АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1297/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Бассак Т.Є.
Доповідач в апеляційній
інстанції Сіренко Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі
з участю:
позивача
представника позивача
представників відповідачів Бурдуковій О.В.
ОСОБА_6
ОСОБА_7
Бодашко О.О., Некрасова І.К., Синельников Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 5 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Багатогалузевого об’єднання «Інтербуд» Української спілки ветеранів Афганістану (далі – БО «Інтербуд»), Черкаського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – Фонд), третя особа: Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання дій незаконними, визнання окремих умов договору недійсними, визнання договору чинним, зобов’язання відповідача виконати умови договору та тлумачення умов договору; зустрічним позовом БО «Інтербуд» до ОСОБА_6, Фонду , третя особа Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про розірвання договору на дольову участь, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Зазначав, що 15 липня 2005 року між ним та Фондом укладено кредитну угоду № 16 відповідно до якої Фонд надав йому цільовий кредит у сумі 142 848 грн. на будівництво житла площею 78,59 кв. м за адресою АДРЕСА_1
Цього ж дня між ним, Фондом та БО «Інтербуд» укладено договір №16 про дольову участь у будівництві житла. Відповідно до п.1 цього договору Фонд вносить інвестиції у будівництво квартири коштами позичальника, а відповідач БО «Інтербуд» зобов’язався побудувати і передати квартиру. Договір укладено стосовно цієї ж квартири у дванадцятиповерховому цегляному будинку за адресою АДРЕСА_1
П.2 договору про дольову участь плановий термін здачі будинку в експлуатацію визначався 30 жовтня 2006 року, але до дня звернення з позовом до суду позивач власником квартири не став, так як будинок не добудовано.
Відповідач порушив зобов’язання по договору, змінивши термін здачі будинку в експлуатацію, чим змінив умови договору в односторонньому порядку.
БО «Інтербуд» листом від 18 червня 2008 року, посилаючись на обставини, що зумовили подорожчання ціни, запропонував укласти додаткову угоду до договору про дольову участь №16 про внесення зміни вартості 1 кв.м квартири та запропоновано нову ціну за 1 кв.м – 4 700 грн., проте він з такими змінами до договору не погодився.
Листом від 3 липня 2008 року БО «Інтербуд» повторно пропонував підписати додатковий договір №1 до договору про дольову участь № 16 з пропозицією сплатити додаткову суму до 30 липня 2008 року в розмірі 202 198 грн. та попереджав, що в разі відмови від цього договір буде розірвано.
Листом від 15 серпня 2008 року БО «Інтебуд» повідомив його про розірвання договору про дольову участь, однак він вважає, що такі дії по односторонньому розірванню договору є незаконними, а сам договір має бути визнаний чинним.
Крім цього, позивач вважає, що договір про дольову участь № 16 міг бути вчинений і без умов, що вказані у п.7 та п.10 договору, оскільки в інших пунктах містяться всі необхідні умови, які можна вважати істотними.
Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням уточнених позовних вимог у ході розгляду справи позивач просив:
визнати дії БО «Інтербуд» по простроченню виконання зобов’язання за договором про дольову участь у будівництві житла № 16 від 15 липня 2005 року, укладеного між ним, Фондом та БО «Інтербуд» такими, що порушують зобов’язання за цим договором;
визнати дії БО «Інтербуд» по односторонньому розірванню договору № 16 від 15 липня 2005 року про дольову участь у будівництві житла незаконними;
визнати договір № 16 від 15 липня 2005 року про дольову участь у будівництві житла частково недійсними, а саме пункт 7 та пункт 10;
визнати цей договір чинним, за винятком пунктів, що визнаються недійсними;
зобов’язати відповідача БО «Інтербуд» виконати зобов’язання за договором № 16 від 15 липня 2005 року про дольову участь у будівництві житла на умовах, визначених цим договором (за винятком тих умов, що визнаються недійсними);
здійснити тлумачення п.1, п.5 та п.6 умов договору № 16 від 15 липня 2005 року про дольову участь в будівництві житла.
В зустрічній позовній заяві БО «Інтербуд» посилається на те, що ОСОБА_6 не виконав умов договору про дольову участь в будівництві житла № 16 від 15 липня 2005 року, а тому цей договір необхідно розірвати в судовому порядку.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 5 лютого 2010 року ОСОБА_6 в задоволенні позову відмовлено.
Зустрічний позов БО «Інтербуд» задоволено.
Розірвано договір № 16 про дольову участь у будівництві житла від 15 липня 2005 року, укладений між БО «Інтербуд», ОСОБА_6 та Фондом про дольову участь в будівництві. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушує питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.
Відповідно до статі 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд установив, що 15 липня 2005 року між Фондом і ОСОБА_6 укладена угода № 16 відповідно до Положення про порядок надання на пільгових умовах довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 584 від 29 травня 2001 року. За цією угодою Фонд надав від імені Держави цільовий кредит у розмірі 142 848 грн. , терміном повернення 20 років з дати укладення кредитної угоди на будівництво житла за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 78, 59 кв.м.
Пунктом 2.5 вказаного договору передбачено, що якщо фінансування будівництва житла здійснюється поетапно, то сума кредиту може уточнюватися протягом періоду будівництва житла відповідно до змін вартості 1 кв.м. житла та середньої вартості будівництва, що склалася у регіоні на час введення житла в експлуатацію. У зв’язку з цим Фондом за погодженням з ОСОБА_6 проводяться додаткові розрахунки та вносяться відповідні зміни до кредитної угоди.
15 липня 2005 року між Фондом, позичальником ОСОБА_6 з однієї сторони та підприємством БО «Інтербуд» з іншої сторони укладено договір № 16 про дольову участь у будівництві житла - за адресою АДРЕСА_1., загальною площею 78, 59 кв.м. у дванадцяти поверховому цегляному житловому будинку. У п.5 та п.6 цього договору також зазначено, що вартість будівництва 1 кв. м. квартири може уточнюватись відповідно до змін вартості 1 кв.м. житла та середньої вартості будівництва, що склалась у регіоні на час введення житла в експлуатацію. Платежі, перераховані відповідно до затвердженого сторонами графіку фінансування індексації та зміні не підлягають.
До укладення вказаних договорів між Фондом і колективним підприємством БО «Інтербуд» укладено інвестиційну угоду № 8 від 1 жовтня 2004 року про будівництво житла.
Відповідно до п. 3.2 та 3.5 цієї угоди вартість будівництва одного квадратного метра житла на час укладення угоди складає 1 475 грн. Вартість одного квадратного метра загальної площі житла є динамічною, буде встановлюватися за поданням Організації, виходячи розрахунків Організації та за даними Держбуду України. У цьому випадку сторони за ініціативою Організації укладають додаткову угоду про зміну вартості одного квадратного метра загальної площі житла. Вартість будівництва одного кв.м. житла може уточнюватися відповідно до вартості одного кв. м. житла та середньої вартості будівництва (реконструкції) житла, що склалась у регіоні на час введення житла в експлуатацію.
Причини невведення будівельного об’єкту в строки встановлені договором № 16 від 15 липня 2005 року не досліджувалися і інвестор з цього приводу до БО «Інтербуд» претензій не має.
З листів Фонду вбачається, що ОСОБА_6 попереджувався про відсутність додаткових коштів на доінвестування будівництва квартири та необхідності внесення своїх коштів, а також про доцільність розірвання договору.
БО «Інтербуд» пропонувало ОСОБА_6, внести відповідні зміни до договору № 16 від 15 липня 2005 року про дольову участь у будівництві житла, а також внести в повному обсязі інвестиції з урахуванням збільшення вартості будівництва квартири або розірвати договір.
На вказані пропозиції ОСОБА_6 своєї згоди не дав.
Відповідно до ч. 3 статті 538 ЦК України у разі невиконання однією з сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на це висновок суду про те, що несплата Фондом і ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 217 832 грн. в рахунок внесення інвестицій в будівництво АДРЕСА_1 є істотним порушенням умов договору є правильним, оскільки БО «Інтербуд» позбавлене можливості отримати грошові кошти, витрачені на будівництво квартири, а також отримати прибуток, сплатити податки, збори, тощо. ОСОБА_6 не оформив правовідносин з Фондом щодо здійснення докредитування і подальшого фінансування будівництва, не уклав додаткового кредитного договору, що свідчить про його відмову від наданого кредиту, уточнену 100 відсоткову фактичну вартість квартири не сплатив, чим не виконав умов договору № 16 про дольову участь в будівництві житла від 15 липня 2005 року. Як наслідок таких дій ОСОБА_6 Фонд був позбавлений можливості виконати взяті по інвестиційній угоді № 8 від 1 жовтня 2004 року зобов’язання перед БО «Інтербуд» в частині інвестування і будівництва АДРЕСА_1 (поз. 35В-4).
Пунктом 1 ч.1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, в тому числі – розірвання договору.
З огляду на це рішення суду про задоволення зустрічного позову про розірвання договору № 16 про дольову участь в будівництві житла, укладеного 15 липня 2005 року між ОСОБА_6, Фондом та БО «Інтербуд» є законним і обґрунтованим.
Суд установив, що всі умови договору № 16 про дольову участь в будівництві житла від 15 липня 2005 року були визначені на підставі вільного волевиявлення, на розсуд сторін і погоджені ними. ОСОБА_6 вільно вирішив приєднатися до інвестиційної угоди № 8 від 1 жовтня 2004 року і таке право не суперечить статті 634 ЦК України. Сторони договору № 16 про дольову участь в будівництві житла, укладеного 15 липня 2005 року виходили з того, що цим договором не повністю врегульовані всі істотні умови правовідносин сторін, а тому вільно погодилися, що питання, які не врегульовані договором вирішуються положеннями інвестиційної угоди. З огляду на це висновок суду про те, що пункти 7 та 10 зазначеного договору не суперечать нормам цивільного законодавства є правильним.
Вірним є також і висновок суду про відмову в позові ОСОБА_6 у частині тлумачення пунктів даного договору, оскільки зустрічний позов про розірвання зазначеного договору підлягає розірванню.
Зважаючи на це суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 в повному об’ємі та про задоволення зустрічного позову БО «Інтербуд».
З огляду на це, судова палата вважає, що судове рішення є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх.
У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевірялися судом під час розгляду справи, ґрунтуються не неправильному трактуванні норм матеріального права, правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 5 лютого 2010 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В. Сіренко