Справа № 2-212/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  07 травня 2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Лузан Л.В., при    секретарі    судового засідання  - Бінько М.А.,

за участю: відповідача - ОСОБА_1,

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства  «Банк «Фінанси та Кредит» до  приватного підприємства  «Ріко», ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором , -  

ВСТАНОВИВ:

           12.11.2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі -  Банк) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «Ріко» (далі – ПП «Ріко») , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором  у розмірі 150 599 грн. 30 коп. та   судових витрат  по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між  Банком та відповідачем ПП «Ріко» 09.10.2007 року був укладений кредитний договір № 166-07/МБ за умовами якого Банк надав позичальнику кошти (кредит) у сумі 140 000 грн. 00 коп. строком до 06.10.2017 року,  за умови погашення кредиту частинами щомісячно відповідно до графіку та сплати позичальником 18,5 % річних за користування кредитом.  

            В якості забезпечення виконання даного зобов’язання були укладені договори поруки       №01-166-07/МБ від 09.10.2007 року, №02-166-07/МБ від 09.10.2007 року між позивачем та відповідачами  ОСОБА_1, ОСОБА_2,  відповідно до яких останні, на добровільних засадах взяли на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням боржника – ПП «Ріко», які виникають з умов кредитного договору    № 166-07/МБ  від 09.10.2007 року, в повному обсязі цих зобов’язань.

Посилаючись на те, що Банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідачі незважаючи на це, порушили  його, оскільки, своєчасно не погашали кредит та не сплачували відсотки за користування ним, тому кредитор має право на застосування наслідків, передбачених п.п. 6.1 п. 6 даного кредитного договору, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути солідарно  з відповідачів ПП «Ріко», ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором,  яка  станом на  21.10.2009 року становить – 150 599 грн. 30 коп. з яких:

-     заборгованість за кредитом – 131 924 грн. 94 коп.;

-     заборгованість по простроченим відсоткам -  14 182 грн. 57 коп.;

-           заборгованість по нарахованим відсоткам -  3 343 грн.  30 коп.;

-           пеня – 1 148 грн. 49 коп.

    Також, позивач просив  стягнути з відповідачів  в повернення сплачених останнім при зверненні з позовом до суду  1 506 грн. 00 коп. судового збору та   120 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

В подальшому розмір позовних вимог був збільшений.  Так позивач   просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом, яка станом на 21.01.2010 року становить  157 452 грн. 02 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 131 924 грн. 94 коп., заборгованість по простроченим відсоткам  –      17 525 грн.  87 коп., донараховані відсотки за період з 21.10.2009 року по 20.01.2010 року – 6 151 грн. 68 коп. та пеня -  1 849 грн. 53 коп.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Надіслав на адресу суду заяву,  в якій просив розглянути справу за його відсутності.  Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася. Згідно заяви, що надійшла на адресу суду, просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача ПП «Ріко»  в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомив.

Дослідивши та оцінивши  матеріали справи в межах заявлених позовних  вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ( в подальшому відбулася зміна найменування юридичної особи на ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит ) та ПП «Ріко» був укладений  кредитний договір № 166-07/МБ строком до 06.10.2017 року,   згідно якого Банк надав позичальнику в тимчасове платне користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості  кредитні кошти  (кредит) у сумі 140 000 грн. 00 коп.  

Відповідно до п.п.2.1 п.2 даного договору,  кредит був виданий позичальнику  шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

В якості забезпечення відповідачем  ПП «Ріко» своїх зобов'язань  щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, згідно кредитного договору, можливих штрафних санкцій, Банк в день укладення даного договору кредиту  укладає договори поруки з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до яких останні на добровільних засадах взяли на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням боржника – ПП «Ріко», які виникають з умов кредитного договору  №166-07/МБ від 09.10.2007 року, в повному обсязі цих зобов’язань.

Отже, судом встановлено, що між сторонами мають місце договірні  відносини,  зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша  фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ Банком, відповідач ПП «Ріко» взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного  погашення належних за кредитним договором платежів не виконав, в наслідок чого утворилась заборгованість за  вказаним договором.  

Таким чином, суд вважає, що  невиконання умов кредитного договору та договорів поруки знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, що дає підстави для застосування правових наслідків, встановлених договором або законом, відповідно до положень  ст. 611 ЦК України.

Так, згідно п.п. 6.1 п. 6  кредитного договору, у випадку порушення позичальником  зобов'язань,  передбачених умовами даного  договору,  Банк  має право  достроково повернути  кредитні кошти за цим договором.

Крім того, п.п.7.1 п.7 даного кредитного договору передбачено, що при порушені строків внесення платежів по кредиту  позичальник сплачує пеню  за кожен  день прострочення платежу  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та  поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки  (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Так, договорами  поруки  №01-166-07/МБ та №02-166-07/МБ від 09.10.2007 року передбачено, що  поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник.   Позичальник та поручитель відповідають  перед  кредитором  як солідарні боржники, що означає  право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.п.1.1 п.1 кредитного договору повністю як від позичальника та поручителя разом,  так і від кожного окремо.  

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між  сторонами  мали місце  договірні правовідносини, які повинні виконуватися  належним чином,  відповідно до умов договору  та в установлений строк  (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачі  порушили умови кредитного договору та  договорів поруки,  тому з врахуванням вимог ст.526 ЦК України та  умов кредитного договору та договорів поруки повинні  відповідати за неналежне виконання  взятих на себе зобов'язань.

За таких обставин, відповідно до ст. 543, 549, 553-554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а з відповідачів  в солідарному порядку  підлягає  стягненню  розмір заборгованості   за кредитним договором на загальну суму 157 452 грн. 02 коп.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідачів   на користь позивача підлягають стягненню  в повернення сплаченого судового збору 1 574 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

           Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства  «Банк «Фінанси та Кредит» до  приватного підприємства «Ріко», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором  - задовольнити .

    Стягнути   в солідарному порядку з боржника приватного підприємства «Ріко» та його  поручителів   ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь Публічного акціонерного товариства  «Банк «Фінанси та Кредит»    (р/р 39002011509980 у ВАТ «Банк «Фінанси  та Кредит», МФО 326933, ЄДРПОУ 26499505) заборгованість за кредитним договором  № 166-07МБ від 09.10.2007 року  в розмірі 157 452  (сто п’ятдесят сім тисяч чотириста п’ятдесят дві)  грн. 02 коп., яка утворилась станом на 21.01.2010 року.

Стягнути в рівних частках з  приватного підприємства «Ріко», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь  Публічного акціонерного товариства  «Банк «Фінанси та Кредит»    (р/р 39002011509980 у ВАТ «Банк «Фінанси  та Кредит», МФО 326933, ЄДРПОУ 26499505) судові витрати: судовий збір   в розмірі  1 574 грн. 52 коп.  та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 1 694 (одна тисяча шістсот дев’яносто чотири) грн. 52 коп.,  тобто по 564 (п’ятсот шістдесят чотири) грн. 84 коп.  з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний Миколаївської області  суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку  ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                                         Суддя                Л.В.Лузан