ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2006 р.                                                                                  м.Рівне                             

             дата прийняття постанови                                                                                                                                                                                      місце прийняття

17:00 год.                                                                                                           Справа №  12/94

  час прийняття постанови                                                                                                                           номер справи

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді  Крейбух О.Г.

За участю представників сторін:  

від позивача  :  представник Петрійчук Т.П.. довіреність № б/н  від 30.05.06 р.  

від відповідача : представник гол.держ.под.інспектор з прав.питань Тинко О.П., довіреність № 978/10-01  від 11.04.06 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватне мале підприємство "Роксолана"    до відповідача  Державна податкова інспекція у Дубровицькому районі про визнання протиправними і нечинними податкові повідомлення-рішення №№ 0000762340/0, 0000772340/0 від 06.10.2005 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання протиправними і нечинними податкові повідомлення-рішення №№ 0000762340/0, 0000772340/0 від 06.10.2005 р.   

  Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.

Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на адміністративний позов.

  Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав.

На стадії дослідження письмових доказів представник позивача надав суду клопотання про повернення зайво сплаченої суми держмита (судового збору) та витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.

В судовому засіданні "21" серпня 2006 р. оголошувалась перерва для прийняття вступної та резолютивної частини судової постанови.  

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані  ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,  

ВСТАНОВИВ:

 Працівниками податкового органу –Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції, правонаступником якої є державна податкова інспекція у Дубровицькому районі (матеріали справи містять судове рішення щодо процесуального правонаступництва) проведено  комплексну планову документальну перевірку з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.02р. по 01.07.05р.   

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог законодавства України, в тому числі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України "Про оренду землі", Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, про що складено акт  від 30 вересня 2005 р.

Акт перевірки представник(ки) підписали  без заперечень

Податковим органом 06 жовтня 2005 р. на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення  за №0000762340/0 до позивача  на суму 26375грн. 69коп. та № №0000772340/0 на суму 170грн.00коп.

В порядку, визначеному п.5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач рішення податкового органу не оскаржував.

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення № 0000762340/0 та № 0000772340/0 до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, позивач звертає увагу суду, що податковим органом  такі прийняті в порушення чинного законодавства без будь-яких підстав.

Дослідивши усі обставини справи, письмові докази, на підставі яких прийняті оспорювані рішення суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

І. З приводу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000762340/0 від 06.10.05р.

По-перше.

Між Дубровицькою міською радою та позивачем у даній справі –ПМП «Роксолана»укладено договір оренди землі № 7 від 15.04.04р. Далі по тексту судової постанови –Договір у відповідних відмінках., відповідно до якого у строкове платне користування позивач отримав земельну ділянку під комерційне використання, яка знаходиться в м.Дубровиця, вул.Гагаріна,21 загальною площею 0,6792га.

Таким чином Договір укладався за правилами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які набрали чинності з 01.01.04р. і до нього застосовуються правила зазначених нормативних актів у повному обсязі.

Договір укладено терміном на один рік з правом продовження його дії.

Розмір орендної плати сторони узгодили між собою в сумі 527грн.68коп. у грошовому вигляді, яку позивач має сплачувати щомісяця, не пізніше 10 числа наступного місяця.

Договір підписано представниками сторін за договором.

Проаналізувавши Договір, суд встановив, що він є двосторонім правочином, спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Зазначений договір є господарським зобов’язанням сторін Договору, на які поширюються Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Земельний кодекс України в силу статті 6 Закону України “Про оренду землі”.

За змістом статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами.

Оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону. Випадки звільнення від плати за користування земельною ділянкою або зменшення розміру плати визначаються законом.

Таким чином законодавець встановив обов’язкові умови оренди земельної ділянки: договір, укладений у письмовій формі; такий договір має бути обов’язково посвідчений нотаріально; такий договір має бути зареєстрований в установленому законом порядку.

В даному випадку договір нотаріально не посвідчувався.

Згідно частини 1 статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Умовами частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Всупереч зазначеним нормам чинного законодавства сторони Договору прийняли його до виконання. Однак в судовому засіданні відповідно до частини 5 статті 216 представник позивача не пред’явив вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Приймаючи до уваги, що сторонами Договору досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами по даній справі, а також ту обставину, що відбулося часткове виконання договору (земельна ділянка згідно акту прийому-передачі від 16.04.04р. позивачем як орендарем прийнята від орендодавця) суд такий Договір визнає дійсним.

В силу статті 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладений 15.04.04р. Договір зареєстрований відповідно до вимог статті 20 Закону України “Про оренду землі” 15.04.04р. у Дубровицькій міській раді за №7.

Як зазначалося вище, передача об’єкта оренди орендодавцем здійснена 16.04.04р.

Таким чином позивач до фактичного користування земельною ділянкою приступив 16 квітня 2004 року. З цієї дати здійснюється обрахування орендної плати за землю.

За змістом частин 1-3 статті 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (частина 1 статті 36 Закону України “Про оренду землі”).

Із досліджених обставин у справі та письмових доказів встановлено, що позивач із моменту укладення Договору не сплачував орендної плати за землю.

Покликаючись на статтю 27 Закону України “Про плату за землю” представник податкового органу вважає, що у даному випадку він мав усі повноваження для донарахування орендної плати за землю та її стягнення а також нарахування та стягнення пені.

Представник в судовому засіданні зазначила, що такий висновок кореспондується із Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України”, яким внесено зміни та доповнення до деяких нормативних актів України, в тому числі до п.8 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування".

Повноваження податкового органу щодо нарахування та стягнення пені визначені статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В даному випадку також приймалася до уваги норма Договору (п.14).

Такі обгрунтування податкового органу є безпідставними та такими, що суперечать нормам Конституції та чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 20 Закону України “Про систему оподаткування” контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

За стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), які не передбачені цим Законом, посадові особи державних податкових органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно з законами України.

Статтею 14 Закону України “Про систему оподаткування” визначено вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів). Зміна таких податків, встановлення нових є виключно прерогативою Верховної Ради України.

Як вбачається із матеріалів справи Договір укладений 15.04.04р. зі строком його дії терміном на один рік (пункт 8 Договору).

Відтак до вказаних правовідносин має бути застосована норма Закону, яка діяла на момент виникнення між Дубровицькою міською радою та ПМП “Роксолана” правовідносин з приводу оеренди земельної ділянки.

В цей період до 31.03.05р. діяла норма Закону України “Про систему оподаткування”, яка стосується спірних правовідносин у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97р. №77/97-ВР. Зазначена норма Закону (пункт 8 частини 1 статті 14) до загальнодержавних  податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесла плату (податок) на землю.

Впродовж тривалого часу, аж до прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” прийнятий 25.03.05р. за №2505-IV та опублікований 31.03.05р. у газеті «Урядовий кур’єр” №58-59 пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” була незмінною.

Таким чином пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” у новій редакції: плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) набув чинності з 31 березня 2005 року і лише з цієї дати може бути віднесений до податкового зобов’язання.

З цього моменту повноваження податкового органу поширюються на правовідносини про стягнення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та за умови, що такі правовідносини між орендодавцем та орендарем виникли після 31 березня 2005 року.

В даному випадку Дубровицька міська рада зобов’язана була звернутися із самостійними вимогами до суду щодо стягненя з орендаря орендної плати за земельну ділянку, яка є предметом Договору, чого зроблено не було. Орендодавець –Дубровицька міська рада не позбавлений самостійно звернутися із таким позовом до суду за захистом свого порушеного права.

По-друге.

Умовами Договору сторони - Дубровицька міська рада та ПМП “Роксолана” погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожний день просторочення.

Таким чином вказана пеня є договірною, за невиконання господарського зобов’язання, на яку поширюються норми глави 26 Господарського кодексу України, і аж ніяк не норми статті 16 (як помилково вважає представник податкового органу) Закону України України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стаття 16 Закону України України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»поширюється на правовідносини, коли закінчилися встановлені строки погашення узгодженого податкового зобов’язання по сплаті податкового боргу.

Як зазначалося вище лише з 31.03.05р. орендна плата за земельну ділянку віднесена до загальнодержавних  податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відтак розмір пені, який наведений у розрахунку (додаток №2 до акту документальної перевірки) включений у податкове зобов’язання до сплати за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням №0000762340/0 від 06.10.05р. необгрунтовано та безпідставно.

І в даному випадку право на стягнення пені відноситься до повноважень сторони за Договором –орендодавця.

З урахуванням вищевикладеного податкове повідомлення-рішення №0000762340/0 від 06.10.05р. прийняте без дослідження усіх обставин у справі, відтак є протиправним та підлягає визнанню недійсним у повному обсязі з моменту його прийняття.

ІІ. З приводу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000772340/0 від 06.10.05р.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що подання розрахунку по єдиному податку передбачено частиною 9 пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, а не статтею 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Представник позивача погодилася, що в цій частині є факт порушення частиною 9 пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, однак відсутня відповідальність за таке порушення. З цих підстав вважає незаконним податкове повідомлення-рішення № 0000772340/0 від 06.10.05р.

Норма статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»стосується порядку подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань. Частиною 9 пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” також встановлено порядок подання податкової декларації, відповідно до якої за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного  податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

В акті перевірки представники податкового органу зазначили, що платником податків –позивачем у даній справі за ІІ квартал 2005 року не подано розрахунку по єдиному податку, що є порушенням статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В основу таких тверджень податковий орган покладає норму підпункту «б»підпункту 4.1.4 пункту 4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлюється базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Представником позивача у якості письмовго доказу в обгрунтування адміністративного позову в цій частині не надано доказів подання розрахунку по єдиному податку за ІІ квартал 2005 року із відміткою податкового органу про його прийняття.

Судом було запропоновано сторонам надати додаткові докази, в тому числі і вцій частині, однак позивач не скористався своїм правом. Відтак суд вирішив спір в цій частині на основі наявних доказів.

Оскільки позивачем в порушення частини 2 статті 69 КАСУ докази не надані в обгрунтування позовної вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000772340/0 від 06.10.05р., то у її задоволенні позивачу слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита (судового збору) покладаються на відповідача пропорційно задоволеному розміру позовних вимог.

За клопотання позивача йому слід присудити до повернення з державного бюджету України зайво сплачену суму державного мита (судового збору) та з державного підприємства "Судовий інформаційний центр" зайво сплачені витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задоволити частково.

      Податкове повідомлення-рішення №0000762340/0 від 06.10.05р. - визнати нечинним з моменту його прийняття.

           В решті позову - відмовити.

          Присудити до стягнення з відповідача - Державна податкова інспекція у Дубровицькому районі (вул. Макарівська 1а,Дубровиця,Дубровицький район, Рівненська область,34100,   21084165) на користь Приватне мале підприємство "Роксолана"    (вул. Мічуріна 13,Дубровиця,Дубровицький район, Рівненська область,34100,   код ЄДРПОУ22570258)  витрати по сплаті державного мита в сумі 3 грн. 40 коп.  Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.

          Присудити до повернення з державного бюджету України на користь Приватне мале підприємство "Роксолана" (вул. Мічуріна 13, Дубровиця, Дубровицький район, Рівненська область, 34100,   код ЄДРПОУ 22570258) зайво сплачене державне мито в сумі 95грн. 20 коп.  Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.

          Присудити до повернення з державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (03057, м.Київ, проспект Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370) зайво сплачені витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу сумі 118грн. 00 коп.  Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.

          Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

Суддя                                                        М.І.Юрчук  

   Повний текст постанови підписано "21" серпня 2006 р.