Судове рішення #9149263

Справа  № 22-3560/2010 рік                               Головуючий у 1 інстанції   Кротінов В.О.

Категорія       54                                                     Доповідач   Маширо О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   

06 травня  2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                            головуючої  Маширо О.П.  

                                            суддів  Баркова В.М., Резникової Л.В.

                                             при секретарі   Валуйському В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 17 лютого 2010 року у справі за позовом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,  

                                             у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернулась представник відповідача ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені вимоги позивача та з ОСОБА_2 на користь агентства було стягнуто 15 913 грн. 74 коп. у відшкодування шкоди, спричиненої незаконним звільненням з посади начальника Державної інспекції з енергозбереження ОСОБА_3, а також судові витрати.

Суд першої інстанції виходив з того, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за поданням на той час голови НАЕР ОСОБА_2 був звільнений із займаної посади начальника Державної інспекції з енергозбереження ОСОБА_3

Постановою окружного адміністративного суду м.Київа від 21 січня 2009 року було визнане неправомірним та скасоване розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року про звільнення ОСОБА_3 з роботи, він був поновлений на роботі та на його користь був стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 50 131 грн. 82 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 року було підтверджено незаконність звільнення ОСОБА_3 з посади, у зв»язку з чим суд скасував наказ НАЕР про його звільнення. Крім того, суд постановив середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 50 131 грн. 82 коп. стягнути не з Державної інспекції з енергозбереження, а з Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

На виконання цього рішення Київського апеляційного адміністративного суду Державним Казначейством України 30 листопада 2009 року було стягнуто з НАЕР на користь ОСОБА_3 частину боргу у сумі 15 913 грн. 74 коп.

Задовольняючи позовні вимоги та відшкодовуючи спричинену агентству шкоду за рахунок відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що саме відповідач ОСОБА_2 є особою, винною у незаконному звільненні ОСОБА_3, оскільки саме він надав до Кабінету Міністрів подання про звільнення з посади ОСОБА_3, а потім підписав відповідний наказ про його звільнення.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.

Зокрема, суд не визначив особу, за розпорядженням якої звільняється з посади перший заступник Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів – начальник Державної інспекції з енергозбереження – головний державний інспектор з енергозбереження, а також не встановив вину цієї особи.

Суд першої інстанції не врахував, що окружним та апеляційним адміністративними судами було встановлено, що винним у звільненні ОСОБА_3 з посади є Кабінет Міністрів України, за постановою якого той і був звільнений.

Відповідач ОСОБА_2 не був членом Кабінету Міністрів, тому не приймав участі у прийнятті цього рішення, а свій наказ про звільнення він видав на виконання розпорядження Кабінету Міністрів.

За таких обставин апелянт вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у цій справі.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що до цього часу є чинним наказ першого заступника начальника Державної інспекції з енергозбереження ОСОБА_4 про припинення з 29 вересня 2008 року повноважень ОСОБА_3 на займаній посаді. При цьому, Державна інспекція з енергозбереження не була залучена до участі у цій справі.

Суд також не врахував, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах саме з Державною інспекцією з енергозбереження, де йому нараховувалась заробітна плата, а не з Національним агентством з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог, з таких підстав.

У відповідності до вимог ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівників на іншу роботу, обов»язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв»язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року  № 555-р ОСОБА_3 був призначений на посаду першого заступника голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів – начальника Державної інспекції з енергозбереження – головного державного інспектора з енергозбереження.

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 24 вересня 2008 року  № 1256-р ОСОБА_3 був звільнений з цієї посади.

На виконання цього розпорядження головою Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (на той час цю посаду обіймав відповідач ОСОБА_2) був виданий наказ від 29 вересня 2008 року  № 203-к, який дублював це звільнення (а.с.11).

Крім того, наказом першого заступника начальника Державної інспекції з енергозбереження – головного державного інспектора з енергозбереження ОСОБА_4 у той же день на виконання того ж розпорядження Кабінету Міністрів та наказу Національного агентства також був виданий наказ за  № 260-к, який теж дублював звільнення начальника цієї інспекції ОСОБА_3 (а.с.44).

Згідно з Положенням про державну інспекцію з енергозбереження (п.6) та Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (ч.9 ст.22) перший заступник голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів – начальник Державної інспекції з енергозбереження – головний державний інспектор з енергозбереження призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Таке розпорядження Кабінету Міністрів України набирає законної сили з моменту його прийняття та є обов»язковим для виконання (ст.55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Таким чином, питання щодо прийняття та звільнення особи, яка займає посаду начальника Державної інспекції з енергозбереження – головного державного інспектора з енергозбереження вирішує виключно Кабінет Міністрів України відповідним розпорядженням, а накази Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження – головного державного інспектора з енергозбереження були видані на виконання цього розпорядження.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не може нести відповідальності за незаконне звільнення з посади ОСОБА_3, оскільки відсутня його вина у цьому, бо він не є тією посадовою особою, безпосередньо за наказом якої ОСОБА_3 був звільнений з роботи.

На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

                               в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 17 лютого 2010 року скасувати.

Відмовити Національному агентству України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів у задоволенні позову про стягнення шкоди з ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуюча:                                              

Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація