Справа № 2-3582/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 грудня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Варенко О.П.,

          секретаря Воскрисенської В.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що їй, її чоловікові ОСОБА_2 та їх сину ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.05.2003 року ВАТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», на праві спільної сумісної власності належить квартира  АДРЕСА_1.    

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1, яку фактично прийняла  позивач, як спадкоємиця першої черги, оскільки на момент смерті проживала разом зі спадкодавцем та після смерті спадкодавця продовжувала управляти майном.

Крім неї спадкоємцем першої черги є батько ОСОБА_3, що є відповідачем по справі, який не претендує на спадкове майно.

Для оформлення свого права на спадщину, вона звернулася до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з питання прийняття спадщини, але нотаріальна контора відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що нотаріус може видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого (померлих) у спільному майні. У правовстановлюючих документах на квартиру відсутні ідеальні частки співвласників.

Крім того, у паспорті та свідоцтві про смерть її померлого сина його прізвище зазначено як «ОСОБА_3», а її та відповідача прізвище по документам  - «ОСОБА_1» та «ОСОБА_2», що також перешкоджає оформити її право на спадщину як матері після смерті сина. Всі інші документи складені на російській мові та всі члени сім’ї мають однакове прізвище.  

Вважає, що їй, відповідачу та померлому сину ОСОБА_3 за життя належало по 1/3 частки квартири кожному, домовленості про інший порядок володіння між ними не було, розподілу спільного майна також не було, в зв’язку з чим просить винести рішення, яким встановити факт, того, що вона перебувала в родинних відносинах з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, як мати та син; визначити, що частки її, відповідача та ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/3 частки квартири кожного, припинивши право спільної сумісної власності на зазначену квартиру;  вважати її такою, що прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.    

Відповідач позов визнав та зазначив, що на спадщину не претендує.

Представник третьої особи – Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:  

В судовому засіданні встановлено, що 06.05.2003 року згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність, на підставі розпорядження ВАТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» від 06.05.2003 року № 1410. Свідоцтво про право власності видане таким чином, що в ньому не зазначено розмір часток у праві власності на квартиру, а лише вказано на те, що квартира передається у спільну сумісну власність. У подальшому частки, які їм належали у праві власності, ними не визначались.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1, яку фактично прийняла позивач, як спадкоємиця першої черги, оскільки на момент смерті проживала разом зі спадкодавцем та після смерті спадкодавця продовжувала управляти майном.

Крім позивача спадкоємцем першої черги є батько ОСОБА_3, що є відповідачем по справі, який не претендує на спадкове майно.

Для оформлення свого права на спадщину, позивач звернулася до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з питання прийняття спадщини, але нотаріальна контора відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що нотаріус може видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого (померлих) у спільному майні. У правовстановлюючих документах на квартиру відсутні ідеальні частки співвласників.

Крім того, у паспорті та свідоцтві про смерть померлого прізвище зазначено як „ОСОБА_3”, а прізвище позивача по документам  - «ОСОБА_1», що також перешкоджає оформити право позивача на спадщину як матері після смерті сина. Всі інші документи складені на російській мові та всі члени сім’ї мають однакове прізвище.  

Факт родинних відносин між позивачем та померлим ОСОБА_3, як між матір’ю і сином  підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків  ОСОБА_4, ОСОБА_5

Встановлення факту родинних відносин для позивача має юридичне значення, оскільки дає право реалізувати спадкові права.   Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин  між фізичними особами.

Відповідно до ч.2 ст.370 та ч. ч. 2,3 ст.372 ЦК України у разі виділу частки, поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, право спільної сумісної власності припиняється.

Тобто, слід визначити, що частки ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/3 частки квартири кожного, припинивши право спільної сумісної власності на зазначену квартиру.

Згідно ч.ч.3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. На момент смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач проживала з ним, в 6-місячний термін не заявила про відмову від спадщини, тобто її слід вважати такою, що прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала в родинних відносинах з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 як мати та син.

Визначити, що частки ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/3 частки квартири кожного, припинивши право спільної сумісної власності на зазначену квартиру.

Вважати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.          

     Суддя: