Справа № 2-840\09р.
РІШЕННЯ
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
12.05.2010р. Жовтневий районний суд м. Луганська
в складі головуючого судді Рябуха Ю.В.
при секретарі Пятківській О.А.Ю., Устінова О.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, органу опіки та піклування Жовтневої районної у місті Луганську ради про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулася з позовом ОСОБА_7 , у якому просить визнати правочин дарування будинку, який належав їй на праві приватної власності, що розташована за адресою АДРЕСА_1, від 25.12.2003р. укладений між дарувальником – позивачкою ОСОБА_7. та обдаровуванню Ії онукою ОСОБА_3 недійсним, і визнати за нею право власності на будинок.
Позивач зазначила, що вона є учасником Великої Вітчизняної війни, з 1997 року вона знаходиться на диспансерному обліку у зв’язку з ішемічним захворюванням серця та дифузним кардіосклерозом, страждає на гіпертонічну хворобу, хронічний холецистит, атеросклероз судин головного мозку, дисцикулярну енцефалопатію. Наприкінці серпня 2003 року стан її здоров’я значно погіршився, у неї з’явилися часті запаморочення, внаслідок чого вона стала потребувати постійного стороннього догляду. В своєму позові ОСОБА_7 вказує, що з метою мати постійний сторонній догляд 25.12.2003 року вона уклала договір дарування належного їй домоволодіння відповідачеві ОСОБА_3, який, на її думку, був укладений на вкрай невигідних для неї умовах, внаслідок тяжкої хвороби та збігу тяжких обставин, тому позивач вважає, що цей договір повинен бути визнаний судом недійсним. ОСОБА_7 зазначила, що у жовтні 2005 року вона зверталася до Жовтневого районного суду м. Луганська з позовом про визнання недійсним договору дарування спірного домоволодіння з підстав, що при його укладанні мали місце помилки щодо обставин, які мають істотне значення при укладанні договору, але під тиском відповідача 24.11.2005 року вона відмовилася від позову. Обґрунтовуючи своє повторне звернення до суду з позовом, позивач вказує, що підставою для визнання договору дарування недійсним є, на її думку, укладання договору внаслідок тяжкої хвороби та збігу тяжких для неї обставин. Просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, який було укладено 25.12.2003 року та посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу; визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно.
В ході розгляду в позову у зв”язку із смертю позивача ОСОБА_7 по справі Ухвалою Жовтневого районного суду м. луганська від 15 січня 2009 року було замінено позивача на правонаступника померлої ОСОБА_2
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , як і його представник, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали аналогічні позову пояснення.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 в судовому засідання позов не визнали, та пояснили, що з боку ОСОБА_3. ніякого тиску на Ії бабусю ОСОБА_7 не було. ОСОБА_7 дійсно сильно хворіла, і декілька раз подавала позови про визнання договору будинку, який належав їй на праві приватної власності, що розташована за адресою АДРЕСА_1, від 25.12.2003р. під тиском свого ОСОБА_2, який також є батьком відповідача ОСОБА_3, подавала позови починаючи з 2005 року, і неодноразово подавала заяви про залишення позову без розгляду та про те що ніяких питань і заперечень у неї проти договору дарування немає, вказаний факт підтверджується заявою, яка підписана ОСОБА_7, а також свідками відповідачем ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 23 березня 2006 року.
ОСОБА_13 особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6, і яка виступає в інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_4, а також Ії представники ОСОБА_14, ОСОБА_15, просили відмовити в позовних вимогах вказавши, що на момент розгляду справи вона спільно з дітьми є співвласниками спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 6 червня 2007 року (а.с.169).
Від третьої особи ОСОБА_5, надійшла заява про розгляд справи без Ії участі.
Представник опіки піклування Жовтневої районної у місті Луганську ради Владимирова А.О. просив врахувати інтереси неповнолітніх дітей.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, представника відповідача. третіх осіб, представників третіх осіб, заслухавши в судовому засіданні свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_19 дослідивши матеріали цієї справи, матеріали справ № 2-8749/2005 р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування будинку, №2-6961/2006 р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування будинку, №2-3921/2007 р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування будинку недійсним, суд прийшов до наступного.
Згідно з довідкою МКП „БТІ” м. Луганська №2748 від 14.10.2005 року / а. с. 18/ ОСОБА_7 на праві власності належало домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власті від 02.04.1974 року та свідоцтва про право на спадщину від 09.06.2000 року № 1-1368.
25.12.2003 року було укладено договір дарування, який був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_13, реєстровий номер 3110 / а. с. 19-20/, згідно з яким ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла в дар домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Пункт 3 вказаного договору містить відомості про вартість предмету дарування, яка встановлена МКП „БТІ” та складає 21805 грн.
Право власності ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, 09.03.200 року було внесено в реєстр МКП „БТІ”, реєстровий номер 4115650 / а. с. 18 – витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно/.
Як вбачається з матеріалів справи №2-8749/2005 р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, позивачем ставилося питання про визнання недійсним договору дарування будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 25.12.2003 року, відповідно до ст. 56 ЦК України / в ред. 1963 року/, як такого, що був укладений під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення при укладання договору, а саме: укладання договору дарування замість договору довічного утримання/. Ухвалою Жовтневого райсуду м. Луганська від 24.11.2005 року провадження по справі було закрито внаслідок прийняття судом відмови ОСОБА_7 від свого позову / а. с. 7 – копія ухвали суду/. Вказана ухвала була скасована 5 березня 2008 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області (а.с.118)
З матеріалів цивільної справи №2-6961/2006 р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування будинку відповідно до ст. 56 ЦК України / в ред. 1963 року// а. с. 9-10- копія позовної заяви/ вбачається, що ухвалою суду від 01.11.2006 року провадження по справі було закрито на підставі ст. 205 ч. 1 ЦПК України / а. с. 5 -6 – копія ухвали суду/, оскільки на той час існувала ухвала суду від 24.11.2005 року, яка набрала чинності, про закриття провадження по справі між тими ж сторонами, з тих самих підстав.
З матеріалів справи (а.с.190) вбачається, що позивач неодноразово подавала заяви про залишення позову без розгляду та про те що ніяких питань і заперечень у неї проти договору дарування немає, вказаний факт підтверджується заявою, яка підписана ОСОБА_7, а також свідками відповідачем ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 23 березня 2006 року, що не оспорюється в судовому засіданні. Тобто позивач неодноразово змінював свою думку стосовно визнання недійсним договору дарування будинку своїй онуці.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦК України / в ред. 1963 року/ угода, яку було укладено внаслідок обману, насилля, погроз, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи суспільної організації.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовґязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Згідно паспорту ОСОБА_7 / а. с. 24/, вона народилася 05.10.1925 року.
Як вбачається з відповіді Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 від 10.2006 року № 331 / а. с. 15-16/ на запит адвоката ОСОБА_20 від 29.09.2006 року № 43 / а. с. 22/ щодо характеристики фізичного стану ОСОБА_7 станом на 25.12.2003 року, ОСОБА_7 спостерігається в цій медичній установі з 1997 року, перебуває на „Д” обліку з діагнозом „ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ, хронічний холецистит”. Вона є УОВ. Спостерігається у невропатолога з діагнозом „ атеросклероз судин головного мозку ІІ, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ, вестибулярний синдром”. Хвора потребує стороннього догляду. В 02.01.2002 року зверталася зі скаргами на болі в грудній клітині, на запаморочення, на різкий сухий кашель, коливання тиску 210/110, 160/90 мл. рт. ст. 14.05.2002 року зверталася зі скаргами на болі в голенностопних суглобах, поперечній області, періодичне запаморочення. Стан здоров’я погіршився за два тижня до звернення. 22.08.2003 року зверталась зі скаргами на запаморочення, головні болі, періодичні болі в правому підребер’ї.
Відповідно до матеріалів справи у зв”язку із смертю позивача ОСОБА_7 3 червня 2008 року (а.с.198) по справі Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 січня 2009 року було замінено позивача на правонаступника померлої ОСОБА_2 (а.с.204).
Судом встановлено, що відповідно до договору міни від 6 червня 2007 року між ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_6., ОСОБА_4, ОСОБА_5 з іншого останні стали співвласниками спірного будинку. (а.с.169)
Виходячи з наведеного, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, суд доходить висновку про не обґрунтованість вимог ОСОБА_7, а в подальшому ОСОБА_2 щодо визнання недійсним договору дарування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, який було укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 25.12.2003 року та посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_13, реєстровий номер 3110, та визнання права власності. оскільки в судовому засіданні позивачем не було надано доказів того, що даруватель ОСОБА_7 під впливом тиску подарувала своїй онуці спірний будинок та помилилася природі договору дарування
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 57, 243 – 244 ЦК України / в ред. 1963 року/, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 82, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, органу опіки та піклування Жовтневої районної у місті Луганську ради про визнання договору дарування від 25 грудня 2003 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 недійсним та визнання права власності відмовити за необгруновністю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляцій оскарження в Апеляційний суд Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська.
Суддя підпис