Справа №22ц-3000/10 Суддя першої інстанції Богатирчук Г.А.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.,
з участю: представника відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2009 р. за позовом відкритого акціонерного товариства ,,Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ ,,Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
30 вересня 2008 р. ВАТ ,,Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості.
Позивач зазначав, що 10 травня 2007 р. між сторонами укладено кредитний договір, за яким банк надав відповідачці 64468,3 доларів США кредиту за програмою кредитування ,,Житло в кредит", під 12,85% річних, строком на 240 місяців (з 10 травня 2007 р. по 10 травня 2027 р.).
Для забезпечення виконання цього договору між сторонами в той же день був укладений договір іпотеки, за умовами якого відповідачка передала в іпотеку банку свою №68 в будинку №42 по проспекту Миру в м. Миколаєві.
Погашення кредиту та відсотків по ньому відповідачка зобов'язалась провадити щомісячно однаковими платежами згідно погодженого графіку.
Однак, з червня 2007 р. відповідачка перестала виконувати свої зобов'язання по щомісячному погашенню кредиту, а письмові попередження банку про погашення заборгованості ігнорує. В зв'язку з чим, станом на 5 вересня 2008 р. у неї утворилась заборгованість у розмірі: 64104,76 доларів США - за кредитом; 744,76 доларів США - по відсотках за користування кредитом; 6169,76 доларів США – за простроченими відсотками. Крім того, банком нараховано 5501,37 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту.
Посилаючись на такі обставини, позивач просив суд достроково розірвати вказаний кредитний договір, стягнути з відповідачки 371125 грн. 15 коп. (76520,65 доларів США) загальної заборгованості по кредитному договору та судові витрати, а також накласти арешт на іпотечну квартиру.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2009 р. позов задоволено частково.
Зазначений кредитний договір розірвано та стягнуто з відповідачки на користь позивача 354628 грн. 50 коп. заборгованості по кредитному договору та 1730 грн. судових витрат. В задоволенні інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2007 р. між сторонами укладено кредитний договір, за яким банк надав відповідачці 64468,3 доларів США кредиту під 12,85% річних, строком на 240 місяців (по 10 травня 2027 р.).
Для забезпечення виконання цього договору між сторонами в той же день був укладений договір іпотеки, за умовами якого відповідачка передала в іпотеку банку вказану квартиру.
Погашення кредиту та процентів відповідачка зобов'язалась провадити щомісячно однаковими платежами згідно погодженого графіку.
Внаслідок того, що позичальниця несвоєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у неї станом на 5 вересня 2008 р. у неї утворилась заборгованість у розмірі: 64104,76 доларів США - за кредитом; 744,76 доларів США по відсотках за користування кредитом; 6169,76 доларів США – за простроченими відсотками.
Крім того, банком відповідно до умов кредитного договору нараховано 5501,37 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В той же час, ч. 2 ст. 651 цього ж Кодексу встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтями 1054 - 1061 цього ж Кодексу регулюються правила виконання зобов'язань по кредитному договору. Зокрема:
- за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;
- розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Встановивши, що позичальниця без поважних причин перестала погашати кредит та проценти згідно погодженого графіку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що таке порушення нею умов договору є істотним, а тому ухвалив обґрунтоване рішення про розірвання кредитного договору та стягнення з відповідачки вказаної кредитної заборгованості, зменшивши при цьому на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір пені до 2100 доларів США.
Доводи апеляційної скарги на необхідність застосування п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України та скасування рішення з направленням справи на новий розгляд є необґрунтованими, оскільки, хоча розгляд справи і відбувся за відсутності відповідачки, але вона була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що свідчить зворотне поштове повідомлення та направлена нею після розгляду справи до суду телеграма.
Інші посилання апелянтки, яка не зробила жодних кроків до погашення кредитної заборгованості, не спростовують указаних висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2009 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: