Судове рішення #91382

         

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

УХВАЛА

"04" серпня 2006 р.

Справа № 16/253-06-6683

 

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді  - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Счастливцевої К.С.

З участю представників сторін:

Від позивача:           ОСОБА_1 -п/п ІНФОРМАЦІЯ_1;

                                  ОСОБА_2 по дов. № НОМЕР_1;

Від відповідача:      Корчінська Л.І. по дов. № 32 від 10.01.2006 р. (посвідч. СА № 45775 );

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви до 04.08.2006 р. відповідно до ст.77 ГПК України справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Морський транспортний банк” про стягнення 159.469 грн.,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

Ухвалою від 06.07.2006р. господарським судом Одеської області було порушено провадження у справі № 16 / 253 -06 -6683 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1)  до відкритого акціонерного товариства “Морський транспортний банк” (далі по тексту ВАТ „МТБ”) про стягнення 159.469 грн. Позовні вимоги СПД ОСОБА_1 обґрунтовані неправомірними діями відповідача, які відбулися при виконанні укладених між сторонами кредитного  договору №НОМЕР_2 та договору застави нерухомого майна від 27.05.2003р., що призвело до знищення належного позивачу майна.

У судовому засіданні 04.08.2006р. представником ВАТ „МТБ” було заявлено клопотання про припинення провадження у даній справі з підстав непідсудністю даного спору господарським судам. Свої доводи ВАТ „МТБ” обґрунтовує тим, що в договірних відносинах, які існували між сторонами за кредитним договором №НОМЕР_2 та договором застави нерухомого майна від 27.05.2003р. СПД ОСОБА_1 виступав в якості фізичної особи, а не суб'єкта підприємницької діяльності, що за думкою відповідача є підставою для припинення провадження у справі у зв'язку з непідсудністю даного спору господарським судам.

 СПД ОСОБА_1 заперечує проти припинення провадження у даній справі, посилаючись на  отримання грошових коштів за кредитним договором №НОМЕР_2 для здійснення реконструкції придбаного ним приміщення під станцію технічного обслуговування, з метою здійснення підприємницької діяльності.

Розглянувши доводи та заперечення учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням тільки підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).

Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 27.03.2003р. між компанією „Інтерфрут” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №НОМЕР_3, згідно якого Продавець продав, а Покупець купив 7/100 частин нежитлових будівель розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

27.05.2003р. між фізичною особою ОСОБА_1 (Позичальник) та ВАТ “МТБ” (Банк) був укладений кредитний договір №НОМЕР_4 відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику   кредит у вигляді кредитної лінії на суму 40000 дол. США для проведення операцій по платіжній картці міжнародної платіжної системи терміном з 27.05.2003р. включно по 27.05.2006р. включно із сплатою 15% річних за фактичний період користування кредитними коштами на фактичну суму заборгованості. У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором, між сторонами 27.05.2003р. був укладений договір застави нерухомого майна, право власності на яке було набуто ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2003р.

Відповідно до ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу  України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміни, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно ч.2 ст. 173 Господарського кодексу України основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.175 Господарського кодексу України зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами -громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

На думку суду, передбачене законодавцем право фізичних осіб на участь у господарському процесі, які зареєстровані в якості суб'єктів підприємницької діяльності здійснено з метою розподілу статусу фізичних осіб в тих або інших правовідносинах, в яких вони беруть участь, у тому числі з метою визначення підсудності справ, а прерогативою для визначення підсудності справ, є  правовий статус особи, який повинен визначатись з договорів або інших документів, в яких фізична особа виступає стороною та які мають значення для вирішення спору по суті.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку що, по-перше: спірні відносини, які існували між сторонами за  кредитним договором №НОМЕР_2 та договором застави нерухомого майна від 27.05.2003р. не підлягаються кваліфікації як господарські зобов'язання; по-друге: зміст кредитного договору №НОМЕР_4 відповідно до умов якого відповідачем було надано кредит у вигляді кредитної лінії на суму 40000 дол. США для проведення операцій по платіжній картці міжнародної платіжної системи не свідчить про отримання позивачем кредиту для здійснення підприємницької діяльності.

За переконанням суду, при розгляді даної справи основоположним моментом є визначення статусу позивача  саме за кредитним договором №НОМЕР_4 від 27.05.2003р та договором застави нерухомого майна від 27.05.2003р., оскільки позовні вимоги СПД ОСОБА_1 ґрунтуються  на неправомірних діях відповідача при виконанні прийнятих на себе зобов'язань по зазначеним договорам, що і призвело  до звернення позивача в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди у сумі 159469 грн.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією відповідача стосовно необхідності припинення провадження у справі з огляду на існування між сторонами правовідносин, не пов'язаних із здійсненням СПД ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ч. І ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Підсумовуючи наведене, провадження у справі № 16/253-06-6683 підлягає припиненню відповідно до вимог п. 1 ч. І ст. 80 ГПК України.

 

Керуючись п. 1 ч. І ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

 

УХВАЛИВ:

 

1.          Провадження у справі припинити.

 

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація