Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 2764 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Парій О.В.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
12 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С. Коваленко А.І.,
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 квітня 2010 р. у справі за поданням начальника відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, зацікавлені особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором позики.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 15150 грн., 3% річних в сумі 984,75 грн. та судові витрати в сумі 191,34 грн., а всього 16326,09 грн.
25.09.2009 року відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з заявою про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.
В заяві зазначали, що у них на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 33429,50 грн. На теперішній час боржником не виконано своїх зобов’язань. З цих підстав просили про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «01» квітня 2010 року подання начальника відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції задоволено. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обмежено виїзд за кордон України тимчасово до виконання ним зобов’язання за виконавчим листом № 2-3884/2008, виданим Бердянським міськрайонним судом 01.12.2008 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, закрити провадження у справі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2009 р. до суду першої інстанції надійшла заява начальника відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, в якій заявник просив суд винести ухвалу про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на статтю 25 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, на закони України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та на п. 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24.03.2008 року (а. с. 28-29).
Задовольнивши заяву начальника відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, суд посилався на вищевказані нормативні акти та на статтю 373 ЦПК України, яка взагалі не зазначена заявником в якості матеріально-правового обґрунтування вимог. Хоча процесуальне законодавство допускає подання позову або заяви за відсутності чіткого правового обґрунтування вимог, проте, від якості заяви, юридично правильного змісту вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Неправильне або некоректне матеріально-правове обґрунтування вимог може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Суд першої інстанції, самостійно застосувавши до правовідносин положення ст. 373 ЦПК України, фактично вийшов за межі матеріально-правового обґрунтування вимог відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції і допустив неправильне трактування цієї норми процесуального права. Такого висновку судова колегія дійшла з огляду на те, що зазначені в даній заяві вимоги не можуть бути врегульовані статтею 373 ЦПК України, оскільки тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань за своєю правовою природою не є зміною чи встановленням способу і порядку виконання рішення, як-то передбачено статтею 373 ЦПК України.
За таких обставин правовідносини сторін не регулюються цивільним законодавством України, оскільки ст. 1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті майнові та немайнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Одночасно вказана норма матеріального права встановлює, що цивільне законодавство не застосовується до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин.
Зазначені в заяві вимоги також не охоплюються переліком способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених статтею 16 ЦК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України закріплено визначення, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, можливо дійти висновку, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань не може бути розглянуто в порядку ЦПК України, оскільки виконання такого обмеження має бути покладено на відповідний орган виконавчої влади - ВГІРФО певної адміністративно-територіальної одиниці або Адміністрацію Державної прикордонної служби України, а відтак, необхідна участь зазначених органів в розгляді вимог відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, заявлених в вигляді адміністративного позову.
Вимоги, заявлені в заяві начальника відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції із закриттям провадження в справі.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 310, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 квітня 2010 року в цій справі скасувати. Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: