Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/394/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Гальчинській А.О., за участю прокурора Сломінської Ю.А., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Вакуленка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Данілова Д.В., в рамках кримінального провадження № 12021100070000073 від 15.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

УСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Данілов Д.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сломінською Ю.А., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження № 12021100070000073 від 15.01.2021.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.01.2021 приблизно о 02 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , маючи ключ від СТО, що розташована по вулиці Стеценка, 30 в м. Києві, разом із ОСОБА_1 зайшли на територію по власних справах. Перебуваючи на території СТО по вулиці Стеценко, 30 у м. Києві у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом «Hyundai Sonata» номер кузова НОМЕР_1 , вчиненому групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел з метою заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_2 , маючи доступ до ключів від автомобіля «Hyundai Sonata» номер кузова НОМЕР_1 , які зберігались в приміщенні СТО, сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_1 сів у якості пасажира, та розпочали рух, тим самим вилучивши вказаний транспортний засіб, вартість якого становить 5 тис. доларів США, з користування потерпілого ОСОБА_3 всупереч його волі.

Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий і прокурор вважають наступні ризики.

На ризик переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином вказує те, що ОСОБА_1 , усвідомивши невідворотність покарання, може зникнути від органу досудового розслідування або суду та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.

Також, санкція статті, що інкримінується підозрюваному, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Підозрюваний, усвідомивши міру покарання, може вирішити переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки відносно нього 27.06.2019 Київською місцевою прокуратурою № 9 вже скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України, а 18.09.2019 Київською місцевою прокуратурою №7 скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 146 КК України.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід. Крім того, заперечували факт затримання підозрюваного 16 січня 2021 року, вказували, що фактично останнього було затримано ще 15 січня 2021 року.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у статті 178 КПК України.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні пояснили, що фактично підозрюваного було затримано 15.01.2021 у м. Вінниці. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з підозрюваним, мають спільну дитину, а про затримання підозрюваного саме 15 січня 2021 дізналася того ж дня по телефону.

В матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу наявний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.01.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 було затримано о 02 год. 00 хв. 16.01.2021 року.

Протокол затримання підписано особисто ОСОБА_1 та його захисником Дмитренком Д.Ф., зауважень і доповнень до протоколу не зазначено.

Суд не бере до уваги вказані пояснення підозрюваного та свідка щодо фактичного затримання 15.01.2021 з огляду на відсутність інших доказів, які підтверджують фактичне затримання особи саме в цей день. Крім того, в матеріалах клопотання міститься протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.01.2021, згідно якого підозрюваного ОСОБА_1 було затримано о 02 год. 00 хв. 16.01.2021, відносно чого останній не мав заперечень, підписавши вказаний протокол у присутності захисника без жодних зауважень, а в порядку ст. 206 КПК України останні не зверталися.

16.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

З матеріалів провадження вбачається, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Обґрунтована підозра підтверджується доданими до клопотання доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 15.01.2021; протоколом огляду місця події від 15.01.2021; протоколом затримання в порядку 208 КПК України від 16.01.2021 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 16.01.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 16.01.2021.

Згідно вимог підпунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.

Оцінюючи ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з повідомленої особі підозри та доказів, якими вона обґрунтовується, при цьому, слідчим суддею було проаналізовано всі наявні матеріали, що були долучені до клопотання, а відтак, останній прийшов до висновку про обґрунтованість даних ризиків в цій частині.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховує репутацію підозрюваного, який раніше не судимий, однак притягнутий до кримінальної відповідальності 27.06.2019 Київською місцевою прокуратурою № 9 скеровано до суду обвинувальний акт за частиною 1 статті 185 КК України, а 18.09.2019 Київською місцевою прокуратурою № 7 скеровано до суду обвинувальний акт за частиною 2 статті 146 КК України.

Крім того, суд враховує, що підозрюваний не працює, проживає в м. Києві в хостелі (гуртожитку), а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення.

А відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 58 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених законом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує доведеність на даний момент того, що злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, а тому вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчим в клопотанні заявлено про необхідність визначення розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; повністю утриматись від спілкування з особами, анкетні дані яких зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув' язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві Данілова Д.В., в рамках кримінального провадження № 12021100070000073 від 15.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок пять тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; повністю утриматись від спілкування з особами, анкетні дані яких зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала слідчого судді діє до 16 березня 2021 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Д.В. Петров