Справа № 2-735/10

                                                                        Р І Ш Е Н Н Я

іменем                          України

09 лютого 2010 року                                                        Рівненський міський суд Рівненської області

в складі: головуючого судді     -  Музичук Н.Ю.

при секретарі                              - Радюк Ю.Ю.

за участю захисника                  - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за невиконання зобов’язання, моральної шкоди і судових витрат,

встановив :

В липні 2009 року в Рівненський міський суд надійшов позов в лютому 2010 року уточнений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за невиконання зобов’язання за договором безпроцентної позики грошей, в тому числі процентів за користування грошовими коштами в сумі 4000,00 доларів США, що еквівалентно 33600 грн., відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 500 грн., та судових витрат в справі.  

В позовній заяві зазначав, що 02 березня 2009 року між ним та відповідачем укладено та посвідчено нотаріально за р. №143 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу  ОСОБА_4 договір безпроцентної позики грошей, згідно якого він передав, а відповідач прийняв 4 тис. доларів США, що на момент укладення угоди було сумою еквівалентною 33600 грн., із зобов’язанням повернення такої ж суми до 02.09.2009 року рівними частинами по 2 тисячі доларів США щоквартально до 02 числа першого місяця  кожного кварталу, починаючи із 02.06.2009 року. Станом на 02 червня 2009 року відповідач повинен був сплатити першу суму грошових коштів в розмірі 2 тис. доларів США або 16800 грн. Дане зобов’язання відповідачем ОСОБА_3, в порушення умов Договору та положень чинного законодавства,  не виконане, коштів не повернуто. На вимогу повернення коштів останній вводив позивача в оману, потім почав ігнорувати, що дало підстави для висновку, що повертати гроші відповідач не збирається. Враховуючи факт порушення відповідачем зобов’язання щодо вчасної плати першої частини позики, яку мав сплатити відповідач 02.06.2009 року, подальшого невиконання умов договору  по вині відповідача, відповідно до п.2 ч.1 ст. 611 ЦК України, позивач має право змінити умови зобов’язання в частині повернення боргу в повній сумі та, відповідно до п.4 ч.1 ст. 611, ст.ст.23,1167  ЦК України,  вимагати від відповідача відшкодування збитків і моральної шкоди. Моральні страждання виразились в тому, що внаслідок неповернення коштів відповідачем позивач не міг витратити їх на себе та родину, на оздоровлення  та відпочинок, для ремонту квартири і покращення умов проживання, для придбання предметів побуту і продуктів харчування. Крім того, наслідком невиконання зобов’язання відповідачем стали душевні переживання, хвилювання, страждання, непорозуміння та сварки в сім»ї. Завдану через невиконання відповідачем зобов’язань в частині повернення грошових коштів, пережиті  внаслідок цього ним та родиною стреси, душевні страждання і хвилювання, оцінює в грошовому виразі на 5000 грн.  

Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем не надано.

Будучи учасником попереднього судового засідання, відповідач ОСОБА_3 не визнав позовні вимоги ОСОБА_2, заявив клопотання про допит свідка, забезпечення явки якого в судове засідання за судовою повісткою покладено на відповідача, повідомлений у встановленому порядку про час  і місце судового розгляду справи.

Представник позивача повністю підтримала уточнені  позовні вимоги в суді.  Додатково пояснила, станом на теперішній час зобов’язання договору позики від 02.03.2009 року не виконані відповідачем в повному обсязі, заперечення позовних вимог позивачем і клопотання безпідставні, оскільки зобов’язання сторін визначені письмовим нотаріально посвідченим договором між сторонами, який не оспорювався відповідачем, не суперечить чинному законодавству. Просить розглянути  справу без участі належним чином повідомленого про судовий розгляд справи відповідача,  задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути суму боргу 33600 грн., відшкодування моральної шкоди на суму 5000 грн., підтверджені доказами судові витрати .

          Відповідач ОСОБА_3  в судове засіданні по розгляду позову по суті не з’явився, причину неявки суду не повідомив, будь-якої заяви суду не надав. За наведених обставин за згодою представника позивача, з урахуванням затягування розгляду справи через неявку відповідача до суду 26.10.2009 року та 23.11.2009 року, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Оцінюючи пояснення, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за таких підстав.

На підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р. №143  договору безпроцентної позики грошей /ВМА№703606/, встановлено, що позивач ОСОБА_2 передав, а відповідач ОСОБА_3  прийняв 4 тис. доларів США, що на момент укладення угоди було сумою еквівалентною 33600 грн., із зобов’язанням повернення такої ж суми до 02.09.2009 року рівними частинами по 2 тисячі доларів США щоквартально до 02 числа кожного кварталу, починаючи із 02.06.2009 року. Сума позики передається в приміщенні нотаріальної контори під час підписання такого договору. За домовленістю сторін позика є безпроцентною, передбачені штрафні санкції за порушення умов договору, будь яких інших умовностей за змістом договору не передбачено. Такий договір за п. 14 його змісту  вважається укладеним із моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення.

Станом на час розгляду справи відсутні відомості про оспорювання вищенаведеного договору позики, такий договір не скасований, не визнаний не дійсним, по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства щодо таких договорів, зокрема ст.ст. 827,828 ЦК України.

У відповідності до положень ст. 836 ЦК України, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На підставі позовних вимог та пояснень представника позивача в суді, що не спростовано відповідачем, встановлено, що відповідач  ОСОБА_3 зобов’язання договору не виконав, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, не повернув позичені валютні цінності у вигляді 4 тис. доларів США, що на момент укладення угоди оговорено як сума еквівалентна 33600 грн., у встановлений договором строк і станом на теперішній час судового розгляду справи.      

Згідно положень ст.ст. 525,530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, якщо у зобов’язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.  

З урахуванням встановлених обставин у відповідності до вказаний норм закону, суд вважає доведеними обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення вимоги в частині стягнення  із відповідача на користь позивача за договором безпроцентної позики 33600 грн., як еквівалентної момент укладення угоди суми 4 тис. доларів США, виходячи із прийнятого до уваги сторонами в договорі курсу валют.

Дослідженням змісту договору безпроцентної позики між сторонами від 02.03.2009 року не встановлено передбаченого договором відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення умов такого договору по вині одної із сторін.

Враховуючи відсутність положення  закону про відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення умов договору по вині одної із сторін, передбаченого главами 60,58 ЦК України, якими регулюються правовідносини з приводу договору позики, та передбаченого відшкодування моральної шкоди за змістом договору між сторонами, суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення відшкодування моральної шкоди.  

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди безпідставні, оскільки такі не ґрунтуються на умовах договору між сторонами і закону.

Підтверджені доказами судові витрати в справі, відповідно до ст. 88 ЦПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог, недоплата судового збору покладається на відповідача.

          На підставі викладеного, ст.ст. 525,526,530, 827,828,836 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11, 57-60, 88, 208, 209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, грошові кошти в погашення боргу за договором безпроцентної позики на суму 33600 грн. та відшкодування судових витрат в розмірі 1360,50 грн., а всього кошти на загальну суму 34960 /тридцять чотири тисячі дев’ятсот шістдесят/ гривень 50 коп.

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в сумі 225 грн. 50 коп. на користь місцевого бюджету міста Рівне.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням  в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                                           Н.Ю.Музичук