Справа №1-29/07

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Ковель                                                                                                             16 березня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої                                                                 АГЕЄВОЇ Є.О.

з участю секретаря                                                                   КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.

з участю прокурора                                                                  МОСІЙЧУКА О.П.

потерпілих:                            ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисника                                                                                  ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель сел.Льоно АДРЕСА_2, українця , громадянина України, з незакінченою середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованогоАДРЕСА_1 раніше не судимого

у вчиненні злочинів , передбачених ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ ,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і мешканця м. Ковель Волинської області АДРЕСА_3 , українця , громадянина України, учня 11 класу ЗОШ №10 м.Ковеля, раніше судимого :

23.11.2006 року Ковельським міськрайонним судом за ст. 186 ч.1 КК УКРАЇНИ до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі с.104 КК УКРАЇНИ з випробуванням з іспитовим строком 2 роки ,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ, суд , -

ВСТАНОВИВ   :

Неповнолітній ОСОБА_2, будучи притягнутим 30 серпня 2006

року до кримінальної відповідальності за вчинення злочину , передбаченого ст.186 ч.1 КК

УКРАЇНИ 22 листопада 2006 року близько 14 год 20 хв. на подвір"ї Ковельської

спеціалізованої      школи      №3       за      попередньою       змовою      з       неповнолітнім

ОСОБА_1, а ОСОБА_2 повторно відкрито заволоділи в неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 мобільним телефоном марки „ NOKIA N 70" вартістю 1929 грн., в якому знаходився стартовий пакет „Київстар" вартістю 20 грн і флеш-

 

карта RS-MHC вартістю 108 грн та мобільним телефоном марки „FLY-BIRD" вартістю 170

грн, в якому знаходився стартовий пакет „ UMC"                      вартістю 20 грн , на рахунку якого

знаходилась 1 грн. Всього неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою , а ОСОБА_2 повторно відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_3 загальною вартістю 2248 грн., чим заподіяли останньому майнову шкоду.

Неповнолітній ОСОБА_1 24 листопада 2006 року близько 10 год. 20 хв. в дворі будинку АДРЕСА_4 повторно відкрито заволодів у неповнолітнього ОСОБА_4, 1991 р.н. мобільним телефоном марки „ MOTOROLA" вартістю 600 грн, в якому знаходився стартовий пакет „ "DJUIСЕ" вартістю 50 грн. та флеш-карта об"ємом пам"яті 512 мб вартістю 150 грн., а всього при цьому відкрито заволодів майном загальною вартістю 800 грн., належним потерпілому ОСОБА_5 , чим заподіяв останньому майнову шкоду.

Неповнолітній ОСОБА_2, будучи засудженим 23.11.2006 року за ст.186 ч.1 КК УКРАЇНИ до 2 років позбавлення волі та звільненим від відбування покарання на підставі ст. 104 КК УКРАЇНИ з випробуванням з іспитовим строком 2 роки в період іспитового строку 29 грудня 2006 року близько 18.00 год. в місті Ковелі поблизу будинку № 15 у провулку Гагаріна повторно відкрито заволодів у потерпілого ОСОБА_6 мобільним телефоном марки „ NOKIA" вартістю 1500 грн. в якому знаходився стартовий пакет „Київстар" вартістю 40 грн. на рахунку якого знаходилось 17 грн. та флешкарта „ МІКРОСІДІ" вартістю 160 грн. , а всього при цьому повторно відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_6 загальною вартістю 1717 грн., чим заподіяв останньому майнову шкоду .

Підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих дій визнав повністю та показав суду , що 22 листопада 2006 року він разом з підсудним ОСОБА_2 в дворі школи №3 побачили в потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон, який вирішили подивитись, попросив потерпілого аби той перекинув декілька мелодій на його мобільний телефон , той погодився і почав демонструвати мелодії мобільного телефону , попросив його аби дав телефон в руки і потерпілий передавши йому телефон вийняв з кишені ще один мобільний телефон „FLY-BIRD". Побачивши цей телефон ОСОБА_2 попросив його дати телефон зателефонувати і потерпілий передав телефон йому. Постоявши декілька хвилин розвернулися і пішли у напрямі музичної школи , потерпілий йшов слідом за ними та просив повернути телефони , але на його слова уваги не звертали та пішли далі. Через два дні після цього після 11 години знаходився неподалік військкомату, де побачив незнайомого хлопця в руці якого був мобільний телефон марки,, MOTOROLA " , підійшовши до хлопця попросив його дати йому подивитись мобільний телефон. Спершу хлопець не погоджувався дати телефон , продовжував йти за ним та наполягати , а також запропонував свій мобільний телефон у заставу , хлопець погодився і вони обмінялись телефонами . Оглянувши телефон попросив передати його телефон , пообіцявши повернути взятий в потерпілого телефон , забравши свій телефон пішов в напрямі вулиці Незалежності не повернувши потерпілому його мобільний , викрадений телефон загубив через два дні.

Підсудний ОСОБА_2 вину визнав частково та показав суду, що 22 листопада 2006 року разом з ОСОБА_1 прогулювалися в району ЗОШ № 3 , в одного з учнів побачили мобільний телефон марки „ NOKIA " , ОСОБА_1 попросив в хлопця перекинути йому декілька мелодій і той передав телефон йому, коли потерпілий на його запитання котра година дістав інший телефон марки „ FLY " попросив його подивитись зазначений телефон і він передав його йому , умислу щодо заволодіння зазначеним телефоном не переслідував , пішов разом з ОСОБА_1 в сторону музичної школи , коли потерпілий кричав , що викличе міліцію дійсно замахнувся на його рукою , щоб налякати , коли потерпілий почав кричати злякався і забув про телефон , який залишився в його , чи поклав ОСОБА_1 телефон до своєї кишені не бачив. 29 грудня 2006 року разом з товаришем пішли до потерпілого ОСОБА_6, щоб подивитись диски, перед цим

 

потерпілий наніс йому побої тому хотів відомстити йому , забравши його телефон, Попросив в потерпілого телефон для того , щоб передзвонити і забрав телефон . Потерпілий просив віддати телефон,, коли відійшов від потерпілого на відстань 20-30 метрів той почав кричати , втікаючи чув як його намагалися наздогнати , але втік від переслідування. Наміру заволодіти телефоном не переслідував, хотів лише помститися потерпілому, на те, що той звернеться в міліцію не надіявся, телефон потерпілого продав.

Винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в відкритому викраденні чужого майна вчиненому повторно , за попередньою змовою групою осіб доведена дослідженими в ході судового слідства доказами.

1. По епізоду відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3 вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2. доведена слідуючи ми доказами :

-   показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, який показав суду, 22

листопада 2006 року під час перерви знаходився в дворі школи коли двоє незнайомих хлопців

покликали його до себе і один з них попросив перекинути йому з його мобільного декілька

мелодій, почав демонструвати йому які саме мелодії є у мобільному телефоні, але хлопець взяв

телефон з його рук і почав роздивлятися , кілька разів просив його повернути телефон, в цей час

інший хлопець запитав його чи не продає він телефон на що відповів , що продає телефон іншої

марки і дістав телефон марки „ FLY " та передав цьому хлопцю на його прохання подивитися,

Через деякий час обидва хлопці поклавши телефони до в своїх кишень пішли у напрямі

музичної школи, пішов за ними слідом і просив повернути викрадені телефони , після чого

ОСОБА_2 підбіг до нього і замахнувшись зімітував удар в обличчя , намагаючись залякати ,

злякавшись погрози зупинився , після чого сам звернувся до міліції;

-  показаннями свідка ОСОБА_8 з яких вбачається , що 22 листопада 2006 року на

подвір'ї коли №3 бачив в руках у ОСОБА_1а мобільний телефон марки „ NOKIA " , який

належав ОСОБА_3, бачив як ОСОБА_1 різко потягнув мобільний телефон , після чого обидва

підсудні пішли у напрямі музичної школи, ОСОБА_3 пішов слідом за ними і просив повернути

телефон, після чого ОСОБА_2 розвернувся і підбігши до потерпілого замахнувся рукою з

метою залякати останнього, ОСОБА_3 повернувся до нього і повідомив його , що підсудні

відібрали два його мобільні телефони марки „ NOKIA " і     „ FLY " ;

·  показаннями свідка ОСОБА_9 про те , що 22 листопада 2006 року останній був очевидцем того як ОСОБА_1 попросив ОСОБА_3 перекинути на його мобільний телефон декілька мелодій і взяв телефон у потерпілого, коли той дістав з кишені ще один мобільний телефон ОСОБА_2 попросив подивитись телефон і потерпілий передав його йому, після чого обидва підсудні пішли у напрямі музичної школи, ОСОБА_3, пішов слідом за ними і просив повернути його телефони , але ОСОБА_2 замахнувся на його рукою , після чого підсудні пішли далі не реагуючи на прохання потерпілого повернути його телефони ;

·  показаннями свідка ОСОБА_10 про те , що 22 листопада 2006 року чув як ОСОБА_1 просив ОСОБА_3 перекинути на його мобільний телефон декілька мелодій , спочатку потерпілий говорив , що в нього немає мобільного , але після настійливих прохань підсудного передав йому телефон марки „ NOKIA " , інший мобільний телефон марки „ FLY " який також дістав потерпілий також передав комусь із хлопців , обидва підсудні пішли у напрямі музичної школи , а потерпілий йшов слідом за ними та просив повернути телефони, але підсудні не звертали на його ніякої уваги ;

показаннями свідка ОСОБА_3 - матері неповнолітнього потерпілого , яка показала суду , що повернувшись зі школи син повідомив її про те , що двоє незнайомих хлопців відібрали два його мобільні телефони. 23 листопада 2006 року близько 16години коли вона разом з чоловіком під'їхали до будинку незнайомий молодий чоловік простягнув їй мобільний телефон „ NOKIA "   після чого зник ;

 

- протоколом заяви потерпілого ОСОБА_3 від 22.11.2006 року з приводу викрадення

його мобільних телефонів;

т.1 а.с.6 ;

- протоколом вилучення в підсудного ОСОБА_2. мобільного телефону „FLY-BIRD" та

SIМ- карти „ UMC";

т.1 а.с. 15

- протоколом огляду мобільних телефонів марки „ NOKIA N 70" та „FLY-BIRD" ;

т.1 а.с. 47 . Згідно копії постанови про притягнення в якості обвинуваченого 30 серпня 2006 року ОСОБА_2. притягнуто в якості обвинувачено    за ст. 186 ч.1  КК УКРАЇНИ за вчинення відкритого викрадення мобільного телефону 16 серпня 2006 року.

т.1 а.с. 115.

Аналізуючи досліджені докази вини підсудних по зазначеному епізоду обвинувачення суд вважає , що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2. в умисному відкритому заволодінні майном ОСОБА_3 вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 повторно доведена повністю, дії останніх по зазначеному епізоду обвинувачення належить кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ. Суд вважає , що в ході судового слідства не знайшло підтвердження застосування підсудними насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого з метою відкритого заволодіння майном потерпілого і виключає зазначену кваліфікуючу ознаку із обвинувачення підсудних.

11. По епізоду заволодіння майном у неповнолітнього ОСОБА_4 вина підсудного

ОСОБА_1 доведена :

- показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 про те , що 24 листопада 2006

року після проходження ним медичної комісії ОСОБА_5 попрохав його віднести належний йому

телефон марки „ MOTOROLA" відремонтувати , в районі вулиці Грушевського до нього

підійшов підсудний ОСОБА_1 і попросив показати мобільний телефон , відмовлявся дати

йому телефон , однак ОСОБА_1 наполягав далі і йшов слідом за ним. Після чого дав йому в руки

свій мобільний телефон , взявши телефон „ MOTOROLA" в руки підсудний деякий час

роздивлявся його після чого запропонував йому знову обмінятися телефонами, простягнув

ОСОБА_1 його телефон та простягнув іншу руку для отримання свого телефону , однак

ОСОБА_1 вихопив обидва мобільні телефони і пішов від нього , заволодівши мобільним

телефоном;

· показаннями потерпілого ОСОБА_5 з яких вбачається , що 24.11.2006 року він передав ОСОБА_4 для ремонту мобільний телефон „ MOTOROLA" , в якому знаходився стартовий пакет „ DJUICE та флеш-карта з об"ємом пам"яті 512 Мб. Хвилин через десять повернувся ОСОБА_4 та повідомив про те , що мобільний телефон у нього відібрав ОСОБА_1;

· протоколом усної заяви ОСОБА_4 з приводу викрадення мобільного телефону „ MOTOROLA";

т.1 а.с. 17

- протоколом виїмки у ОСОБА_1 стартового пакету „ DJUICE"

т.1 а.с.46 ; В   ході  судового   слідства  по   зазначеному   епізоду  обвинувачення  доведена  вина підсудного ОСОБА_1 в відкритому викраденні майна ОСОБА_5 , вчиненому повторно , дії підсудного досудовим слідством вірно кваліфіковано за ст.186 ч.2 КК УКРАЇНИ.

111. По епізоду заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_6 вина підсудного ОСОБА_2 доведена наступними доказами :

 

· показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те , що 29 грудня 2006 року близько 18 год він в провулку Гагаріна розмовляв з ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , коли дістав з кишені мобільний телефон „NOKIA" і почав бавитись цим телефоном , ОСОБА_2 попросив в нього телефон для того , щоб комусь зателефонувати , ОСОБА_2 комусь зателефонував і повернув телефон назад , але через декілька хвилин знову попросив його дати телефон , передав підсудному телефон , взявши телефон ОСОБА_2 відійшов від нього в сторону метрів за п"ять , чи телефонував сказати точно не може , розмовляв з свідком , побачив , що підсудний побіг разом з телефоном , так як був взутий в тапочки відразу слідом побігти не зміг , а перевзувшись побіг слідом за підсудним , але той втік , Повернувшись пробував зателефонувати на викрадений телефон , але не зміг , скинув повідомлення.. Часткову зміну своїх показань пояснює тим , що внаслідок вчиненого пограбування перебував в шоковому стані;

· показаннями свідка ОСОБА_10, який підтвердив , що підсудний ОСОБА_2 взявши телефон потерпілого аби зателефонувати разом з ним втік ;

· протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_6 з приводу викрадення телефону ;

т.2 а.с. 3;

Вироком Ковельського міськрайонного суд від 23 листопада 2006 року ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні злочину , передбаченого ст. 186 ч.1 КК УКРАЇНИ та засуджено до 2 років позбавлення волі і звільненого від відбування покарання на підставі ст. 104 КК УКРАЇНИ з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

т.2 а.с. 33-35.

Аналізуючи досліджені докази по зазначеному епізоду обвинувачення суд вважає , що вина підсудного ОСОБА_2 . в умисному відкритому викраденні майна ОСОБА_6, вчиненому повторно доведена повністю , дії підсудного за зазначеним епізодом обвинувачення належить кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ. Суд вважає , що показання підсудного ОСОБА_2. про те , що останній не мав наміру на відкрите викрадення викрадення майна потерпілого , а взяв мобільний телефон з ціллю помсти останньому спростовується показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_10 з яких вбачається , що підсудний взявши телефон потерпілого втік , а також тим , що після викрадення мобільного телефону ОСОБА_2 продав телефон , належний потерпілому .

Згідно копії свідоцтва про народження підсудний ОСОБА_1 народився0 ІНФОРМАЦІЯ_1 і являється на даний момент неповнолітнім.

т.1 а.с.91.

Копією свідоцтва про народження стверджується , що ОСОБА_2 , який народився 13.02.1990 року являється неповнолітнім.

т.1 а.с. 124.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховуючи суспільну небезпеку вчиненого підсудним злочину , те , що ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності , обставини , які пом"якшують покарання - з"явлення із зізнанням , щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину , добровільне відшкодування завданого збитку , вчинення злочину неповнолітнім . Суд вважає , що зазначені обставини пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , з урахуванням особи винного, який є неповнолітнім суд вважає можливим призначити підсудному покарання нижче від найнижчої межі , встановленої для санкції статті за якою ОСОБА_1 притягається до кримінальної відповідальності.. Суд вважає можливим , призначивши відносно ОСОБА_1 покарання в виді позбавлення волі звільнити його від відбування покарання з випробуванням , надавши можливість неповнолітньому для виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховуючи суспільну небезпеку вчиненого підсудним злочину , обставини , які пом"якшують покарання - з"явлення

 

із зізнанням , активне сприяння розкриттю злочину , добровільне відшкодування завданого збитку , вчинення злочину неповнолітнім. Суд вважає , що зазначені обставини пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , з урахуванням особи винного, який є неповнолітнім суд вважає можливим призначити підсудному покарання нижче від найнижчої межі , встановленої для санкції статті за якою ОСОБА_2 притягається до кримінальної відповідальності.. Одночасно суд звертає увагу , що підсудним ОСОБА_2 вчинено грабіж майна потерпілого ОСОБА_3 в період судового розгляду справи про його обвинувачення за ст. 186 ч.1 КК УКРАЇНИ , а заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 після постановления відносно його обвинувального вироку в період іспитового строку і вважає , що вчинення ОСОБА_2 аналогічних злочинів за день до постановления вироку по справі та в період іспитового строку визначеного судом свідчить про те , що підсудний не розкаявся у вчинених злочинах, не припинив своєї злочинної діяльності , а продовжив її в зв"язку з чим потребує при призначенні йому покарання застосування найбільш суворих заходів примусу шляхом призначення відносно його покарання у вигляді позбавлення волі. З зазначених вище підстав суд вважає неможливим повторне застосування відносно підсудного ст.104 КК УКРАЇНИ. Підсудним ОСОБА_2 епізод пограбування потерпілого ОСОБА_3 вчинено до постановления вироку 23 листопада 2006 року , дії підсудного за даним епізодом обвинувачення кваліфікуються за ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ при призначенні покарання підсудному за скоєння зазначеного злочину суд за сукупністю злочинів застосовує правила ч.4 ст.70 КК УКРАЇНИ . Відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 , вчинене підсудним ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ , зазначений злочин підсудним вчинено в період іспитового строку , встановленого вироком суду , призначаючи підсудному покарання за сукупністю вироків суд застосовує правила ст. 71 КК УКРАЇНИ.

Керуючись ст. ст.323 , 324 КПК УКРАЇНИ   суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ призначивши покарання на підставі ст.69 КК УКРАЇНИ у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 104 КК УКРАЇНИ звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки за умови нескоєння ОСОБА_1 нового злочину. Відповідно до ст.76 КК УКРАЇНИ покласти на ОСОБА_1 в період іспитового строку обов"язки :

1. Періодично щомісячно з"являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ст. 186 ч.2   КК УКРАЇНИ , призначивши покарання:

- за ст. 186 ч.2 КК УКРАЇНИ на підставі ст.69 КК УКРАЇНИ - позбавлення волі на строк два роки шість місяців ;

на підставі ч.4 ст. 70 КК УКРАЇНИ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань до призначеного покарання частково приєднати покарання , що визначено за вироком Ковельського міськрайонного суду від 23 листопада 2006 року та визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки;

- за ст.186 ч.2 КК УКРАЇНИ на підставі ст.69 КК УКРАЇНИ - позбавлення волі на строк два роки шість місяців .

 

На підставі ст.71 КК УКРАЇНИ до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання , визначене на підставі ст.70 ч.4 КК УКРАЇНИ і за сукупністю визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1. залишити підписку про невиїзд.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_2. залишити утримання під вартою , строк відбування покарання рахувати з 11 січня 2007 року , зарахувати в строк відбування покарання перебування ОСОБА_2. під вартою з 6 по 8 грудня 2006 року..

Речові докази в справі : мобільні телефони марки „ NOKIA N 70" та „FLY-BIRD" , передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 залишити в його володінні, стартовий пакет „ DJUICE" , переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити в його володінні.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення , а засудженим ОСОБА_2 в цей же строк з дня отримання копії даного вироку.