УКРАЇНА

П’ЯТИХАТСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 2-24/10

РІШЕННЯ

Іменем     України

11травня 2010 р.                                                                                                              м. П’ятихатки

П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого  – судді  Резніченка  М.С., при секретарі Москалець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства «Струмок» в особі голови ОСОБА_2, третя особа – Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання договору оренди недійсним, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фермерського господарства «Струмок», в якому просила визнати недійсним укладений з ним договір оренди землі, зареєстрованого у Жовтоводському відділенні ДРФ ДП «Центр ДЗК» 06.03.2009 р., зобов’язати Дніпропетровську регіональну філію «Центр ДЗК» скасувати запис про державну реєстрацію вказаного договору, зобов’язати відповідача передати земельну ділянку за актом приймання-передачі та стягнути понесені судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать розписки про одержання судових повісток, в судове засідання не з’явилася, направила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримав і обґрунтовував його тим, що 05.09.2008 р. між ОСОБА_1 і ФГ «Струмок»  укладено договір оренди землі, відповідно до якого у строкове, платне користування господарству було передано земельну ділянку площею 6.793 га, належну на праві власності згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП № 043962 саме ОСОБА_1. Договір зареєстрований в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» 06.03.2009 р., однак вважав, що договір слід визнати недійсним, оскільки договір не містить таких істотних умов, як форма платежу, індексація, відповідальність за несплату орендної плати та умови збереження стану об’єкта оренди.

Відповідач ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали і кожен окремо пояснили, що на момент укладання договору оренди земельної ділянки з позивачем було погоджено всі його істотні умови. На протязі часу з моменту укладення договору до теперішнього часу вказаний договір виконувався належним чином і претензій ОСОБА_1 ніколи не пред’являла. Він, як орендар, використовував земельну ділянку за призначенням, а позивач отримувала передбачену п. 9 Договору орендну плату.

Третя особа - Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, представника в судове засідання не направила, причини неявки суду не повідомила.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що вона працює начальником Жовтоводського відділення ДП «Центр ДЗК» і 06.03.2009 р. проводила державну реєстрацію спірного договору. Основними питаннями, які перевіряються під час реєстрації, являються предмет договору, чи відповідає зазначений розмір площі в договорі Державному акту на право власності на земельну ділянку та її місце розташування, тобто, об’єкт оренди, строк дії договору, чи передбачена оренда плата та її форма, обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки та умови її використання, тобто, цільове призначення. Із зазначених питань складається відповідний висновок спеціалістами відділу Держкомзему у П’ятихатському районі.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює головним спеціалістом відділу Держкомзему у П’ятихатському районі і готувала висновок для подальшої державної реєстрації договору оренди в «Центрі ДЗК». При перевірці документів для надання такого висновку витребовуються сам Договір, Державний акт на право власності на земельну ділянку, акт прийому-передачі земельної ділянки, ротаційна карта плануємої сівозміни. При цьому звертається увага на відповідність площі земельної ділянки, зазначених у договорі та Державному акті, її місцерозташування, предмет договору та його строк дії, цільове призначення. Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 і фермерським господарством «Струмок», відповідав вищезазначеному. Внесення орендної плати та її форми, коефіцієнти індексації вирішуються сторонами. При укладанні цього договору не виникало зауважень з цих питань, оскільки форма платежу була передбачена, а оскільки її розмір переглядається щороку, то вважається, що сторони домовилися і щодо індексації, зміни коефіцієнтів індексації.

Заслухавши сторони, свідків та дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 13) є власником земельної ділянки площею 6.793 га., розташованої на території Лозуватської сільської ради П’ятихатського району Дніпропетровської області. 05 вересня 2008 р. між сторонами по справі було укладено договір оренди землі (а.с. 11-12, 56-60),  за яким ОСОБА_1 передала в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва фермерському господарству «Струмок» в особі голови ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку строком на п'ять років з оплатою в грошовій формі, яка становить 3 % від грошової оцінки землі (67574,87 грн.), а саме, 2028 гривень. Вказаний договір пройшов державну реєстрацію у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 06 березня 2009 р. за № 040913800901.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються цивільним та земельним законодавством щодо порядку укладення договорів оренди землі та підстав визнання їх недійсними.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. ст. 16, 18, 19  вказаного Закону  договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до положень  ст.  215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Договір оренди землі також може бути визнаний недійсним у разі відсутності у договорі оренди землі однієї з істотних умов,  передбачених  ст.  15 Закону України „Про оренду землі",  а також порушення вимог статей 4-6,  11,  17 та 19 вказаного Закону.

Статтею 3 Закону України „Про оренду землі" встановлено,  що об'єктом оренди землі є земельні ділянки,  що перебувають у власності громадян,  юридичних осіб,  комунальній або державній власності. Власність позивача на спірну земельну ділянку засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку, у якому відображено місце розташування земельної ділянки,  її межі та розміри. Вказаний Державний акт серія ДП № 043817 від 20 квітня 2004 р. сторонами не оспорюється.

Як вбачається із матеріалів справи і позовних вимог, позивач і її представник не заперечували,  що на момент укладання спірного договору оренди земельної ділянки сторони дійсно погодили всі його істотні умови.

На протязі часу з моменту укладення договору до теперішнього часу вказаний договір сторонами виконувався.

Орендар використовував земельну ділянку за призначенням, а орендодавець отримувала орендну плату.

Суд дійшов висновку про те, що спірний договір підписаний сторонами, засвідчений печаткою орендаря, строк його дії становить 5 років, державна реєстрація договору проведена відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. № 174, за яким така реєстрація здійснюється  структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, при укладенні між сторонами договору оренди землі останнім передбачені і погоджені сторонами усі істотні умови договору, передбачені  ст. 15 Закону України „Про оренду землі",  у тому числі, форма платежу, адже в п. 9 Договору передбачено орендну плату, яка вноситься орендарем у 3 % від грошової оцінки землі (67574,87 грн.) і становить 2028 гривень, податок на дохід за орендодавця сплачує орендар. Відсутність у п. 14 Договору розміру пені у разі невнесення орендної плати у строки, передбачені договором, умови збереження стану об’єкта (п. 17) не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору оренди земельної ділянки оговорена в п. 41 договору, а Договір, який уклали сторони по справі, містить зобов'язання орендаря (п. 31), які відповідають умовам збереження стану об'єкта оренди. Оскільки укладений договір відповідає положенням Закону України «Про оренду землі» та Типовому договору оренди землі,  вимогам  ст.ст. 202, 203, 204 ЦК України і не суперечить  ст. 13 Закону України «Про оренду землі», в якій визначено поняття договору оренди землі, та відповідає  ст. 14 Закону щодо форми договору, суд відмовляє позивачці в задоволені позову на підставі недоведеності вимог. Крім того,  договір містить визначені законом істотні умови для таких договорів.

Оскільки спірна земельна ділянка перебуває у користуванні фермерського господарства «Струмок» на підставі вищевказаного договору оренди, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову і в частині її повернення власнику, скасування державної реєстрації договору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 24, 124-126, 152, 158, 212 ЗК України, ст.1, 3-6, 11, 13-21, 35 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 202-204, 215 ЦК України, суд,

В и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства «Струмок» в особі голови ОСОБА_2, третя особа – Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання договору оренди недійсним, зобов’язання вчинити певні дій, відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Повний текст рішення виготовлений 14 травня 2010 р.

Суддя: