донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.07.2007 р. справа №23/55
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів | Величко Н.Л. , Шевкової Т.А. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Черненко Р.О. – довіреність № 01/13-3224 від 26.06.07р., |
від відповідача: прокурор: від третьої особи: | Крикунов І.В. – довіреність № 2-191 від 26.02.07р., Зубов С.М. (Донецький міжрайонний природоохоронний прокурор); Галівець М.М. –довіреність № 02-201 від 15.05.07р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк |
на рішення (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 24.04.2007 року |
по справі | №23/55 (суддя Забарющий М.І.) |
за позовом | Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської Ради м.Донецьк |
до | Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк |
про | стягнення суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель відходами у розмірі 524135,70грн. |
В С Т А Н О В И В:
Донецький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Донецької міської ради м. Донецьк з позовом до Державного підприємства „Донецької вугільної енергетичної компанії” м.Донецьк про стягнення суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель відходами у розмірі 524 135 грн,70 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.04.07р. по справі № 23/55 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі та стягнуто з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк на користь Донецької міської ради м.Донецьк збитки (шкоду) в розмірі 524 135,70грн.
В зазначеному рішенні місцевий господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку про доведеність встановлених порушень, а саме факту заподіяння шкоди відповідачем внаслідок забруднення земель відходами, та, враховуючи приписи ч. 4 ст.68, ст.69 Закону України від 25.06.91р. № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17, ч. 4 ст.33 Закону України «Про відходи»від 05.03.98р. № 187 дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідач, Державне підприємство „Донецької вугільної енергетичної компанії” м.Донецьк з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області по справі № 23/55 від 20.04.07р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.
Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи»від 05.03.98р. № 187, ст.ст.68, 69 Закону України від 25.06.91р. № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», ч.2 ст.32, ст.33, ч.1 ст.36, ст.41, п.3 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України, що зумовило прийняття невірного рішення.
Крім зазначеного, заявник апеляційної скарги звертає увагу, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи та визнані встановленими обставини, які позивачем не доведені, висновки, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
В підтвердження таких доводів відповідач зазначає, що рішення місцевим господарським судом було прийнято на підставі акту екологічної інспекції від 01.11.06р., який підписаний інженером-екологом шахти Махно О.Н., яка згідно своєї посадової інструкції не уповноважена підписувати будь-які документи від імені ВО „Ш/у Трудівське”. Крім зазначеного, відповідач звертає увагу, що акт підписаний головним інженером Петровим А.Н., який був призначений виконуючим обов’язки головного інженера ш/у лише 23.12.06р. та був позбавлений можливості 01.11.06р. підписати зазначений акт, при цьому акт взагалі не містить прізвища директора у відповідній графі. На думку скаржника, всі наведені обставини свідчать, що акт екологічної інспекції від 01.11.06р. не є письмовим доказом по справі відповідно до приписів ч.1 ст.36 ГПК України та зазначає, що наведений довід відповідача взагалі не був прийнятий судом першої інстанції до уваги та в судовому рішенні не зазначено, з яких підстав такий довід не приймається в порушення п.3 ч.1 ст.84 ГПК України.
Крім зазначеного, скаржник звертає увагу, що акт відбору ґрунту, який судом першої інстанції також прийнятий в якості доказу по справі, теж підписаний інженером –екологом шахти Махно О.Н., яка, згідно своєї посадової інструкції не уповноважена підписувати будь-які документи від імені ВО „Ш/у Трудівське”. При цьому також апелянт звертає увагу, що наведений акт на підпис робітникам шахти не надавався, його копія не надавалась, що позбавило відповідача можливості оскаржити даний документ.
Заявник апеляційної скарги наводить свої заперечення також стосовно того, як був проведений відбір ґрунту, зазначає, що всі проби були взяті з центру насипі, замість 7 проб було зроблено 5, що суперечить порядку відбору проб. З урахуванням викладеного, заявник апеляційної скарги вважає, що акт відбору ґрунту від 15.11.06р. та схема відбору проб не можуть вважатись письмовими доказами по справі відповідно с ч.1 ст.36 ГПК України.
Крім зазначеного, скаржник повідомляє, що протокол № П-37-06 від 01.12.06р. заміру показників складу ґрунту також складений без участі представників шахти, його копія на шахту не надавалась, що також безпідставно не враховано судом першої інстанції.
Не погоджується також з тим, що судом першої інстанції не був взятий до уваги та не прийнятий в якості доказу наданий відповідачем технічний звіт ВО „Донбасгеологія”, який підтверджує відсутність вини відповідача в забрудненні грунту.
Відповідач в скарзі зазначає, що в матеріалах справи відсутній розрахунок збитків, зроблений прокурором, при цьому також звертає увагу, що розрахунок взагалі складений не прокурором, а Рашевською І.О. та Нестеренко М.В., компетенція яких на складання такого роду документів взагалі не підтверджена.
Апелянт також не погоджується з тим, що місцевим господарським судом були відхилені його доводи стосовно того, що для встановлення факту забруднення ґрунту та для встановлення причинного зв’язку між розміщенням мулу у підніжжя породних териконів та забрудненням ґрунту необхідно призначити судову експертизу по справі в порядку ст.41 ГПК України.
З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позивачем не надано суду жодного доказу, що підтверджує вину відповідача в забрудненні гранту. Розміщення мулу у підніжжя породних відвалів (териконів) не обумовлює матеріальну відповідальність, оскільки законодавством передбачена відповідальність саме за забруднення ґрунту, факт якого, на думку скаржника, позивачем не доведено, що зумовлює відсутність правових підстав для стягнення збитків з відповідача.
Відповідач зазначає, що в даному випадку позивачем повинно бути доведено протиправність дій відповідача, наявність вини, виникнення збитків та причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та збитками. Звертає увагу, що з позовної заяви та з документів, наданих позивачем суду першої інстанції, не вбачається причинно-наслідкового зв’язку між розміщенням мулу та наявністю забруднюючих речовин в ґрунті у підніжжя породних відвалів колишньої шахти №7.
Донецька міжрайонна природоохоронна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу доводи скаржника відхилила, рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог діючого законодавства. Наполягає на тому, що в ході судового розгляду справи було доведено факт несанкціонованого складання відходів вуглезбагачення (мулу) на земельній ділянці в районі недіючого породного відвалу шахти № 7 забруднення земельної ділянки, а також правильність здійсненого відбору проб ґрунтів, їх досліджень та зроблених розрахунків збитків, тому вважає, що рішення господарського суду Донецької області скасуванню не підлягає.
Позивач, Донецька міська Рада м. Донецьк, відзивів на апеляційну скаргу не надав, в засіданні апеляційної інстанції представник позивача наполягав на тому, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог діючого законодавства.
Третя особа, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, відзив на апеляційну скаргу не надав, в засіданні апеляційної інстанції з доводами апеляційної інстанції не погодився, рішення місцевого господарського суду вважає правомірним та обґрунтованим, обставини, встановлені в рішенні доведеними та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.05.07р. для розгляду апеляційної скарги ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк по справі № 23/55 призначена колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. (головуючий), судді М”ясищева А.М., судді Шевкової Т.А.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.07р. у зв’язку з виходом із відпустки судді Величко Н.Л. для розгляду апеляційної скарги ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк по справі № 23/55 призначена колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.
Ухвалою Першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.07р. був продовжений на 1 місяць строк розгляду апеляційної скарги ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк.
Ухвалою від 26.06.07р. Донецький апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Державну екологічну інспекцію в Донецькій області.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.07р. у зв’язку з відпусткою судді Величко Н.Л. для розглядуапеляційної скарги відповідача по справі № 23/55 була змінена та призначена колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. (головуючий), судді М”ясищева А.М., судді Шевкової Т.А.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.07р. у зв’язку з відпусткою судді М”ясищева А.М. для розгляду апеляційної скарги ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк по справі № 23/55 була змінена та призначена колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді Шевкової Т.А.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд встановив.
Центрально-Донецька регіональна екологічна інспекція здійснила перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відособленим підрозділом відповідача - “Шахтоуправлінням “Трудівське”, за результатами якої перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони земельних ресурсів на ДП “ДВЕК” ВП ш/у “Трудівське” шахта “Трудівська” від 01.11.2006р., в якому був зафіксований факт несанкціонованого складування відходів вуглезбагачення (мулів) на земельному майданчику в районі недіючого породного відвалу шахти № 7 (л.с.7-8). Зазначений акт від 01.11.2006р. підписано інженером екологом відповідача без заперечень.
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області у присутності інженера-еколога відповідача був здійснений відбір проб ґрунту (акт відбору проб ґрунтів від 15.11.2006р. № А-37-06) та проведені вимірювання показників складу та вместивостей проб ґрунтів, відібраних на території місця несанкціонованого складування мулу в районі розташування недіючих породних відвалів відособленого підрозділу “Шахтоуправління “Трудівське”, результати якого були зафіксовані у протоколі вимірювання показників складу та вместивостей ґрунтів № П-37-06 від 01.12.2006р. (л.с.10).
Дослідивши зазначені докази та враховуючи відсутність у відповідача спеціального дозволу на розміщення відходів, обов’язкова наявність якого передбачена ст.55 Закону України від 25.06.91р. № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відособленим підрозділом відповідача - “Шахтоуправлінням “Трудівське” приписів природоохоронного законодавства, а саме ч. 4 ст.33 Закону України «Про відходи»№ 187 від 05.03.98р., яке полягає в несанкціонованому складуванні відходів вуглезбагачення (мулів) на земельному майданчику в районі недіючого породного відвалу шахти № 7, що, зумовило забруднення ґрунту та тягне за собою відповідальність, передбачену ст.17 Закону України «Про відходи»від 05.03.98р. № 187 та ст.ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91р. № 1264.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи на предмет повноти встановлення обставин справи, правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представників сторін та третьої особи, дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області з огляду на наступне.
Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до приписів ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91р. № 1264 (зі змінами та доповненнями) Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Згідно із статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.91р. № 1264 (зі змінами та доповненнями) право на звернення до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища надано спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
З позовної заяви вбачається про визначення в ній в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, що не було враховано місцевим господарським судом під час розгляду спору.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду з метою повного та всебічного дослідження обставин справи за ухвалами від 12.06.07р. та 26.06.07р. неодноразово викликала в судове засідання представників Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, які в засідання апеляційної інстанції не з’явились. До канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшло письмове клопотання від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області з проханням слухати справу без участі його представника та вважати третьою особою без самостійних вимог на предмет позову Державну екологічну інспекцію в Донецькій області, оскільки акт перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства від 01.11.06р. був складений інспектором Центрально-Донецької регіональної екологічної інспекції, яка підпорядковується Державній екологічній інспекції в Донецькій області.
З додаткових письмових пояснень Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 12.07.07р. (л.с.170) вбачається, що внаслідок реорганізації, здійсненої на підставі Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 540 від 12.12.06р. „Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди” зі складу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області було виділено Державну екологічну інспекцію в Донецькій області в самостійну юридичну особу, на яку згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію в Донецькій області було покладено функції державного контролю та прийняття заходів відносно правопорушників природоохоронного законодавства, зокрема, подання позовів до суду, в зв’язку з чим всі претензійно-позовні матеріали було передано актом прийому-передачі від 01.03.07р. до Державної екологічної інспекції в Донецькій області.
Ухвалою від 26.06.07р. Донецький апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Державну екологічну інспекцію в Донецькій області.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.11.01р. № 1520 (зі змінами та доповненнями), Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією, Законами України актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінприроди. Основними завданнями Держекоінспекції є участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами та здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Пунктом 8 вказаного Положення визначено повноваження Держекоінспекції на подання позовів про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, зареєстрованого в Мінюсті України 13.02.07р. за № 120/13387, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі –Інспекція) є спеціальним підрозділом Мін природи, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Згідно п.9 зазначеного Положення Інспекції також наділені повноваженнями, в тому числі, подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Державна екологічна інспекція в Донецькій обасті є юридичною особою (довідка про Управління статистики у м.Донецьку № 101-1394 про включення до ЄДРПО).
З наведеного випливає, що Державна екологічна інспекція (раніше Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області) діє як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно як суб’єкт владних повноважень.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що саме Державна екологічна інспекція Донецької області, наділена правом звернення до суду з позовом про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Пунктом 2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в інтересах якого прокурором заявлений позов у даній справі, є Донецька міська Рада, яка у спірних правовідносинах також виступає як суб’єкт владних повноважень.
Згідно ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91р. № 1264 (зі змінами та доповненнями) зазначено, що місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції. Статтею 19 Закону України від 25.06.91р. № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища» визначений перелік повноважень виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, серед якого право на звернення до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища не віднесено до їх компетенції.
Згідно з пп.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з положень п.1 ст.3, п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, справа за позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної юрисдикції.
Виходячи з суб’єктного складу та характеру правовідносин, даний спір є публічно-правовим та виник у зв’язку з адміністративними, а не господарськими відносинами, а тому на правовідносини сторін у справі поширюється дія Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.05р., за правилами якого суду першої інстанції і належало вирішувати цей спір.
В порушення цих вимог суд першої інстанції розглянув справу в порядку господарського судочинства, внаслідок чого оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а провадження у господарській справі підлягає припиненню згідно з п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91-93, 99, 101-102, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С ТА Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.04.07р. по справі № 23/55 –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.04.07р. по справі № 23/55 –скасувати.
Провадження по справі № 23/55 припинити.
Головуючий І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС