Справа  №2-592/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі:  головуючої  - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання  - Бінько М.А.,

           за участю позивача  -  ОСОБА_1,

           представника позивача -  адвоката ОСОБА_2,

           відповідачки - ОСОБА_3,

           представника відповідачки - ОСОБА_4,

           третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_5,

           розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті  Вознесенську Миколаївської області цивільну за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди,  завданої дорожньо -  транспортною  пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача  фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 7 380 грн. 26 коп. та 2 000 грн. 00 коп. компенсації  моральної (немайнової) шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.04.2009 року близько   12 год. 00 хв. по вул. Пархоменко в м. Вознесенську Миколаївської області, ОСОБА_5, керуючи належним відповідачу транспортним засобом - автомобілем "МАЗ - 5440 08", реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив п. п. 10.4 Правил дорожнього руху,  внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом - "ВАЗ - 2111 4"  реєстраційний номер НОМЕР_2, що  належить позивачу.  Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди позивач ОСОБА_1  зазнав матеріальних збитків у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля в сумі 7 380 грн. 26 коп.

Також просив  стягнути компенсацію  моральної (немайнової) шкоди в розмірі   2 000 грн. 00 коп., оскільки, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди  він отримав  негативні емоції та переживання через пошкодження належного йому майна, в зв'язку з чим порушився звичайний ритм його життя, так як він був змушений витрачати час на ремонт автомобіля, оформлення відповідних документів та захист своїх порушених прав у судовому порядку.  

Ухвалою  суду від 29.04.2010 року була здійснена заміна неналежного відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 -  належним  - ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Також   просили стягнути з відповідачки понесені судові витрати: 82 грн. 30 коп. судового збору, 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, 1 500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, 900 грн. 00коп. витрат на проведення досліджень і розрахунків вартості матеріального збитку.

Відповідачка в судовому засіданні  позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, не погодившись лише  з розміром компенсації моральної (немайнової) шкоди, вважаючи його завищеним.

        Представник відповідачки в судовому засіданні  підтримав позицію  останньої.

        Третя особа без самостійних вимог  ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення його був повідомлений належним чином.  Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, суд, вважав можливим розглянути справу за відсутності вказаної особи.  

Дослідивши матеріали справи  в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України,  суд прийшов до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 24.04.2009 року близько   12 год. 00 хв. по вул. Пархоменко в м. Вознесенську Миколаївської області, ОСОБА_5, керуючи належним відповідачці ОСОБА_3 транспортним засобом - автомобілем "МАЗ - 5440 08", реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив п. п. 10.4 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом - "ВАЗ - 2111 4"  реєстраційний номер НОМЕР_2, що  належить позивачу ОСОБА_1

За фактом скоєння вказаної дорожньої транспортної пригоди  водій ОСОБА_5  був притягнутий до адміністративної відповідальності та постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.07.2009 року, зміненою постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 31.08.2009 року, був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого  ст. 124 КпАП України.  

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України  вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу щодо цивільно - правових наслідків дій особи.  

Згідно з вимогами ст.ст. 1166 - 1168, 1187 ЦК України, власник транспортного засобу має відповідати за шкоду, завдану внаслідок дії цього джерела підвищеної небезпеки, якщо не доведе, що шкода є наслідком непереборної сили, або умислу потерпілого.

      При цьому, за положеннями ч.2 ст. 1187 ЦК України, власником джерела підвищеної небезпеки, вважається особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Що також, узгоджується з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", де зазначено, що  "під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Тобто, для вирішення питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст. 1187 ЦК України необхідно визначити дві основні ознаки володільця транспортного засобу: юридичну та матеріальну (фактичну), тобто виявити того, хто фактично володіє цим транспортним засобом (здійснює його експлуатацію, використання, зберігання та утримання), та відповідні правові підстави такого володіння.

Так, як вбачається з матеріалів справи  автомобіль  "МАЗ - 5440 08", реєстраційний номер НОМЕР_1, за участю якого була скоєна вищевказана дорожньо - транспортна пригода, належить відповідачці ОСОБА_3 на підставі  довідки - рахунку ЄГП  № 662307 від 21.06.2007 року, що підтверджується довідкою Вознесенського ВРЕВ УДАІ  УМВС України в Миколаївській  за № 747 від 15.10.2009 року.

Факт перебування ОСОБА_5, який керував обумовленим транспортним засобом під час дорожньо - транспортної пригоди, в трудових відносинах з власником автомобіля в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження. Разом з тим, з пояснень відповідачки слідує, що останній здійснював експлуатацію даного  транспортного засобу без належного підтвердження зазначеного права, але з дозволу його власниці.  Дані обставини визнані відповідачкою в судовому засіданні, тому приймаються судом, відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України.  

      Отже, відповідачка ОСОБА_3, як володілець указаного автомобіля ""МАЗ - 5440 08", який є джерелом підвищеної небезпеки, зобов'язана відшкодувати позивачу заподіяну йому шкоду.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

      Як вбачається з висновку автотоварознавчого дослідження від 18.05.2009 року, який в розумінні ст.ст. 57, 64 ЦПК України, є письмовим доказом, що обґрунтовує розмір заподіяних збитків, матеріальна шкода, завдана позивачу ОСОБА_1 пошкодженням належного йому транспортного засобу внаслідок дорожньо -транспортної пригоди,  складає  7 380 грн. 26 коп.

        Наведений розмір  матеріальної шкоди відповідачка не оспорювала, отже, остання  підлягає стягненню з неї в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 23  ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  

      Так, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, яких зазнав останній у зв'язку із  пошкодженням належного йому майна.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами) розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  

Тому, виходячи з указаних засад цивільного законодавства та враховуючи характер і обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача і пошкодження автомобіля, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню компенсація моральної (немайнової) шкоди в розмірі  700 грн.   00 коп.

В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.  Таким чином, з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, з урахуванням ступеня їх задоволення (86 %) в сумі 2 237 грн. 98 коп.

Керуючись  ст. ст. 10, 11, 57, 60, 64, 88, 212 -  215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди,  завданої дорожньо -  транспортною  пригодою, - задовольнити частково.  

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування матеріальних збитків 7 380 грн. 26 коп., компенсацію  моральної (немайнової) шкоди в сумі  700 грн. 00 коп. та в повернення понесених судових витрат  2 237 грн. 98 коп.,  а всього 10 318 (десять тисяч триста вісімнадцять) грн. 24 коп.  

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                                   Суддя                            Л.В. Лузан