Справа № 2-3027/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010  року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі :

головуючого судді: Жуковій О.Є.

при секретарі: О.С.Сусловій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки справу за позовом ОСОБА_1    до Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш”  про стягнення заборгованості по заробітній платі,  відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2010  року ОСОБА_1     звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що він  з ВАТ “Горлівський завод “Реммаш”  знаходився в трудових правовідносинах.  14.04.2009  року був звільнений за ст. 40 п.1  КЗпП України.

Позовні вимоги ОСОБА_1    обгрунтував тим, що в порушення  ст. 116 КЗпП України , відповідач не здійснив з ним повний розрахунок при звільненні та не виплатив заборгованість по заробітній платі, яка складає 5 528,96 гривень, чим порушив його права, примусив займати гроші у родичів. Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 5528,96 гривень,   а також заподіяну йому моральну шкоду в сумі 1500 гривень

У судове засідання ОСОБА_1  надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача також надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. В наданому до суду запереченні позов визнав частково. Не оспорював наявності заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1   в сумі 5528,96   гривень. В решті  позовні вимоги ,  а саме в частині відшкодування моральної шкоди  не визнав з тих підстав, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 18 жовтня 2002 року було порушено справу  про банкрутство у відношенні заводу та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, через те що відповідач не мав можливості провести розрахунок з позивачем  . Крім того, наполягав а відмові в задоволенні позову в частині відшкодування моральної коди через пропущення позивачем строку звернення до суду встановленого ст.  233 КЗпП України.

Суд,  дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов належить частковому задоволенню з наступних  підстав.

Відповідно до ст.116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Як вбачається з копії трудової книжки (а. с. 3-8 ) ОСОБА_1   працював на підприємстві відповідача і був звільнений 14.04.2009 року за п.1 ст. 40  КЗпП України. З довідки наданої ВАТ “Горлівський завод “Реммаш”  вбачається, що на день звільнення позивача з роботи йому була нарахована, але залишилась не виплачена заробітна плата в сумі 5528,96  гривень (а.с.9), тому з відповідача на користь ОСОБА_1    слід стягнути вказану суму.

Вирішуючи вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав  призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п.13 ППВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди”  від 31 березня 195 року № 4  відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення,  невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах тощо), яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для  організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню  (немайнової) шкоди  покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності .

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачем було дійсно порушено  права ОСОБА_1  у сфері трудових правовідносин, що виразилося в невиплаті йому належних при звільненні сум заробітної плати та вихідної допомоги , через що у суду не викликає сумнівів , що вищевикладене призвело до моральних страждань позивача, вимусило  його прикладати  додаткові зусилля для організації свого життя і йому дійсно було заподіяно моральну шкоду.

Разом з тим, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки ст. 233 КЗпП України встановлений тримісячний строк , протягом якого працівник може звернутися до суду   про вирішення трудового спору, з дня , коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач був звільнений з роботи 14.04.2009 року, а до суду звернувся лише 31 березня 2010 року. В зв?язку з тим, що підстав для поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 не встановлено, і абз. 6 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України  “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13  від 24.12.1999 року передбачено, що  пропуск без поважних причин  тримісячного строку  звернення до суду  є самостійною підставою для відмові в позові, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі  1500 гривень задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 116,117 , 237-1  КЗпП України, п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)  шкоди”  від 31 березня 1995 року № 4 , ст. 10,11, 209, 212,214,215, 217, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” на користь ОСОБА_1    заборгованість по заробітній платі в сумі   5528  (п?ять тисяч п?ятсот двадцять вісім ) гривень 96 копійок .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш”  на користь держави судовий збір в сумі 55 (п?ятдесят п?ять ) гривень 28 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 (сто двадцять ) гривень

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць допустити до негайного виконання.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: