Судове рішення #9149404

     

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 10-173/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст.ст.236-1, 236-2 КПК України Діденко Т.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Суходольський М.І.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого          Суходольського М.І.

суддів          Кекуха В.Ф., Тапала Г.К.          

за участю прокурора     Демиденка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією скаржника ОСОБА_3 на постанову Монастирищенського районного суду від 05 лютого 2010 року, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Монастирищенського району про відмову в порушенні кримінальної справи від  06 жовтня 2009 року відносно слідчого РВ УМВС ОСОБА_4 залишено без задоволення, суд

в с т а н о в и в  :

Згідно постанови суду ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою про скасування постанови слідчого прокуратури Монастирищенського району від 06.10.2009 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно слідчого СВ Монастирищенського      РВ УМВС України в Черкаській області капітана міліції ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364-367 КК України.

Суд відмовив скаржнику в його вимогах і залишив скаргу без задоволення, виходячи з її необґрунтованості та безпідставності.

На постанову суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу з її доповненнями, в яких просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що суд не витребував матеріали кримінальної справи стосовно ОСОБА_5, не витребував інші матеріали із Монастирищенського РВ УМВС, поверхово дослідив його скаргу, не звернув уваги на те, що перевірка його скарги проводилась прокурором, якому він заявляв відвід.

Крім цього, ОСОБА_3 в своїй скарзі та доповненнях оскаржує дії судді Діденко Т.І., яка нібито не виконала вказівок суду, викладених в рішенні судді Ротаєнко Д.С. та невірно витлумачила зміст його скарги. Також скаржником заявлено клопотання про витребування із архіву Монастирищенського суду кримінальної справи стосовно засудженого ОСОБА_5, витребувати матеріали вхідної кореспонденції із Монастирищенського РВ УМВС за червень місяць 2007 року, викликати в якості свідка помічника прокурора ОСОБА_1, який підтвердить його участь у справі ОСОБА_5 як свідка.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляційної скарги з її доповненнями без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з її доповненнями ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Із змісту скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Монастирищенського району про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно слідчого ОСОБА_4 та змісту апеляційної скарги з її доповненнями на постанову суду від 05.02.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 фактично оскаржує вирок Монастирищенського районного суду від 11.07.2007 року, яким засуджено його племінника ОСОБА_5  та оскаржує дії слідчого ОСОБА_4, який проводив розслідування як справи ОСОБА_5, так і відносно нього.

Відповідно до ст.348 КПК України апеляцію мають право подати:

- засуджений, його законний представник, захисник;

- виправданий, його законний представник, захисник;

- законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовані міри виховного характеру;

- законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

- обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник;

- обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник, захисник;

- цивільний відповідач або його представник;

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок у межах обвинувачення, що підтримував  прокурор по першій інстанції;

- потерпілий і його представник;

- особа, щодо якої винесена окрема ухвала (постанова) суду;

- інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Встановлено, що 11.07.2007 року було винесено вирок щодо ОСОБА_5, він ніким не оскаржений і набрав законної сили.

ОСОБА_3 не був учасником процесу по вказаній кримінальній справі, а отже за законом  позбавлений права ставити питання про незаконність засудження ОСОБА_5

Те, що ОСОБА_3 був допитаний у вказаній справі в якості свідка, не дає права йому оскаржувати законність засудження ОСОБА_5 та правильність чи неправильність ведення по ній розслідування слідчим ОСОБА_4  

За законом ОСОБА_3 мав право у встановлений термін (протягом трьох діб з дня повідомлення про виготовлення протоколу судового засідання або після закінчення строку на його виготовлення, а це 7 діб з дня закінчення судового процесу) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень по питаннях даним свідком показань, власноручно робити такі доповнення і зауваження.

Суд обґрунтовано зазначив, що вироки, які набрали законної сили, не можуть бути переглянуті судом першої інстанції чи органами прокуратури, за виключенням вирішення питань за нововиявленими обставинами.

Не можна взяти до уваги вимоги апелянта про нібито незаконні дії судді Діденко Т.І. і залишення поза увагою нею винесене рішення суддею Ротаєнко Д.С., оскільки дії судді в апеляційному порядку не оскаржуються і апеляційний суд позбавлений права вирішувати такі питання.

Що стосується рішення судді Ротаєнко Д.С., на яке посилається апелянт, то воно ухвалою колегії суддів від 20.01.2010 року скасоване і апелянт не має права на нього посилатися.

Відповідно до ст.350 КПК України апелянт повинен вказати в чому полягає незаконність постанови та доводи на їх обґрунтування.

Зміст апеляції та доповнень  до неї носять загальний характер про нібито допущені чисельні порушення закону як органами  прокуратури, так і судом, але в чому саме вони полягають і які конкретно норми матеріального чи процесуального права порушені апелянт не вказує.

Посилання скаржника на неправильність ведення розслідування в справі щодо його обвинувачення не можуть взятися до уваги, оскільки кримінальна справа відносно ОСОБА_3 знаходиться на розгляді в Уманському міськрайонному суді і суд вправі дати оцінку правильності чи неправильності ведення слідства слідчим ОСОБА_4 в  ході досудового її розслідування і в окремому провадженні такі питання не розглядаються.

Не підлягають задоволенню і клопотання апелянта про витребування матеріалів справи стосовно ОСОБА_5 та витребування інших матеріалів із Монастирищенського РВ УМВС  і виклику для допиту в якості свідка помічника прокурора ОСОБА_1, оскільки такі вимоги направлені на перегляд вироку стосовно ОСОБА_5, що набрав законної сили, який не може бути переглянутий в такому порядку.

Зазначені вимоги ОСОБА_3 та інші його апеляційні вимоги, що носять загальний характер про нібито допущені порушення закону слідчим ОСОБА_4, представниками прокуратури та судом свідчать про затягування процесу розгляду кримінальної справи по обвинуваченню самого ОСОБА_3 з метою ухилення від відповідальності.

Таким чином, будь-яких підстав для зміни чи скасування постанови суду від 05.02.2010 року про залишення скарги  ОСОБА_3 без задоволення немає, тому апеляційну скаргу з її доповненнями слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.ст.362, 366, 382  КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з її доповненнями на постанову Монастирищенського районного суду від 05.02.2010 року, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 залишено без задоволення, залишити також без задоволення, а постанову суду без змін.

Головуючий  -  підпис

Судді         -  підписи

З оригіналом згідно

Суддя         М.І.Суходольський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація