Справа № 2а-196-1/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 березня 2010 року     Святошинський районний суд м. Києва

в складі:           головуючого  -   судді                 Мазур Т.В.

                          при секретарі                               Григоренко О.М.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в м. Києві  справу за позовом ОСОБА_1 до УДАЇ УМВС України в Житомирській області про визнання недійсною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,-

В  С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, при цьому посилався на те, що 4 січня 2010року інспектором ДПС роти ОДДЗ м.Житомира сержантом міліції Даниленком М.В. щодо нього було винесено постанову  по справі про адміністративне правопорушення , яке передбачене ч.1 ст.122 КпАП, відповідно до якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255грн. Вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки в протоколі відсутні будь-які докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався автомобіль. Крім того, документів про допуск для використання приладу "Беркут" (номер 0501094), що був йому продемонстрований, у інспектора не було.  Також розгляд справи на місті, без надання йому часу для звернення за правовою допомогою, порушило його права. Просить суд визнати недійсною та скасувати постанову, закрити провадження по справі.

   Відповідач направив свої письмові пояснення, при цьому заперечував проти позову і пояснив, що фіксування швидкості проводилося за допомогою пристрою призначеного для дистанційного вимірювання швидкості "Беркут" та дозволеного для використання в органах Державтоінспекції. Вказаним приладом функція фотофіксації не передбачена. Позивача було ознайомлено з його правами та обов"язками, названо причину зупинки, в якості доказів адміністративного правопорушення були пред"явлені покази фіксації швидкості вимірювача швидкості "Беркут" з фактичном часом фіксації. В складеному протоколі та винесеній постанові зазначено свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки за №0501094 чинне до 24.09.2010року.  Відповідно була винесена постанова про накладення штрафу у мінімальному розмірі передбаченому ст.122 КУпАП.

   Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

   4.01.2010року о15год.08хв. на 130км.. автодороги Київ-Чоп, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. керуючи автомобілем Шкода держномер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 82км/год., при обмеженні швидкості 50км/год. (дор.знак 3.29 та 1.37 "Дорожні роботи", чим порушив швидкість на 32км/год. Швидкість вимірювалась приладом "Беркут" №0501094, свідоцтво про повірку №22-2/0967623. Відповідно постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122  Кодексу України про адміністративне правопорушення, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255грн. згідно постанови винесеної ІДПС роти ОДДЗ м.Житомира сержантом міліції Даниленко М.В.

   Протокол про адміністравне правопорушення був складений у відповідності з вимогами ст.ст.254-256 КУпАП.

   Фіксація порушення Правил дорожнього руху проведена спеціальним вимірювачем швидкості"Беркут" серійний номер 0501094, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 24.09.2010р. №22-2/0967623.

   Посилання позивача на те, що працівник міліції не надав документи про те, що прилад "Беркут" не має документів, які б підтверджували використання зазначеного приладу, судом  не може бути прийняте, оскільки як вбачається із наданих відподачем документів, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номер свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а також номер самого приладу. Крім того, позивач оскаржує саму постанову про накладення адміністративного стягнення на нього за порушення правил дорожнього руху як акт індивідуальної дії і не оскаржує правомірність застосування органами ДАЇ МВС України приладу "Беркут".

   Враховуючи вищевикладене суд виходить із правомірності застосування службовими особами ДАЇ МВС України приладу "Беркут" .

   Як вбачається із постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вона складена у відповідності з вимогами ст.283 КУпАП , згідно якої постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

   Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП були порушені його права, так як у відповідності з п.3 ч.2 ст.222 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п"ятою статті 121 КУпАП справи розглядають працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні знання.

      Виходячи із доказів, оцінку яким суд дав вище, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

      Керуючись вимогами п.3 ч.2 ст.222, 283-284КУпАП, ст.ст.11,17,19,69,71,160 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

            В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя