Справа № 22ц-3326 /2010р                                     Головуючий 1-ї інстанції – Пікалова Н.М.

Категорія - 27                                         Доповідач - Кондратьєва О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року                                                                                                       м. Донецьк

           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів –  Могутової Н.Г., Бабенко П.М.,

при секретарі – Огурцовій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення  Краматорського міського суду Донецької області від 29 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1   до Відкрит ого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України”, 3-я особа – Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області,  про повернення грошового вкладу , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Краматор ського  міського суду від 29 січня 2010 року, яким в задоволенні її позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просила скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального права. Так, судом не звернуто уваги на те, що відповідач тривалий час не тільки користувався її грошима, не нараховуючи відсотків, а тепер навіть не збирається повертати їх. Держава Україна з метою неповернення її власності створювала відповідні закони і підзаконні акти, які суперечать Конституції і порушують її права.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що згідно з діючим законодавством  відповідачем не було порушено прав позивача щодо невиплати їй передбачених сум компенсації.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, з 1990 року позивач вносила свої грошові заощадження на особові рахунки у філії № 2865/51 ВАТ «Державний ощадний банк України» (а.с.3-7).

Станом на 02.01.1992 року всі грошові вклади були проіндексовані у співвідношенні 1: 1,05, суми індексацій були зараховані на спеціальні компенсаційні рахунки, відсотки по яких не нараховуються.

Рахунки, що належать ОСОБА_1, були проіндексовані та відкриті компенсаційні вклади: на рахунок НОМЕР_1 – компенсаційний рахунок НОМЕР_2 з залишком 1115.50грн.;  на рахунок НОМЕР_3  – компенсаційний рахунок НОМЕР_4 з залишком 105.32 грн.

2 вересня 1996 року після проведення грошової реформи були перераховані і суми вкладів у співвідношенні 1 : 100000. На теперішній час на 12 рахунках позивача загальна сума залишку становить 27,2 грн. (а.с.20)

Законом України « Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» встановлені зобов»язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України.

Відповідно до положень ст. 6 згаданого Закону компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 1997 року та інших формах відповідно до діючого законодавства. Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. Порядок перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку України визначається Кабінетом Міністрів України.

9 січня 2008 року на виконання вказаних вимог Закону прийнята постанова КМУ № 1 «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України…», якою передбачено проведення в 2008 році виплати громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень.

    Згідно з п.2 даної постанови, виплата компенсацій проводиться власникам заощаджень у готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом НБУ після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунка. Виплати проводяться в порядку черговості внесення відомостей про вкладника у «Реєстрі вкладників заощаджень громадян».

    На підставі викладеного, Апеляційний суд приходить до висновку, що судом 1-ї інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що грошові кошти, які підлягають виплаті, згідно з названим Законом, визнаються державним боргом та належать до коштів Державного бюджету України,  які надаються особам державою через органи державного казначейства на певних умовах та в певних розмірах, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ВАТ «Державний ощадний банк України” 17776,65 грн. відмовлено вірно.

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги позивача не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі і обставинах справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду  України протягом двох місяців.

                        Головуючий:                                                            Судді: