Справа №2а-244/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року суддя Красноперекопського міськрайсуду АРК
Брагіна О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Красноперекопську, справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим, 3-ті особи: Пенсійний фонд України, Державне казначейство України про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, 24.02.2010 р., звернувся до суду з позовом про захист порушених прав, свобод та інтересів та стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», вказуючи, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має статус дитини війни та у зв’язку з цим і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем в порушення вимог чинного законодавства така допомога йому за 2009-2010 р.р. виплачувалась не в повному обсязі, просив суд стягнути на його користь недоплачену допомогу у розмірі 1284.80 грн. за період з 01.02.09 р. по 01.03.10 р..
В судове засідання сторони та 3-ті особи не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивача та відповідача, через канцелярію суду, були подані заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 8, 15-16).
3-ті особи- Пенсійний фонд України та Державне казначейство України в судове засідання не прибули, були повідомлені належним чином, в матеріалах адміністративної справи знаходяться заперечення Держказначейства та Пенсійного фонду України з приводу поданої позовної заяви.
У письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.15-16) відповідач вимоги ОСОБА_2 не визнав, зазначивши, що 28.05.2008 р. КМУ було прийнято постанову №530 про «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», п.8 якої передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного утримання або державної соціальної допомоги, яка сплачується замість пенсії проводиться підвищення у наступних розмірах: з 22.05.08 р. – 48.10 грн.; з 01.07.08 р. – 48.20 грн.; з 01.10.08 р. – 49.80 грн. по теперішній час. Що стосується виплат соціальної допомоги в інших розмірах, то, як зазначив відповідач, не існувало врегульованого законом механізму їх здійснення.
3-тя особа Державне казначейство України у письмових запереченнях (а.с.13) зазначило, що відсутні правові підстави для залучення їх відомства по вказаній справі у якості 3-ї особи, оскільки Держказначейство не здійснює заходи щодо виплати та перерахуванню пенсій згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, вказало, що Держказначейство України відповідно до наданих повноважень не має права встановлювати або змінювати видатки Державного бюджету і в жодному разі не може розпоряджатися коштами, які призначені для виплати пенсій, звертаючи увагу, що Держказначейство виконує свої функції з казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів і порушень прав позивачки своїми діями не допускало.
3-тя особа Пенсійний фонд України у письмових запереченнях (а.с.25-27) зазначило, що відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, просив у задоволенні позовних вимог відмовити
Відповідно до ч.3 ст.122 КАСУ, суд вирішив справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі, право на отримання державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.6 зазначеного Закону. Факт наявності права на пільги підтверджується також тимчасовою довідкою №237 (а.с.6).
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Правлінням ПФУ від 30.04.2002 р., відповідно до п.п.1.1 Розділу 1 Положення про головні управління ПФУ в АРК, областях, містах Києва та Севастополя, затвердженого постановою ПФ України від 27.06.2002 р., згідно яких управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень встановлено, що до основних завдань управління входять забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплата встановлених законодавством пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Підпунктом 2 пункту 41 ст.10 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№107-VI були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких зазначена стаття викладена в новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») виплачується державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України (далі по тексту –КСУ) №10-рп/2008 р. визнано, що п.п.2 п.41ст.10 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не відповідає Конституції України. Оскільки вищезазначена норма Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратила силу лише від дня прийняття рішення Конституційним Судом України, то ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, згідно з якою дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком почала діяти з 22.05.2008 р.. Доводи представника 3-ої особи про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема не визначення терміну «мінімальна пенсія за віком» не приймаються судом до уваги.
Відповідно до ст.4, ч.1 ст.8 КАСУ, суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права, свободи та інтереси визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. На час розгляду справи у суді мінімальний розмір пенсії за віком визначений лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальний розмір пенсій за віком встановлювався у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має застосовуватись розмір мінімальних пенсій за віком, який визначений ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Оскільки на час розгляду справи у суді мінімальний розмір пенсії за віком визначений лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то згідно цієї норми мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має застосовуватись розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Ст.58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.10.2008 р. -498 грн.. Ст.54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 р.» встановлено, що у 2009 р. прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, встановлені у розмірах, що діяли у грудні 2008 р.. З 01.11.2009 р. розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 573 грн., з 01.01.2010 р. -695 грн., що передбачено ЗУ від 20.10.2009 р. №1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати».
Таким чином, щомісячна державна соціальна допомога дітям війни відповідно до Закону за період з 01.01.2008 р. по 28.02.2010 р., що підлягає виплаті позивачу складає 2105.40 грн., виходячи з наступного розрахунку:
З 01.02.2009 р. по 01.11.2009 р. – по 149.4 грн. (498.00х30%)х9 міс.=1344.60 грн.. З 01.11.2009 р. по 01.01.2010 р. по 171.90 грн. (573 грн.х30%)х2 міс.= 343.80 грн.; з 01.01.2010 р. по 28.02.2010 р. по 208.50 грн.(695х30%)х2 міс.=417 грн.. Загальна сума становить 2105.40 грн. (1344.60 + 343.80+ 417).
На підставі п.8 постанови КМУ від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачу, як дитині війни відповідачем були встановлені та виплачені надбавки до пенсії, виходячи із спірного періоду щомісячно у розмірі 49.80 грн.. Загальна сума за 13 місяців складає 647.40 грн. (49.80 грн.х13), з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що загальний розмір щомісячних надбавок, визначених судом слід зменшити на суму вже отриманих позивачем коштів, тобто на 647.40 грн. і сума, яка підлягає нарахуванню та сплаті позивачеві складає 1458.00 грн. (2105.40-647.40).
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про необхідність застосування положень постанови КМУ від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» для визначення розміру соціальної допомоги дітям війни у період з 22.05.2008 р. , оскільки визначений в ній розмір суперечить положенням ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». З урахуванням викладеного, а також вимог ст.113 Конституції України, суд вважає за необхідне застосувати для визначення розміру соціальної допомоги позивачки як дитини війни вищезазначену норму діючого на той час ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції ЗУ від 18.11.2004 р. №2195-IV, п.41 ст.58 р.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст.28,58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, ст.113 Конституції України, ст.ст. 9,11,12,71,94,99,100,122,159-163,167,186 КАСУ, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність згідно із ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за період 01.02.2009 р. по 28.02.2010 р. у розмірі 1458.00 грн..
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, визначеному ч.5 ст.186 КАСУ.
Суддя