Справа N 1-196

2010рік

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року                                                                                 Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді                    Жук О.В.

при секретарі                      Коломієць-Лакизюк Л.В.

з участю прокурора                      Юрлової О.О.

                захисника                                                                                  ОСОБА_1

                потерпілої                                                                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою,  непрацюючого, неодруженого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08.06.2007 року за ст. 186 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.11.2008 року за ст. 296 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, іспитовий строк 3 роки,

у вчиненні злочину,  передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, та проживає за адресою: м. Київ, вул. Л.Гавро, 4-А, кв. 37, раніше не судимої,

у вчиненні злочину,  передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    15.12.2009 року, близько 09 години, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись в ліфтовому приміщенні будинку №4-А по вул. Л.Гавро в м. Києві, відкрито заволоділи майном потерпілої ОСОБА_5 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я останньої. Так, ОСОБА_4, перебуваючи в ліфтовому приміщенні між третім та четвертим  поверхами натиснула на одну з кнопок, від чого ліфт зупинився. В цей час ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_5 ліктем в праве плече та обличчя, від чого остання впала на підлогу. Коли ОСОБА_5 піднялася, ОСОБА_3, побачивши, що вона закриває руками праву кишеню светра, де перебували гроші, почав виривати її, при цьому ОСОБА_5 чинила опір. Тоді ОСОБА_3 знов штовхнув її ліктем в праве плече та обличчя, від чого вона знов впала. При падінні з кишені ОСОБА_5 випав мобільний телефон «Нокіа 7260» вартістю 350 гривень, в якому перебував стартовий пакет оператора «Лайф» вартістю 10 гривень. В цей час ОСОБА_3 повторно відкрито заволодів грошима в сумі 2000 гривень, які перебували в кишені ОСОБА_5, а ОСОБА_4 відкрито заволоділа мобільним телефоном потерпілої, піднявши його з підлоги. Після цього ОСОБА_4 і ОСОБА_3, утримуючи при собі речі ОСОБА_5 вийшли з ліфта, при цьому ОСОБА_3 зірвав з плеча останньої сумку. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_3 піднялися на 10 поверх та зайшли в квартиру 37, де розпорядилися викраденим на власний розсуд. В результаті вказаних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду на суму 2360 гривень.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що 15.12.2009 року, близько 09 години, він, знаходячись в ліфтовому приміщенні будинку 4-А по вул. Л.Гавро, в м. Києві за обставин, викладених у вироку вище, повторно відкрито заволодів грошима та речами потерпілої ОСОБА_5, застосовуючи до неї насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я останньої. Однак попередньої змови з ОСОБА_4, яка є його співмешканкою, у нього не було. Вона лише перебувала з ним та ОСОБА_5 у ліфті, при цьому ніяких дій, направлених на заволодіння майном потерпілої, не вчиняла., ліфт не зупиняла, мобільний телефон у останньої не забирала.

    Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою винність у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та показала, що 15.12.2009 року, близько 09 години, вона перебувала в ліфтовому приміщенні будинку 4-А по вул. Л.Гавро, в м. Києві під час того, як ОСОБА_3 відкрито заволодів грошима, мобільним телефоном та сумкою  потерпілої ОСОБА_5, застосовуючи до неї насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я останньої Однак вона в цьому ніякої участі не брала, ніякої домовленості з ОСОБА_3 про заволодіння майном потерпілої у неї не було. Вона лише спостерігала за подіями. При цьому вона не вживала заходів, направлених на зупинку ліфту, не забирала у потерпілої мобільний телефон. Винною себе вважає лише в тому, що не зупинила ОСОБА_3

             Потерпіла ОСОБА_5 показала, що 14.12.2009 року, після 17 години, вона приїхала разом з ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_1, де проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Хазяйкою квартири є ОСОБА_7 В той час вона також була вдома. ОСОБА_6 познайомив потерпілу з вказаними особами. Близько 3 години 15.12.2009 року ОСОБА_5 пішла з квартири, а в подальшому поїхала до Інтернет зала, де грала в азартні ігри. Після 7 години до неї прийшли ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_6 взяв  у неї гроші та пішов, а підсудні залишилися. Через деякий час ОСОБА_5 отримала виграні нею кошти в сумі 2500 гривень та разом з  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі таксі направилася до будинку 4-А по вул. Л. Гавро в м. Києві, де в квартирі 37 їх чекав ОСОБА_6 Зайшовши в ліфт, між третім та четвертим поверхами ОСОБА_4 зупинила його. В цей час ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_5 ліктем в праве плече та обличчя, від чого остання впала на підлогу. Коли ОСОБА_5 піднялася, ОСОБА_3, побачивши, що вона закриває руками праву кишеню светра, де перебували гроші, почав виривати її, при цьому ОСОБА_5 чинила опір. Тоді ОСОБА_3 знов штовхнув її ліктем в праве плече та обличчя, від чого вона знов впала. При падінні з кишені ОСОБА_5 випав мобільний телефон «Нокіа 7260» вартістю 350 гривень, в якому перебував стартовий пакет оператора «Лайф» вартістю 10 гривень. В цей час ОСОБА_3 забрав гроші в сумі 2000 гривень, які перебували в кишені ОСОБА_5, а ОСОБА_4 підняла з підлоги мобільний телефон. Після цього ОСОБА_4 і ОСОБА_3 швидко вийшли з ліфта, при цьому ОСОБА_3 зірвав з плеча ОСОБА_5 сумку, яку спочатку намагалася зірвати ОСОБА_4   ОСОБА_5 вийшла з ліфта, піднялася до квартири 37, однак двері їй ніхто не відчинив. Тоді вона викликала співробітників міліції, які затримали підсудних.

Із протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_2 слідує, що під час вказаної слідчої дії остання давала показання аналогічні викладеним вище /а.с.52-54/ Аналогічні пояснення вона давала і співробітникам міліції 15.12.2009 року зразу після подій злочину/а.с.11-14/

Згідно з протоколом усної заяви про злочин потерпіла ОСОБА_8 звернулася до Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві із заявою, що 15.12.2009 року в ліфтовому приміщенні будинку 4-А по вул. Л.Гавро в м. Києві наглядно знайомі із застосуванням сили заволоділи її речами /а.с.10/

Свідок ОСОБА_7 показала, що вона з дитиною проживає в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знімали у неї кімнату. 15.12.2009 року зранку до неї прийшов ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вночі пішли до залу ігрових автоматів. Близько 09 години 10 хвилин до квартири прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 остання зразу пішла до своєї кімнати, а ОСОБА_3 - до кухні. Він розповів, що забрав у ОСОБА_5 гроші та дав ОСОБА_7 150 гривень на продукти харчування. Гроші він також дав ОСОБА_6 ОСОБА_7 бачила у вікно, що потерпіла ОСОБА_5 ходила біля їх будинку. Через деякий час приїхали співробітники міліції. Вони оглядали квартиру та знайшли гроші та мобільний телефон «Нокіа».

Свідок ОСОБА_6 показав, що 15.12.2009 року після 09 години він перебував в квартирі АДРЕСА_1, коли до неї прийшли підсудні. ОСОБА_3 зайшов до кухні, де був свідок та власниця квартири ОСОБА_7 та розповів, що забрав у ОСОБА_5 гроші. За яких обставин це відбулося, він не розповідав. При цьому ОСОБА_3 дав 150 гривень ОСОБА_7 та 200 гривень йому. Де в цей час була ОСОБА_4, свідок не бачив. Потім приїхали співробітники міліції.

Свідок ОСОБА_9 показав, що він працює інспектором БППС Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві. 15.12.2009 року він заступив на добове чергування по охороні громадського порядку на території Оболонського району м. Києві. Близько 09 години 30 хвилин від чергового було отримано інформацію, що по вул. Л.Гавро, 4-А, чекає заявниця. За вказаною адресою до них звернулася ОСОБА_5, яка повідомили, що близько 09 години наглядно знайомий чоловік та жінка відкрито заволоділи її речами, а саме мобільним телефоном «Нокіа7260» та грошима в сумі 2000 гривень. В ході проведення першочергових заходів по розкриттю злочину  в квартирі АДРЕСА_1,  були затримані підсудні. В цій квартирі також були виявлені гроші та мобільний телефон потерпілої.

Із протоколів допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оголошених під час судового слідства, вбачається, що вони були присутні в якості понятих під час огляду квартири АДРЕСА_1. Під час огляду було виявлено та вилучено гроші в сумі 1250 гривень, сумку чорного кольору та мобільний телефон «Нокіа 7260». При цьому  гроші була знайдені в різних частинах квартири, а телефон був в розібраному стані біля холодильника /а.с.67-72/

Згідно з протоколом огляду місця події від 15.12.2009 року та фототаблиці до нього співробітниками міліції була оглянута квартира АДРЕСА_1. Під час огляду було виявлено та вилучено гроші в сумі 1250 гривень, сумку чорного кольору та мобільний телефон «Нокіа 7260», які належать потерпілій ОСОБА_5 /а.с.19-41/ Вилучені речі та гроші в подальшому були оглянуті, визнані речовими доказами та повернуті під розписку потерпілій ОСОБА_5 /а.с.73-85 а.с. 31/

Оцінюючи всі досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що винність підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /кожного/ у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена. При цьому суд розцінює показання підсудних в частині непричетності ОСОБА_4 до вчинення грабунку, як неправдиві і такі, що мають за мету надати можливість останній уникнути відповідальності за вчинене. В ході судового розгляду не встановлено підстав, які б свідчили про те, що потерпіла ОСОБА_5 оговорила підсудну ОСОБА_4  Винність обох підсудних підтверджується викладеними вище доказами.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3  за ст. 186 ч.2 КК України, тому що він скоїв умисні дії, які виразилися в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_4 за ст. 186 ч.2 КК України, тому що вона скоїла умисні дії, які виразилися в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, згідно ст.66, ст. 67 КК України,  судом не встановлено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вчинив новий злочин не відбувши покарання за попередніми вироками, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, а також штрафу із застосуванням ст. 71, ст. 72 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнє та необхідне для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

 Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, згідно ст.66, ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Однак, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судима та має доньку ІНФОРМАЦІЯ_2, суд вважає, що її виправлення можливе без відбування покарання із застосувати відносно неї ст. 79 КК України.

 Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання  у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків остаточно визначити ОСОБА_3 покарання шляхом часткового приєднання невідбутих покарань за вироками Оболонського районного суду м. Києва від 08.06.2007 року та 19.11.2008 року у виді п’яти років позбавлення волі та штрафу у розмірі 1700 гривень, який виконувати окремо.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з  15.12.2009 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без зміни у вигляді утримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту з питань виконання покарань

ОСОБА_4  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, і призначити їй покарання  у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі, а саме сумку чорного кольору, мобільний телефон «Нокіа 7260» з сім-картою «Лайф», гроші в сумі 1250 гривень залишити потерпілій ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, -  в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя:         Жук О.В.