№ 2-а-987/10

  ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року                                                           Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:  головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов’язання  здійснити перерахунок та виплату пенсії як дитині війни.

В позові зазначено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до cm. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі cm. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках позивачу така Допомога не виплачувалась, а у 2008-2009 роках виплачувалась у неповному розмірі. Згідно наданих довідок з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, щомісячна соціальна допомога виплачувалась у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, що і стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову з вимогою про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і відповідно до cm. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі cm. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках позивачу така допомога не виплачувалась, а у 2008-2009 роках виплачувалась у неповному розмірі. Згідно наданих довідок з пенсійного фонду, щомісячна соціальна допомога виплачувалась у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 1 ст.1 та ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945р.) Другої світової війни було менше 18 років; дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України" на 2006рік" від 20.12.2005 р. з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Статтею 110 цього Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею  - у 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів Закону України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік" від 19.01.2006року).

Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік" (від 10.12.2006р.) з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007рік дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 111 цього Закону встановлено, що у 2007р. підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

 Положення пункту 12 ст.71 , ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними на підставі рішення, Конституційного Суду України№6-рп/2007 від 09.07.2007р.

Пунктом 41 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (№107 від 28.12.2007р.) статтю 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: „дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Положення п.41 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (№107 від 28.12.2007р.) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008р..

Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Законів України про державні бюджети України на 2008, 2009 роки встановлений в наступних розмірах: з 01.10.2008 р. - 498грн. та з 01.01.2009року по 01.10.2009року 498 грн.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн. Згідно ч. 2 cm. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частин 1,2 cт. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Закон України „Про соціальний захист дітей війни" був прийнятий 18.11.2004 р. і опублікований в газеті „ Урядовий кур’єр " №244 від 22.12.2004 р.

Закон України „Про державний бюджет України на 2006 р." прийнятий 20.12.2005 p., опублікований 30.12.2вй5~р. в газеті „Голос України»  №249, газеті „ Урядовий кур’єр" № 250-251.

Закон України „Про державний бюджет на 2007р." прийнятий 19.12.2006p., опублікований в газеті „ Урядовий кур’єр" 23.12.2006р. №243, „Голос України" №246 від 27.12.2006р.

Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007, яким визнано неконституційними положення пункту 12 ст.71 , ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007p.», прийняте 09.07.2007р.

Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 p., яким визнано неконституційним положення п.41 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ", було прийняте 22.05.2008р.

Таким чином, закони та Рішення Конституційного Суду України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог були офіційно оприлюдненні у встановленому законом порядку і позивач мала змогу ознайомитися з ними. З огляду на це суд дійшов до переконання про те, що причина пропущення строку звернення позивача до адміністративного суду не є поважною, а за наявності письмового наполягання відповідача про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог за 2006 рік, 2007 рік, та за період з 01.01.2008 р. по 30.11.2008р.

Що стосується вимог позивача про стягнення не нарахованих та не виплачених в повному об’ємі коштів за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

З дати прийняття Рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 р. фактично відновила свою дію cm. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є неправомірним та суперечить конституційному принципу верховенства права, визначеному в ст.8 Конституції України.

Позивач народився 21.08.1938 року, а тому відповідно до ст.1 Закону України №2195 від 18.11.2004 р. „Про соціальний захист дітей війни" він підпадає під дію цього Закону. Стаття 6 (чинна з 01.01.2006р.) Закон України №2195 від 18.11.2004р. „Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею абзацом 1 ч. 1 та ч. З ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено , що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Приймаючи до уваги ту обставину, що будь-якими іншими законами України розмір мінімальної пенсії за віком на час прийняття рішення не визначений, суд вважає за можливе застосувати для вирішення даного спору визначення розміру мінімальної пенсії за віком, яке вказане в абзаці 1 ч. 1 cm. 28 цього Закону, застосувавши при цьому принцип аналогії закону відповідно до ч. 1 cm. 8 ЦК України. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 30.09.2008р. у справі№21-87во08 про перерахунок пенсії: „Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті. "

Законом України від 28.12.2007 р. „Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих атів України" було викладено зміст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції, яка передбачала виплату підвищення до пенсії лише в розмірі 10% прожиткового мінімуму, що призвело до звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача та їх обмеження. Зазначена норма закону Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. була визнана неконституційною та втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Прийшовши до переконання в тому, що права позивача були порушені, суд керуючись також: положеннями ст. ст. 22, 64 Конституції України, ч. 1 cm. 2, ч. 2 cm. 162 КАС України, вважає, що їх захист та відновлення слід здійснити шляхом стягнення не нарахованих та не виплачених позивачу в повному обсязі сум коштів за період грудень 2008 року та з січня по жовтень 2009 року, тобто в межах річного строку з часу звернення до суду.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає до стягнення відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" (30% прожиткового мінімуму) суд виходив із розмірів прожиткового мінімуму , визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2008» та сум коштів, які виплачувалися позивачу в 2008 та 2009 роках.

У грудні 2008 року та з січня 2009 по жовтень 2009 року прожитковий мінімум становить -498 гри. Позивачу фактично від прожиткового мінімуму було виплачено суму у розмірі 10% щомісячно від суми яка повинна виплачуватись по закону, тобто за грудень 2008 року та з січня по вересень 2009 року недоплата позивачу з урахуванням фактично виплачених сум становить 1095,60  грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.8,22ч.2,ч.З, 64 Конституції України, cт. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ч.1 cт.8 ЦК України, Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р., №10-рп/2008 від 22.05.2008р., ст. ст. 99ч. 2, 100 ч.1,ч.2 , 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у виплаті державної соціальної допомоги ОСОБА_1 за період з 08 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену державну соціальну допомогу, у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 08 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному  обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів    після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: