідач сплатити встановлену за перевезення плату.

Згідно заявки № 417 від 25 березня 2008 року до договору № 417-08 від 25.03.2008 року, відповідач замовив позивачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом Україна (Шегині) –Росія (Рязань).

Пунктом 5.7. договору № 41708 встановлено, що термін оплати за фактично виконану роботу складає 10 банківських днів з моменту отримання від виконавця документів, що вказані в пункті 5.3. даного договору, якщо інше не встановлено в транспортному замовленні.

Згідно пункту 6. заявки № 417 від 25 березня 2008 року до договору № 417-08 від 25.03.2008 року оплата за надані послуги проводиться протягом 5-7 днів по копії CMR з відміткою одержувача, за умови наявності в день оплати оригіналів заявки, договору, рахунку-фактури, податкової накладної, свідоцтва про реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ/ єдиного податку завірені мокрою печаткою, ліцензії та оригінала CMR.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідач зобов’язання по оплаті вартості отриманих послуг з перевезення вантажу належним чином не здійснив, в результаті виникла заборгованість у сумі 11862,50 грн., яку відповідач зобов’язаний сплатити на користь ТзОВ “Тернотранс”.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 893,75 грн. та трьох відсотків річних у сумі 355,87 грн. виходячи з наступного:

Згідно пункту 6.8. договору № 417-08 визначено, що у випадку прострочення оплати вартості наданих послуг, експедитор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

Пунктом 5.3. договору № 417-08 від 25 березня 2008 року встановлено, що розрахунок з виконавцем за виконану роботу здійснюється на підставі отримання від виконавця наступних документів: оригіналу CMR (TTH), оригіналу рахунку-фактури,  податкової накладної, акту виконаних робіт, ліцензії,  свідоцтва про реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ, квитанції про сплату прибуткового або єдиного податку завірені мокрою печаткою, а також договір експедиції або оренди при залученні автотранспорту інших перевізників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснивши перевезення вантажу не надав відповідачу вказаних в пункті 5.3. договору № 417-08 оригіналів документів, які є підставою для оплати коштів за надані послуги, у зв’язку з чим не наступив строк платежу за договором.

Отже, на час подання позовної заяви до господарського суду у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов’язання.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 78, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 –АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЧФ «Приватбанк», МФО 356282 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тернотранс” –вул. Тролейбусна, 11, м. Тернопіль, код 21139593, р/р 26007011226 –11862,50 грн. боргу, 118,62 грн. державного мита та 213,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 893,75 грн. пені та 355,87 грн. трьох відсотків річних.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О. Г. Проскурняк