Справа   № 2-35/10

                                                           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«06» травня 2010 року                                                                                        м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Карімова І.В.,

при секретарі – Роменській Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом  закритого  акціонерного товариства  комерційний банк   (ЗАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2  про  звернення стягнення  на іпотечне майно та виселення,

  ВСТАНОВИВ:

У  квітні  2008 року ЗАТ  КБ (нині – Публічне акціонерне товариство)  «ПриватБанк»    звернувся до суду з  вищевказаним позовом.

Позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору від 27.05.2008 року за №  НАН2GA00000031   ОСОБА_2  отримав кредит у розмірі  9713,87доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% за рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення  25.05.2012 року.

Відповідно до умов  кредитного договору  ОСОБА_2  зобов’язався щомісячно погашати заборгованість за кредитом, відсотки по ньому, комісію та інші витрати, передбачені договором.

На порушення взятих на себе зобов’язань ОСОБА_2  допустив заборгованість за кредитним договором станом на 19.03.2009 року в сумі 8268,39 доларів США, в тому числі: непогашений кредит в сумі 8005,76 доларів США, заборгованість по процентам  за користування кредитом в сумі 220,61 долар США, заборгованість по комісії  за користування кредитом в сумі 27,74 долара США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором  на суму  14,28 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором    ЗАТ КБ «ПриватБанк»   та  ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № НАН2GA00000031  від 27.05.2008 року, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві приватної власності та відповідно до ст.. 6 Закону України «Про іпотеку» - земельну ділянку за вказаною адресою.

На підставі ст.. 33, 39 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця  проживання в Україні» позивач просив: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  в сумі 8268,39 доларів США звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, належні ОСОБА_1, шляхом продажу цих предметів іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк»  з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням  витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Крім того просив виселити ОСОБА_1 з житлового будинку,  що розташований за адресою:АДРЕСА_1 та зняти відповідача з реєстрації за цією адресою.

Також просив стягнути з відповідача понесені банком судові витрати у вигляді судового збору в сумі 645,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

29.09.2009 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» уточнив свій позов в частині розміру заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що на 29.09.2009 р. вона складає 7901.90 доларів США, в іншій частині підстави позову не змінив.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подалі   до суду не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.

08.09.2009 р. ОСОБА_2 заявив зустрічний позов до ПАТ КБ «ПриватБанк»  про стягнення моральної шкоди в сумі 6000 грн., посилаючись на те, що банк без його згоди списує нараховану йому заробітну плату, яку він отримує через картковий рахунок в ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 06.05.2010 р. зустрічна позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду на підставі  п.5 ст..207 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 проти позову банку заперечували, посилаючись на те, що вони погасили  вказану в позові заборгованість, яка виникла внаслідок підвищення курсу долару США, в зв’язку з чим надали квитанції про його сплату.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що  позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з кредитного договору від 27.05.2008 року за №  НАН2GA00000031, укладеному між позивачем та   ОСОБА_2, останній  отримав кредит у розмірі  9713,87доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% за рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення  25.05.2012 року.

Відповідно до умов  кредитного договору  ОСОБА_2  зобов’язався щомісячно погашати заборгованість за кредитом, відсотки по ньому, комісію та інші витрати, передбачені договором, однак  на порушення взятих на себе зобов’язань ОСОБА_2  допустив заборгованість за кредитним договором станом на 19.03.2009 року в сумі 8268,39 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором    ЗАТ КБ «ПриватБанк»   та  ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № НАН2GA00000031  від 27.05.2008 року, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою:АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві приватної власності та відповідно до ст.. 6 Закону України «Про іпотеку» - земельну ділянку за вказаною адресою.

Зазначені обставини не оспорювалися учасниками процесу.

Між тим як свідчать надані відповідачем фінансові документи,  сума заборгованості за кредитним договором боржником погашена, тому відпали підстави звернення стягнення на іпотечне майно.

Як свідчать матеріали справи житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстрований на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_1, придбаний ним у шлюбі, тому співвласником цього будинку є дружина відповідача.

Відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку»   майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Між тим  згода дружини відповідача на передачу будинку в іпотеку відсутня.

Крім того відповідно до ст.. 4 Закону України «Про іпотеку»   обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Позивачем не надані докази про державну реєстрацію іпотечного майна в порядку, встановленому  чинним законодавством.

Зазначені вище обставини дають суду підставу для відмови у задоволенні позову  ПАТ  «ПриватБанк»     про  звернення стягнення  на іпотечне майно та виселення відповідача з вищевказаного будинку та стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209,212,214,215, 223,  ЦПК України, ст.ст.526,527, 575, 1050,1054  ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

        Відмовити ЗАТ   (нині – Публічне акціонерне товариство)  КБ  «ПриватБанк»   в задоволенні позову до  ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2  про  звернення стягнення  на іпотечне майно та виселення, стягненні судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:

                       Справа № 2-35/10

УХВАЛА

 «06» травня 2010 року                                                                                          м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Карімова І.В.,

при секретарі – Роменській Ю.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом  закритого  акціонерного товариства  комерційний банк   (ЗАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2  про  звернення стягнення  на іпотечне майно та виселення,

  ВСТАНОВИВ:

У  квітні  2008 року ЗАТ  КБ (нині – Публічне акціонерне товариство)  «ПриватБанк»    звернувся до суду з  вищевказаним позовом.

08.09.2009 р. ОСОБА_2 заявив зустрічний позов до ПАТ КБ «ПриватБанк»  про стягнення моральної шкоди в сумі 6000 грн., посилаючись на те, що банк без його згоди списує нараховану йому заробітну плату, яку він отримує через картковий рахунок в ЗАТ КБ «ПриватБанк».

У травні ОСОБА_2 подав заяву про залишення його позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що не бажає зараз підтримувати позов.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд залишає заяву без розгляду, якщо  позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Виходячи з вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, суд вважає необхідним задовольнити заяву ОСОБА_2 про залишення його позову без розгляду.

Керуючись ст. 11, п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд

                                                                    УХВАЛИВ:

              Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ПАБ КБ «ПриватБанк»      про стягнення моральної шкоди.

                Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 5-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           Суддя: