АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-738/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 24 Прокулевич В.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Скіць М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І,
суддів Сіренка Ю.В., Скіця М.І.,
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року по справі за позовом Уманського комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 2» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг, -
в с т а н о в и л а :
В вересні 2009 року Уманське ВЖ РЕУ № 2 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг, посилаючись на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають в АДРЕСА_1 та є споживачами, які одержують житлово-комунальні послуги, що надає позивач в повному об’ємі, але оплати не здійснюють. Не зважаючи на попередження позивача, відповідачі не вживають заходів направлених на повне погашення заборгованості перед ВЖ РЕУ № 2, а тому станом на 1 липня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 1736 грн. 51 коп.
В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів на користь Уманського ВЖ РЕУ № 2 борг у сумі 1210 грн. 79 коп. за останні три роки.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Уманського ВЖ РЕУ № 2 – 1210 грн. 79 коп. солідарно, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 15 грн. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави судовий збір по 25 грн. 50 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України та Закону України від 24 червня 2004 року №1875 «Про житлово-комунальні послуги», оплата за надані послуги здійснюється споживачами 10-того числа кожного наступного місяця за попередній і постановляючи судове рішення про задоволення позовних вимог Уманського ВЖ РЕУ №2 про стягнення заборгованості по комунальним платежам з відповідачів прийшов до правильного висновку, що подружжю ОСОБА_6 надавались відповідні комунальні послуги позивачем по утриманню будинку, але останні не виконали покладений на них законом обов’язок по оплаті в установлені строки наданих послуг та провів стягнення заборгованості по комунальним послугам в межах строку позовної давності.
Відповідно до п.п.1 та 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року №1875 «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлених виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
ОСОБА_6 позивачем пропонувалось укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, але він відмовився укласти даний договір. Разом з тим, Уманська ВЖ РЕУ №2 надавало весь період у відповідності до ст. 16 Закону «Про житлово-комунальні послуги» подружжю ОСОБА_6 житлово-комунальні послуги по утриманню квартири з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем.
Об’єм виконаних Уманським ВЖ РЕУ №2 робіт підтверджено відповідними актами на виконані роботи, які належним чином досліджені судом першої інстанції. Також від будинку постійно вивозилось сміття та прибиралась прибудинкова територія.
Доводи апелянта про те, що він не може бути відповідачем по справі, так як між ними не укладено договору про надання житлово-комунальних послуг, являються безпідставними, так як обов’язок на укладення договору лежить на самому апелянту, а Уманське ВЖ РЕУ № 2 надавало послуги і подружжя ОСОБА_6 їх отримувало.
Також являються безпідставними доводи апелянта про те, що надані позивачем житлово-комунальні послуги були неналежної якості або не надавались зовсім, так як ОСОБА_6, не надав суду доказів про те, що він в порядку і умовах, визначених ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» подавав претензії до ВЖ РЕУ №2 та складав відповідні акти з участю представника РЕУ.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не являються підставами для скасування правильного рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержаннями вимог матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, обґрунтоване наявними в справі доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і носять суб’єктивний характер та не мають в собі підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року по справі за позовом Уманського комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 2» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя М.І.Скіць