Справа № 22ц-1826 Головуючий в 1інстанції: Тарасов Д.С.
Доповідач: Луганська В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Луганської В.М.
суддів: Пригорнєвої Л.І., Маляренко І.Б.
при секретарі: Віхровій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 11 березня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства „АICE Україна” про визнання угоди про надання послуг автомобіля недійсною та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалорю Новопсковського районного суду Луганської області від 11 березня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Ново псковського районного суду Луганської області від 11 березня 2010 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
В судове засідання апелянт не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Представник приватного акціонерного товариства „АICE Україна” в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вважає, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не має, просить ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Передаючи справу на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами визначено договірну підсудність, тому на підставі п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України суд передав справу на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів судової палати погодитись не може, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 112 ЦПК України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.
Перелік категорій справ, щодо яких встановлена виключна підсудність, передбачений ст.114 ЦПК України, і є вичерпним.
З матеріалів справи вбачається, що сторони, при укладенні угоди 35605 від 14.03.2002 року статті 22 домовились, що спори, які випливають з Угоди передаються на розгляд суду м. Києва за місцезнаходженням фірми, тобто сторони письмово визначили територіальну підсудність розгляду усіх спорів, які будуть виникати з приводу складеного між ними договору, в тому числі і таких, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, а саме: на розгляд суду м. Києва за місцезнаходженням фірми
Угода сторін про підсудність за діючим законодавством може бути складена як у формі окремого письмового договору, так і бути включена до змісту конкретного цивільного договору. При цьому така домовленість щодо встановлення договірної підсудності може бути здійснена, як до, так і після виникнення спору. Встановлена договірна підсудність є обов’язковою для сторін. В межах даної справи ніхто із сторін не оспорив у встановленому законом порядку визначену ними в письмовому договорі територіальну підсудність.
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області від 06 жовтня 2009 року було залишено ухвалу Ново псковського районного суду Луганської області від 24 листопада 2008 року про відкриття провадження по справі без змін.
Відповідно до п.2 ч.1 ст116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Виходячи із змісту п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України, справу може бути передано до іншого суду у зв’язку з порушенням підсудності після відкриття провадження по справі до початку судового розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, 24 лютого 2010 року відбулося попереднє судове засідання і ухвалою суду від 24 лютого 2010 року справу за позовом ОСОБА_2 було призначено до судового розгляду на 11 березня 2010 року. 11 березня 2010 року під час судового розгляду представником відповідача було заявлено клопотання про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва у зв’язку з тим, що сторони визначили договірну підсудність. Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення такого клопотання не було, оскільки було розпочато судовий розгляд справи, а передати справу на розгляд іншому суду відповідно до п.2 ч.1 ст.116 ЦПК після відкриття провадження по справі можливо за однієї умови, якщо не почався судовий розгляд справи. Колегія суддів вважає, що розпочавши 11 березня 2010 року (після постановлення ухвали про призначення справи до судового розгляду) суд першої інстанції розпочав судовий розгляд справи і тому у суду першої інстанції не було підстав для передачі справи на розгляд іншому суду.
Колегія суддів судової палати не може погодитись з доводом представника відповідача, що в апеляційній скарзі не оскаржується ухвала суду від 11 березня 2010 року, оскільки із тексту апеляції та в самій апеляції апелянт зазначає, що ним оскаржується ухвала від 11 березня 2010 року, якою повернута справа за його позовом до іншого суду з чим він не погоджується.
За таких підстав, ухвала суду першої інстанції на підставі ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Керуючись ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 11 березня 2010 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення в касаційному порядку.
Головуючий: Судді: