Номер справи 623/4248/20

Номер провадження 2/623/193/2021

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.

з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року представник Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 12455,66 грн. та покласти на відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи у суді.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу був наданий строк для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин, встановлювався строк для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач мав право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з?явився, причину своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що відповідає вимогам ст.128, 130 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

В зв`язку з наведеним, 16.12.2020 р. на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик в судове засідання відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач в установлені ч.7 ст.178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про розгляд вказаної цивільної справи, в судове засідання на розгляд справи не з`явився, будучи повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 18.08.2016 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову. Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 7000,00 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2,3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.69. Договору – короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

У порушення норм закону та умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 12.10.2020 року має заборгованість – 12455,66 грн., з яких:

- 8924,14 грн. – заборгованість за тілом кредита,

в т.ч.: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредита;

8924,14 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

- 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

- 611,03 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

- 2920,49 грн. – нарахована пеня;

- 0,00 грн. – нараховано комісії.

Порядок погашення кредиту встановлений договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року за № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до 4.2 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року за № 1669-VII територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Як визначено у прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (стаття 11) дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

За інформацією відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 10.12.2020 року вих. № 3208, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в м. Ізюм Харківської області. (а.с.71).

Місто обласного значення - м. Ізюм (Ізюмська міська рада) та Ізюмський район входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року.

Тобто мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями накладається відповідно до вимог вказаного Закону з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.

Згідно ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що сума пені в розмірі 2920,49 грн. не підлягає стягненню згідно норм вищезазначеного Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Таким чином, позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" підлягає частковому задоволенню, а саме: підлягає стягненню 9535,17 грн. (8924,14 грн. заборгованість за тілом кредита + 611,03 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 1609,08 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 549-552, 625, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) заборгованість по кредиту в розмірі 9535,17 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,08 грн., а всього 11144,25 грн. (одинадцять тисяч сто сорок чотири грн. 25 коп.) на рах. № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя П.П. Винниченко