Справа № 2А-6131/09
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2010 pоку Рiвненський мiський суд Рівненської області
в особi суддi -Музичук Н.Ю.
при секретарi - Радюк Ю.Ю.
з участю позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Приступлюк В.Л.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за позовом ОСОБА_3 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
09 Жовтня 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВК №029732 від 28.09.2009 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП України, у вигляді штрафу в сумі 255 грн., як незаконної за відсутністю події правопорушення і вини в його діях на підставі п.1.ч.1 ст.247 КпАП України.
За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспореної постанови про адміністративне правопорушення від 28.09.2009 року, копію якої одержав в цей день, він порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, рухаючись по автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів в м. Здолбунів Рівненської області, рухався зі швидкістю 86 км/год в зоні дії знаку 5.45. ПДР України, чим перевищив встановлену швидкість руху на 20 км/год, яка вимірюкалась приладом „Візир”№0812518. Проте вказує, що швидкість руху автомобілем під його керуванням перевищена не була, а результати вимірюквання такої приладом не можуть бути використані, так як відсутні докази про викорстання вимірювального приладу інспектором, який вивчив інструкцію та склав залік з використання таких приладів, докази про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та повірку даного приладу, на приладі може відбитися швидкість масивнішого або рухомішого з більшою швидкістю транспортного засобу. Відсутність доказів приналежності цієї швидкості керованому ним автомобілем не дозволяє використовувати вимірювання при застосуванні до нього штрафних санкцій. Передбачекних ст.251 КпАП України фактичних даних на підтвердження вчинення ним правопорушення не встановлено. Зазначене порушення грунтується на припущенні. Таку постанову вважає незаконною і необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.
Згідно наданого суду заперечення, позовні вимоги позивача вважаються необгрунтованими з таких підстав. Згідно ч.1 ст.122 КпАП України, передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями вимог Правил доррожнього руху України, в тому числі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на 20 км/годину. Доводи позивача про те, що дії працівників ДАЇ по фотофіксації правопорушення та винесенню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є неправомірними, необгрунтованими. В протоколі про правопорушення в графі пояснень правопорушника позиивач зазначав, що в автомобілі не працєю спідометр, тим самим підтвердив факт порушення ним Правил дорожнього руху в Україні. Тому всі паосилання позивача в адміністративному позові є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам спроави, а відтак спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності. Крім того, позивачсем був пропущений десятиденний строк оскарження постанови в справі про адмінеістративне правопорушення, передбачений ст.289 КпАП України. У звязку із пропущенням строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також за безпідстаністю вимог наполягають на відмові в задоволенні позову.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав без змін та доповнень, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Заперечує факт порушення ним вимог п.12.4 ПДР України. Додатково підтвердив наявний на протоколі підпис про отримання копії протоколу та копії постанови в день притягнення його до адміністративної відповідальності.
Представник відповідача Приступлюк В.Л. позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, підтримала надані суду письмові заперечення. Крім того, вказала, що позивач в порушення положень ст. 19 КАС України звернувся до Рівненського міського суду, в той час, як мав право звертатися по місцю свого проживання. Просить відмовити в задоволенні позову, у звязку із пропущеним встановленим законом строком оскарження постанов в справі про адміністративне правопорушення та за безпідствністю порзовних вимогог.
Заслухавши пояснення, дослідивши надані в справі письмові докази, встановлені обставини, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 вересня 2009 року Інспектором ДПС УДАІ Харчуком Ю.Ф. винесено постанову про притягнення позивача ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Як вбачається із змісту постанови, підставою притягнення ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності послужило те, що він 28 вересня 2009 року о 16.15 годині, керуючи автомобілем в місті Здолбунів, порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, рухався зі швидкістю 86 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більше, як на 20 км/год.
Оцінюючи законність оспореної позивачем постанови, у відповідності до наданих доказів та чинного законодавства, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно ст.289 КпАП України, скаргу на постанову тпо справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/, правомочним розглядати скаргу.
За наданими позивачем документами вбачається, що копія протоколу та копія постанови ОСОБА_3, як правопорушнику вручені 28.09.2009 року, що підтвердив позивач в суді. Пепредбачений законом строк оскарження постанови в суді витік 08.10.2009 року включно, при цьому останній день оскарження випадає на робочий день, а саме на четвер. Позивач звернувся до суд 09 жовтня 2009 року, таким чином пропустивши встановлений законом строк оскарження постанови. Доводи заперечень відповідача в цій частиині обгрунтовані. Доказів поважних причин пропуску строку позивачем не заявлено і не підтверджено. Клопотання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення позивачем не заявлене.
Відповідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у завдоволенні адміністративного позовуза умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідгно ч.2 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений законом може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням сторони, яка бере участь у справі.
У відповідності до п.14 керівних роз”яснень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №2 від 06.03.2008 року „Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС Укроаїни під час розгляду адміністративних справ”, вбачається, що за правилами частини третьої ст.100 КАС України позовні заяви повині прийматися до розгляду адміністративними судами незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатими розгляду справи.
За наведених обставин, оцінюючи встановлені обставини пропущеного встановленого законом строку оспорювання постанови про адміністративне правопорушення без доказів на підтвердження поважних причин його пропуску та клопотання про його поновлення, у відповідності до положенть чинного законодавства, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 саме з підстав пропуску строку передбаченорго ст. 289 КпАП України оскарження постанови.
У цьому зв”язку підстав для визнання дій посадової особи неправомірними та скасування оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 289 КпАП України, ст. ст. 17, 18, 19, 70, 71, 100-102, 122, 143, 159, 161,162,163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВК 029732 від 28.09.2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляцiйному поpядку до Львівського апеляцiйного адміністративного суду чеpез Рiвненський мiський суд поданням в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Cуддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук