Копія: Справа №2-452/2006р.

РІШЕННЯ

ШЯМУКРАЇНИ

06 квітня 2006 року Старобілъський районний суд Луганської області в складі:        

головуючого судді        Ляшенко Т.С.

при секретарі        .        ТулововойАС

з участю позивачів        

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старобільську справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним і встановлення права власності на частину магазина,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те,

що 20 серпня 2005 року вони придбали у відповідача по договору купівлі-продажу 1/4 частину магазина  АДРЕСА_1 , віддали йому грощі, він обіцяв посвідчить нотаріально цей, договір, але ухиляється від цього, вони через це не можуть в повному обсязі володіти, користуватися і розпоряджатися купленою частиною магазину) тому просили суд визнати договір куплі-продажу дійсним і, встановити за ним право власності на ј частину магазину за ними. ОСОБА_2 просила також встановити за нею право, власндсті на ј   частину ; магазина, оскільки ця частина повинна належать їй по умовам мирової угоди розподілу майна між відповідачем і ОСОБА_5 , тобто між її батьками.

       У удовому засіданні  ОСОБА_6  позов свій підтримала повністю і пояснила, що по мировій угоді між батьками - відповідачем по справі і .матір`ю  ОСОБА_5  еони віддали їй у власність 1/4 частину магазину № НОМЕР_1 по вул. 3 Ітернаціоналу 92 в м. Старобільську, а потім вона з

ОСОБА_7 купили у батька його 1/4 частину цього ж магазину, віддали йому гроші, але договір не посвідчений, тому вона просила визнати за нею право власності на ј частину і 1/8 частину магазину.

ОСОБА_3  свій позов підтримала  повністю, , пояснивши, що  купила , разом з ОСОБА_2 у відповідача ј частину магазина, віддали гроші, но договір не посвідчено до цього часу, тому вона просила суд визнати договір купівлі -продажу частини магазина дійсним встановити за нею право на 1/8 частину магазина.        .

ОСОБА_4 у своїй заяві вказав, що з вимогами дочки — ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він згодний. Дійсно він продав їм свою частину магазину 20 серпня 2005 року. З того часу вони володіють, використовують

І розпоряджаються магазином. Просив суд розглянути справу без нього.

ОСОБА_5 - залучена судом, як співвідповідачка не заперечувала . проти задоволення вимог позивачів. Вона пояснила, що з відповідачем уклали мирову угоду про розподіл майна, згідно якого вона відмовилася від ј  частки магазину на користь відповідача а той зобов ’язаний був передати цю частку/ доньці ОСОБА_2 , позивачці по цій справі, але документи на доньку' пре не оформлені Другу 1/4 частку відповідач продав доньці, а вона зі своєю матір`ю купили цю частку, оскільки донька ще не має своїх коштів, але не всю, а тільки. 1/2 її частину, тобто 1/8 частину магазину, іншу купила ОСОБА_8 0.І Гроші за його частку?, продану позивачам, вони сплатили, відповідач не посвідчив договір кутвлі-продажу, хоча гроші видані 20 серпня 2005 року і він з того часу в магазині, не з 'являється, фактично передавиш всі повноваження позивачам по магазину.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає майно у власність покупцеві а покупець приймає майно і зобовязується сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу нерухомого -майна підлягає нотаріальному? посвідченню та державній реєстрації.

Відповідаю до ч. 2 ст 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що стверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.        

Належність проданюї Ѕ частини магазину № 18 відповідачу стверджується договором купівлі – продажу від 20 січня 1998 року, року посвідченого приватним нотаріусом. Старобільського районнюго нотаріального округу Пульним С.М., а також мировою угодою затверджена Старобільським районним судом від 01 березня. 2005 Згідно Г договору купівлі-продажу відповідач, перебуваючи у шлюбі ОСОБА_5 , купив 1/2 частину магазину № НОМЕР_1 , а на підставі ухвали суду про прийняття мирової угоди відповідач зобов ‘язуваєся зробити відчуження 1/2 частини магазину на свою неповнолітню доньку ОСОБА_2  ,  позивачку даній справі.

Відповідач у своїй заяві підтвердив, що другу 1/4 частку магазину продав доньці ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , але договір не посвідчено.

На підставі викладеного суд і задовольняє вимоги позивачів оскільки сторонами виконані умови правочину, но не посвідчено правочин нотаріально.

Керуючись ст.с,п 220, 655, 657 ЦК України, ст.ст 10.60-61, 179,212- 214, 292-294 ЦПК України суд

" ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.        

Визнати договір купівлі-продажу 1/4 частини магазину № НОМЕР_1  по АДРЕСА_2  20 серпня 2005 року гідно якого   ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  купила  частку магазину.        

Встановити за  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 право власності за кожною на 1/8 частки магазину  АДРЕСА_3 .

     Встановити за  ОСОБА_2 право власності на ј часту магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Старобільський районний суд  шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Голова С.Ю.Рукас

Старобільського районного суду