ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1469/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом: прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: припинення підприємницької діяльності
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Шаргородського району Вінницької області в інтересах Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області звернувся до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подає податкову звітність в державну податкову інспекцію, чим порушує п. 4.1.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.
Позивач в судове засідання не з’явився, 27.04.2010 року до суду надійшла його заява за вхід. номером 8630 про розгляд справи без участі його повноважного представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представника прокуратури також в судове засідання не прибув надавши аналогічну заяву за вхід. номером 8630 про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з’явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог статті 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Відповідач у справі повідомлявся повістками суду, однак на адресу суду надійшло повідомлення з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, він проживає за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки повістки суду надсилалися відповідачеві саме за вказаною у свідоцтві адресою, суд вважає, що він здійснив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.
З урахуванням вищевикладеного, суд ухвалив провести розгляд адміністративної справи відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності фізична-особа ОСОБА_1 зареєстрований Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 07.05.2005 року, про що видане відповідне свідоцтво (а.с.4).
Як вбачається з довідки Шаргородської ДПІ №1504 від 14.03.2006р. відповідач рахується на податковому обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 07.05.2004 року (а.с.5).
Згідно довідки Шаргородської ДПІ № 2053/10/24 від 29.0.2010 року, СПД ОСОБА_1 не звітує перед органом державної податкової служби з 16.01.2009 року (а.с.6).
Відповідно до ст. 9 Закону України ”Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:
- вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законом;
- подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням, сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
В силу п. 4.1.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Статтею 51 Господарського кодексу України передбачено припинення підприємницької діяльності на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Частина 2 ст. 46 Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” передбачає однією з підстав для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Як вбачається з приписів п. 1, 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Положеннями п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Такими чином, звернувшись до суду з даним позовом Шаргородська ДПІ діяла правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.
Згідно ч. 5 ст. 49 Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.
Приписами ч. 9 ст. 47 названого Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;
- свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;
- довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах;
- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;
- довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи, що на день судового розгляду відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
3. Зобов'язати ОСОБА_1 здійснити заходи, пов'язані з ліквідацією суб'єкта господарювання у встановленому законом порядку і в трьохмісячний термін подати органу державної реєстрації документи відповідно до ч.9-18 ст.47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
4. Копію даної постанови, в день набрання нею законної сили, надіслати Державному реєстратору Шаргородської районної державної адміністрації у Вінницькій області для виконання вимог ст.49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сауляк Юрій Васильович
27.04.2010